В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003 Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова, которые составляют историческую топонимию Крыма назад::дальше 3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Şakir-tal)Şakir антр., şakir т вдячний < a şakir тс – дж. Шакір-Бунар у Судацькій дол. Şam кт, т, şam п Сірія; Дамаск < a ’aş-şāmu тс – с. Буюк- та Кучюк-Шам. şain кт, şahin т сокіл-сапсан < п şahin білий сокіл, сокіл-сапсан – ск. Шан-Кая (Шаан-Кая, Шаган-Кая) на Демерджі-Яйлі, біля Сімеїза та на Карабі-Яйлі. şápqa кт, şápka т шапка < укр., рос. шапка – г. Шапка-Кая, б. Шапка-Узень. Пор. çalma, qalafat, taqiye, telpek. Şaqul антр., şaqul кт, şakul т, şağul п висок (прилад) < а şāqūl тс – с. Шавкал, Шакил, Шакул ~ Шокул (два ойк.). şaş- кт, т дивуватися, уражатися; помилятися, sas- н сторопіти, розгубитися – обрив Батмуш-Шашма на г. Аю-Даг (див. bat-, -ma-). şavq кт, şavk т світло, вогонь, şouğ п сильне бажання, пристрасть < а şavq пристрасть, сильне бажання; туга – с. Мантик-Шавк (Мантик-Шаїх, див. mantıq). şeiq кт, şeyh т шейх, духовний наставник; глава монастиря дервішів, şeyx п стара поважна людина; шейх, вождь племені; глава ордену дервішів; засновник реліґійної секти; шейх (почесний титул мусульманських реліґійних осіб; ставиться перед іменем) < a şayx старик, старець; шейх, вождь племені; духовний вождь; учений, учитель, наставник (шейхи складають “священний” стан у мусульманських общинах) – с. Шейхлар, Шейх-Елі (два ойк.), Джага-, Джетлер-, Ташли-, Тереклі-, Тузла- і Чокракли-Шейх-Елі, Шейх-Кой, Ак-Шейх (чотири ойк.), Евель-Шейх, Кель-Шейх, Шігасан, Шіхмамай, Шіхманак, кад. Шейх-Елі в Козловському кайм. Пор. seit, xoca. şeiqlıq кт володіння шейха (див. şeiq, -lıq) – с. Шіглак (Шігалак, Шагалик) у Ташлицькому кад. Пор. qalğalıq, xanlıq, xocalıq. şeit кт, şahit т, şähid п мученик, загиблий за іслам < a şahid свідок; надмогильний камінь – с. Шеїтлер. şeker кт, т цукор < п şäk(k)är тс – г. Шекер-Баш біля Балаклави, див. baş. Şelen етн.?: пл. шілян ~ шірян в Азербайджані (його ім`я збереглося в ойк. Шілян-Тязя, Шілян-Ашага та Шілян-Юхари ~ Юхари-Шільян) – с. Шелен, див. також şölen. şeremet кт, т настирливий, балакучий, жвавий, меткий, спритний < п şir лев; тигр, märd мужчина; чоловік; людина) – р. Шеремет-Су (притока Кучук-Карасу). şeytan кт, т, şeytan п чорт, диявол, сатана < a şaytān сатана, диявол; демон – б. Шейтан-Дере на захід від Судака, г. Шайтан-Тепе на Карабі-Яйлі, гірський прохід Шейтан-Мердвен, дж. Шайтан-Чокрак, печ. Шайтан-Коба, ск. Шайтан і г. Шайтан-Капу в масиві Карадаг, ск. Шейтан-Таш біля с. Коуш; дольмени, що знаходяться біля с. Дерекой, татари називали şeytan evler (караконджоло-фулес у греків). Пор. cadı, cın, melek, obur, qaraqoncolos. Şiğay антр., пор. ім`я чол. тат. Шігай – с. Шігай (два ойк.), пор.: род. підр. шігай у киргизів. Şirin етн.: пл. шірін у Криму (уділ Шірінських беїв знаходився між Карасубазаром та Керчю), пл. шірін узбеків (його епонімом міг бути Шірін-бек, син золотоординського хана Узбека, пор. şırın кт, н, şirin т, дт солодкий; приємний, люб`язний < şirin п тс) – с. Біюк- та Кучук-Шірін. şölen т званий обід; трапеза, пор. кирг. şilen вид учти в складчину; угощання (кумис та м`ясо), що за звичаєм обов`язково давалося баями на джайлоо < п şilan царська учта, царський стіл, şeylan скатертина; посаг, віно – с. Шелен, див. також Şelen. Пор. bayram, derviza, paskalya, sabanlıq, seyran, tepreç, toy, xıdırellez. şurü т починання, зачинання (чогось), şoru п початок < a şurū‘ тс – с. Шюрю (Шýрі), див. також ’οχυρό[ν]. Şükür антр., şükür кт, т, şokr п подяка, вдячність (богу) < а şukūr похвала; вдячність – с. Шукур. T -t, -ut монгольський афікс множини, притаманний етнонімам монгольського походження, відображеним у кримській топонімії: Bayaut, Besit ~ Mesit, Curat, Çuyut, Dulat, Kereyit, Qarañıt, Qıyat, *Qaynaut, Qoñrat, Mañıt, Merkit, Secevut, Uñgut. -ta (-te), див. -da. tabaq кт, н, т лист (паперу, заліза); таця, тарілка, миска, tabağ п блюдо; шар < a tabaq кришка; тарілка; таця, пор. а tabāq тютюн – с. Каратабак, пор. також т tabak ~ debbağ, п däbbağ шкіряник, чинбар < a dabbağ тс. tabana кт, tabak(h)ane ~ debbağhane т майстерня для вичинювання шкіри, чинбарня – джерела Табан-Чокрак у б. Чурук-Су біля Бахчисарая, яр Табана-Дере на г. Манґуп-Кале. Tabın ген. (кт tabun, каз. tabın табун, стадо; хмонг. тавь (тавин) п`ятдесят, тавьт військовий підрозділ у складі сотні): пл. табин башкирів та узбеків, рід табин у казахів – с. Табин-Адаргин. Tabuldı антр. (н tabıl-, кт, дт tapul- бути знайденим; перебувати, від н tab-, кт, т, дт tap- знаходити, див. -dı) – с. Табулди, Табулди-Асс, пор. також: род. підр. табулди у казахів, рід товулди в узбеків. tağ, див. dağ – г. Кара-Таг. tal кт верба, н лозняк, dal т гілка, пагін – г. Тал-Топе біля с. Бешуй, дж. Тал-Чокрак біля с. Алсу, яр Тал-Дере біля с. Улу-Сала, місцевість Талмаш біля с. Отуз, с. Тали-Кесеґі-Лак (Тали-Іляк) (див. -lı). назад::дальше |