В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (sultan-şah)

sultan кт, т, soltan н, soltan п султан, монарх < а sultān тс; титул широко вживається в антропонімії; в Криму його носили ханські сини, котрі мали право на престол (див. oğlan) – г. Султан-Даг (стара назва Демерджі-Яйли), с. Султан-Баг, Султан-Базар, Султан-Бочала, Султан-Елі, Султан-Сала, Султан-Сарай, Султан-Термень, Ашага-Мамут-Султан. Пор. xan.

Sunaq антр., кт sunaq, sunak т жертовник (кам`яний стіл у храмі) (від sun- давати, подавати; простягати; присвячувати), пор. також каз. suñğaq високий; високий на зріст – с. Біюк- та Кучук-Сунак, пор.: Сунак, предок каракалпацького роду казаякли.

Supaq антр., пор. каз. sopaq довгастий, овальний – с. Супак.

Suran ген.: рід у Криму, пл. суран узбеків, род. підр. суран у киргизів – с. Суран.

suv кт, н, дт, su, -yu т, sub, suğ дт вода; ріка; водоймище, ус(ан) хмонг. вода; ріка – р. Суботхан (див. bat-), Су-Індол, Су-Учхан (див. uç-), Ак-Су, Аксу-Дере, Батанин-Су на г. Демерджі, Єльтіґен-Су (Коз), Йохаган-Су (див. yıqa-), Біюк- та Кучук-Карасу, Кара-Су, Сари-Су, Сарису, Танасу, Токсан-Су (див. doqsan), Учан-Су (див. uç-), Хари-Су, Чурюк-Су (кілька гідр.), Шеремет-Су, водоспад Учан-Су, б. Алексу, Бай-Су, Суан-Сулар (притока Улу-Узені на схилі г. Урага), дж. Су-Аханде, Авраму-Хурлу-Су, Аксу, Алмалих-Су, Догдан-Су, Ескі-Койнун-Су на г. Демерджі, Курлюк-Су, Лахтекнін-Су, Монаготра-Су, Муалімі-Су, Савлух-Су, Саурган-Су (див. savurğan), Суат-Су (див. suvat),
Сунґу-Су, Суук-Су (поширений гідронім), Уйянен-Су на березі Каспани, Чок-Су (див. çoq), Qarçığanıñ suvu в с. Буюк-Озенбаш, мінеральне дж. Аджи-Су біля с. Коккоз, кол. Саних-Су, Сіміоннун-Кую-Су, руч. Суук-Су, Чаїн-Су, місцевість Шурум-Суюси біля р. Шелен, с. Алсу(й), Суук-Су, Теміз-Су.

suv baş кт, su başı т джерело – р., с. Субаш, г. Су-Баши біля с. Чавке, с. Кара-Субаш.

suvat кт, т, suat н водопій – дж. Суат (кілька назв), Суат-Дере, Суат-Су, Суатин-Чокрак, Хазан-Суат, Чабан-Суат, б. Бююк-Суат у верхів`ї Зуї, Катрал-Суат (притока Качі), р. Суат на Карабі-Яйлі, руч. Куви-Суат (притока Гуви), яр Суат, Суатлар (Suvatlar).

suvlu кт, sulu т, suvlı н з водою, водний; соковитий; водявий; рідкий - б. Сулу-Дере біля с. Уркуста та біля с. Отуз, дж., пас. Сулу-Дере біля с. Ай-Серез, печ. Сулу-Коба (дві назви), Сувли-Коба біля Бахчисарая. Див. suvsız.

suvluq кт, suluk т поїлка для птахів – дж. Сулух-Оба на Карабі-Яйлі.

suvsız кт, н, susuz т безводний – с. Сусук(*Сусуз)-Джайчи (пор. Суллу-Джайчи), Суссуз-Баг. Див. suvlu.

suvuq кт, suvıq н, sovuk ~ soğuk т холод, холоднеча; холодний – дж. Сувук-Су в балці Чуґернети на Карабі-Яйлі, Суук-Су в ґроті монастирища Качи-Кальон, у с. Кучук-Ламбат, біля с. Узунджа, на схилі г. Перчем, Суук-Дере-Чокрак, Суюкджайлу, Сууксу-Чокрак та інші, печ. Суук-Хоба на г. Чатирдаг, р., с. Суук-Су, с. Суук-Сали. Див. sıcaq.

sügüt кт тополя, söğüt т верба, sögöt кирг. різновид верби, sögüt дт дерево; верба, лоза – г. Суґут (Суґутоба), дж. Суґут-Дересі, Сухют-Чокрак. Пор. selbi.

