Топонимы Крыма
связаные с религией и обрядами

читать дальше

УКРАЇНСЬКА ОНОМАСТИКА (Матеріали наукового семінару, присвяченого 90-річчю Кирила Кузьмича Цілуйка) / Інститут Української мови НАН України. – Київ, 1998. – С. 28-32. В.А. Бушаков (Асканія-Нова)

ІСТОРИЧНІ ТОПОНІМИ КРИМУ, ПОВ’ЯЗАНІ З РЕЛІГІЄЮ ТА НАРОДНИМИ ОБРЯДАМИ

Справіку людину від народження до смерті супрводжували релігія та обрядові дійства, і в назвах селищ, джерел, гір, урочищ Криму відображалися терміни, що означають культові споруди, церковні і народні календарні празники, імена святих, котрим були присвячені християнські храми, спадкові ісламські титули.

Релігійний характер мають такі древні кримські ойконіми, пояснювані з іранських мов: Αρδαβδα, “Семибожне” - аланська або таврська назва Феодосії; Αργωδα, “Освячене, благословенне”; Βαδατιον, “Дароване богами”; Σουγδαια, нинішній Судак, “Чисте, священне”.

Назви деяких античних поселень Тавріки пов’язані з іменами давньогрецьких богів чи героїв або з присвяченими їм храмами: Αϑηναιϖν, “Храм Афіни” (локалізується на місці Судака); Αχιλλειος κωμη, “Село Ахілла”; Δια, “Зевсове”; Ζεϕυριον, “Храм Зефіра, західного вітру”; Ηρακλειον, “Храм Геракла”; Θεοδοσια, “Дароване богами” (локалізується на місці сучасної Феодосії); Νυμϕαιον, “Храм німф”; Παρϑενιον, “Храм Діви”; Партеніт < *Παρϑενιται, “Мешканці Партенія, Παρϑενιον“.

Християнство в Крим прийшло з Візантії і поширилося серед етносу, котрий сформувався в середньовіччі в нагірній частині півострова і представники якого говорили грецькою мовою і вважали себе ромеями, тобто греками. Іслам поширився в Криму під час його перебування в складі Золотої Орди. Обидві релігії залишили глибокий слід в кримській топонімії.

Християнські храми присвячувалися Спасителю, Божій Матері, пов’язаним з ними знаменним подіям, різним святим. Імена святих носять села і урочища, в котрих існували присвячені цим святим церкви (αγιος ‘святий’, αγια ‘свята’):

• дж. Айя-Анастасія; зрошувальна канава Ай-Ендріт - Αγιος Ανδρεας; яр Ай-Вар - Αγια Βαρβαρα; с. Ай-Василь - Αγιος Βασιλειος; ск., дж., яр, р. Ай-Йорі, канава Ай-Юр, хр. Ай-Юрі - Αγιος Γιωργης; р. Ай-Ригуль - Αγιος Γρηγοριος; с. Ай-Даниль - Αγιος Δανιηλ; ур. Ай-Димитрій; дж. Ай-Фімі - Αγιος Ευϑυμιος; м. Ай-Лія-Бурун, урвище Ай-Лія-Сирим, дж. Біюк- та Кучук-Ай-Лія - Αγιος Ηλιας; г., ск., м., с. Ай-Тодор - Αγιος Θεοδωρος; дж., б., р., с. Ай-Ян, дж. Ай-Ян-чешме, Айян-кішмесі, Аян-чокрак, Аян-су, р. Айян-Дере, долина Айван - Αγιος Ιωαννης; ур. Ай-Костанді - Αγιος Κωνσταντινος; с. Аїя-Марія (колись так називалася Алупка); г. Ай-Нікола; с. Ай-Панда - Αγιος Παντελειμον, Αγιος Παντελης; г. Ай-Петрі - Αγιος Πετρος; мон., дж., яр Ай-Брокул - Αγιος Προκλης, Αγιος Προκλος; ур., с. Ай-Сава; ручай, с. Ай-Серез - Αγιος Σεργιος; м. Ай-Фока, дж. Ай-Фука - Αγιος Φωκη; ур. Літра в с. Улусала та Авджикой - λυτρα ‘заступниця’, про Богоматір; плато, ручай, б. Панагія, дж. Панія, Панія-текне, Панія-чокрак в яру Панія-дере, р. Панія-узень, укріплення Панея - Παναγια ‘Богородиця, Богоматір; церква на честь Богородиці’; г., ур. Сотіра, г. Сютюр-Кая - σωτηρ ‘спаситель’, σωτηρια ‘спасительниця’. Святими вважалися морські миси Айя та Айя-Бурун.

