В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (tal--tarpançı)

tal- кт, н стомлюватися, зморюватися, приставати, знемагати, знесилюватися; втрачати свідомість, talma tüşte yür- кт ходити в (самий) полудень (див. -ma), dal- кт, т занурюватись, пірнати; т забуватися, починати дрімати, упасти в забуття, забутися, tal- дт втрачати свідомість – г., руч. Талма, дорога Талма-Богаз на Яйлу з с. Біюк-Ламбат, дж. Талма-Чокрак на г. Бабуган, Талхан-Чокрак на г. Чатирдаг (пор. також кт, н, дт talqan підсмажена мука, толокно, хмонг. талх(ан) хліб (спечений); порошок).

tala- кт нищити; роздирати, шматувати, кусати (про собаку); грабувати, спустошувати, dala- т кусати (про хижаків); пекти, обпікати, спричиняти біль, tala- т грабувати - дж. Тала-Чокрак в яру Тала-Дере біля г. Уч-Таш (пор. топоніми, утворені від tal-), кам`янистий гребінь Талакан на Ай-Петрінській яйлі (див. -ğan).

talaqa кт, н толóка, добровільна колективна допомога в землеробстві, при будівництві будинку < укр. толóка, рос. толóка ~ толокá, польськ. tłoka, болг. тлакá, макед. тлака, рум. clácǎ, лит. talkà, латиськ. tàlka, фін. talkoo тс, с.-х. тлáка підневільна праця, пор. також інші назви звичаю взаємодопомоги в різних мовах: рос. пóмочь, макед. моб, с.-х. мóба, н berese, т imece, emeç, тат. öme, чув. виме ~ ниме, пулǎш, мар. вимä ~ вÿмä, удм. веме, каз. ümä, азер. oräz, карач. mammat, балк. izeu, осет. zīv, zev, чечен. belxi, кум. bulqa, груз. nadi, абхаз. кераз, каз. üme, asar, кирг. aşar (з п häş(ä)r сход, сходини; мешканці, мобілізовані для обозної служби та облогових робіт < a häşr збори), турк. yovar, п ilcar – пас. Талаха-Байир біля с. Узунджа.

talma, див. tal-.

Talqançı антр. або ген. (кт, н, дт talqan толокно, хмонг. талх(ан) хліб (печений); порошок, див. -cı) – с. Талканчи-Кірей.

Tama етн.: пл. тама ногайців, узбеків-кураминців, тама (там`ян) башкирів (терміном tama називалися монгольські війська, що направлялись на постійне перебування в завойованих землях для охорони кордонів та підтримки порядку) – с. Тама (два ойк.), Абакли-Тама, Бурлак-Тама, Джага-Тама, Küçük Tama, Orta Tama, Yalı Tama.

tamam кт, н, т, дт, tämam дт кінець; цілий, повний, увесь; цілком, повністю; точно, рівно, як раз, Í amT tämam п кінець, закінчення; увесь, цілий < а tamām повний, досконалий; повнота, досконалість, довершеність; кінець – с. Тамам-Юч, див. üç.

tamaq кт, н, дт, tamağ, tamğaq дт горло; гирло, damak т піднебіння – с. Тамак, Тамак-Киргиз, Тамак-Шейх-Елі, Алма-Тамак, Бельбек-Тамак, Кил-Тамак.

tamğa кт, т, damğa т знак, мітка; тавро, тамга; пляма, каз. tañba мітка; тавро, tamğa дт печать, відбиток; знак (магічний), тамга хмонг. печать, штамп; тавро – яр Ай-Тамган-Богаз на Карабі-Яйлі (ay tamğa тамга у вигляді місяця), с. Джайтамгали (cay tamğa тамга у вигляді лука, див. Caytamğalı).

tamğacı кт, damgacı т той, хто ставить тавро – с. Тамгаджи.

-tan (-ten), див. -dan.

tana кт теля на другому році, dana т теля; термін вживається в антропонімії – р. Тана-Су (Тунас), с. Танабай, Танаґельді, Коктана, Саритана. Пор. buzav, ögüz.

tap т сила, могутність < п tab сила; терпіння – б. Тап-Чокрак (притока Альми), пор. також кт tap пляма.

tapçan ~ tapşan кт уступ; підвищення з каменю вздовж стіни; земляна або глиняна підлога; дошки, покладені на підлогу, tapçan, tapçañ дт підставка на трьох ніжках, що використовується при збиранні винограду з високих кущів (пор. алб. shkёmb скеля, бескид < лат. scamnum лава) – г. Козюткен-Топчан з баштою Киз-Куле (див. közet-), Топшанар, узв. Тапшан біля городища Ескі-Кермен та с. Орталан, пас. Тапшан біля с. Кучук-Узень.

Taqıl ген. (пор. н taqıl кращий, хмонг. тахил жертва; жертвування; обряд жертвопринесення) – с. Такил(ь) (три ойк.), Такиль-Таш, Коп-Такиль, Чумаш-Такил, Яниш(Джаниш)-Такил.

taq кт, tak т арка, склепіння, купол < п tağ тс – г. Так-Тау, ск. Так-Таш біля с. Ворон, камінь Такин-Таш біля Балаклави. Пор. qubbe.

taqiye кт, takye, takke т, tağiye п тюбетейка, ярмулка – г. Такья-Тепе на Карабі-Яйлі, Тахія-Оба. Пор. çalma, qalafat, şapqa, telpek.

tar кт, н, дт, dar т вузький, тісний – г., яр Дар-Бугаз (притока Авінди), дж. Дар-Бугаз-Кішме, гірський прохід Дар-Йол на схід від с. Отуз (див. yol), паг. Тар-Тепе. Див. keñ, пор. ince.

tarapan, див. trapon.

taraq кт, н, tarak т, tarğaq дт гребінь, гребінець; граблі; гребінь (у птахів) – відріг яйли Таракташ біля водоспаду Учан-Су, ск. Тарак-Кая, Тарах-Хая на г. Демерджі, ур. Тараклик зі скельними зубчастими гребенями (див. -lıq), хр. Таракташ, с. Біюк- та Кучук-Таракташ. Пор. κτέις.

tarı кт, darı т > нг νταρί просо, tarığ дт зерно, злаки, хліб; землеробство, тариа(н) хмонг. хліб, зерно; врожай, тарих сіяти; садити – ур. Тариєр біля с. Коуш (див. yer), Дари, Діро в Гаспрі.

tarım дт притока ріки, taram каз. розгалуження, Tarım дт антр. – с. Беш-Тарим.

tarla кт, т поле, лан, tarlağ дт поле, нива, тарилга хмонг. сівба, посів, тарих сіяти – Хирда-Тарла – останній спуск при в`їзді до Алушти, див. qır, -da.

tarlıq кт, darlık т тіснина, міжгір`я (див. tar, -lıq) – гірський прохід Тарлик (Дарлик), ск. Тарлах на г. Демерджі.

tarpançı н мисливець на диких коней (н tarpan дикий кінь, кирг. tarpañ кінь ледачий і з поганою ходою, від tarp – звуконаслідування гепанню чогось важкого) – с. Тарпанчи, Кучук-Тарпанчи.

назад::дальше