Süleş ген. (предком Яшлавських беїв, або Сулешових, був Сулеш-бей) – с. Мангит-Сулеш у ярлику Девлет-Ґірея (1552 р.).

sümbül ~ sünbül кт, т, sombol п гіацинт < a sumbul тс – гряда Сумбул-Кая, ск. Сомбул-Кая. Пор. aqbardaq, gül, lâle, manta.

sünger кт, т губка < нг σφουγγάρι, дг σπόγγος тс; süngertaş кт, süngertaşı т пемза – печ. Сюндюрлю[к]-Кобаси, див. –lıq, qoba.

süngü кт, т багнет, спис; надгробок, süñü дт спис – дж. Сюнґю-Су (Кутузовський фонтан) (пор. топонім Шуннґі сув ~ Шінґі сув у Балкарії), с. Суннукую (пор. також кт, т sungu подарунок), пор. ойк. Süngülü, Süngübayırlı, Süngüderesi, Süngütepe в Анатолії.

sürü кт, т, sürüv н, sürüğ дт стадо, череда, отара, сÿрэг хмонг. стадо, зграя – г. Сюрю-Кая (див. також süyrü), кур. Сюрук-Оба (пор. кирг. sürük стадо, табун), с. Ак-Сюрю-Конрат.

*süyren ~ *sivren місце проведення перегонів під час календарних свят (кт, н süyre-, кт sivre- тягти, волочити, пор. кирг. süyröñ такий, що волочиться, süröö місце, звідки за правилами перегонів можна було починати допомагати коням; іподром, süröö ~ sürööñ клич під час кінних скачок, від sürö- тягти скакового коня, допомагаючи йому дійти до фінішу, що не позбавляло коня призу) – с. Сюйрен(ь) ~ Сіврен(ь) (Таш-Баскан-Кой,Таш-Баскан-Сюйрен), Біюк- та Кучюк-Сюйрен(ь), або –Сіврен(ь) (Сюренчік). Пор. bayram, derviza, paskalya, seyran, şölen, tepreç, toy, ’αγών.

süyrü кт, sivri кт, т, süvrä дт гостроконечний, гострий, süyri н довгастий, конусоподібний – г. Сюрю-Кая (чотири назви), Сюрютепе, Сюрю-Оба, Сюроба, камінь Сюрюташ біля с. Бурлюк, паг. Сюр-Кая біля с. Коз, печ. Сюйрю-Коба біля с. Бага, ск. Сіврі-Кая біля с. Коккоз, г., с. Сівріташ ~ Сюрюташ.

Ş

-ş (-aş, -eş, -ış, -iş) афікс тюркських антропонімів, відбитих в ойконімії Криму: Аблаш-Конрат, Аблеш, Бекеш, Бокеш (Букеш), Боташ, Бурнаш, Джумаш-Кирк, Єдіш, Ібраш-Елі, Кадиш, Кайнаш, Мавлеш-Киргиз, Мавлюш, Мелеш, Меміш, Мінеш, Мушаш, Отеш, Отеш-Елі, Ромаш-Елі, Султанаш, Татиш-Конрат, Теґеш (пор. Теґе), Тлеш, Тоганаш, Траш-Конрат, Тураш, Яниш(Джаниш)-Такил.

-şa афікс ряду антропонімів, відбитих в ойконімії Криму: Аманша, Багадирша-Біелі, Кадирша-Сарай, Мурадша-Сарай, Перанша.

şaban кт, н, т, şä‘ban п шабан, восьмий місяць мусульманського місячного року < a şa‘bānu тс – с. Шабан-Оба.

şah кт, т шах, правитель, монарх < п şah тс; титул вживається в антропонімії – с. Шах-Мурза. Пор. sultan, xan.

назад::дальше