В деяких топонімах, вірогідно, також відображені імена християнських святих, але без частки Ай- або Айя-:

• ставок Алексі-голь, дж. Алексі, б. Алексу; с. Гаврил, гірський прохід Гаврель-богаз; пагорб Вангеліста на г. Ай-Петрі - ευαγγελιστης ‘благовірник’ (так називаються укладачі чотирьох Євангелій: Матей, Марк, Лука та Йоан); ск. Єграф-каяси, печ., хребет (на ньому була колись церква) Іограф - Ευγραϕης; г. Ільяская; ур. Майрімі, с. Майрум, б. Мер’єм-дере (кт. Меръем ‘Марія’); р. Марта - Μαρϑα; с. Мартіан, м. Март’ян - Μαρτιανος; яр Мухаель, ручай Махаїл-узень, с. Міхалятка - Μιχαηλ; с. Нікіта - Νικητας; колодязь Сіміонун -Кую-Су - Συμεων.

Із символом християнства - хрестом (σταυρος, кт. хач) - пов’язані такі топоніми: г. Ставро, Ставрі-Кая, гірський відріг Ставріца, р. Ставріс, ур. Ставро, Іставра, ск. Хачла-Каяси.

Термін εκκλησια ‘церква’ (кт. кильсе ‘християнський храм’) в топонімії свідчить, що в даному місці колись існувала церква: г. Еклезі-Бурун, ск., м. Кільсе-Бурун, ск. Кельсенін-хаяси, печ. Кільсечех, ур. Палеоклісі, Полаклесія, Ґільсея, Кіліца, с. Кільсе-Мечеть.

В назві урочища Аязма-Кая представлений термін αγιασμα ‘освячення, кроплення святою водою; водосвяття; свята вода; священне джерело’; інакше воно називається Кільсе-Кая. Церкви і мечеті будувалися обов’язково біля джерел, вода яких вважалася святою.

В яру Тамардак-дере було два джерела Іордану (Ιορδανης, −ου ‘Іордан’), біля котрих, ймовірно, проводився обряд Водохрища, або Йордань, з яким пов’язані гідроніми Іорданка, Іорданська, Ірдинь, Йорданська в басейні Дніпра (пор. укр. йордань ‘місце на ріці, де святять воду в день Богоявлення Господня’).

Слово πασχα ‘пасха; пасхальне ягня’ входить до назви карстової шахти Паско-Саван-Харлих, а πασχαλια ‘пасха, пасхальні дні’ відображене в назві г. Пасхал, καλανδα ‘колядка’ - в назвах річки та села Календа і ур. Каландри.

Топоніми, до складу яких входить термін παπας ‘піп’ (кт. папаз) мають власницький характер або ж пов’язані з якимись випадками: яр Папаз-баїр, ур. Папас-чаїр, г. Папас-тепе, ск. Папас-чокрак.

Святі місця, де кримські татари відправляли різні обряди і прводили народні гуляння, називаються кт. азиз ‘святий, священний’; в них, як правило, знаходяться залишки християнських храмів, котрі свого часу були зведені на язичницьких капищах. Вважалися святими або ж пов’язувалися із святими, можливо, навіть християнськими, гора і село Азіз, ур. Азізлер, канава Азіз-арик, печ. Кирк-Азіз “Сорок святих” (пор. чільтан ‘сорок людей, котрі упрвляють світом’ в перській міфології та Сорок святих великомучеників у християн). Священний характер має гідронім Мелек-Чесме, “Джерело ангелів”.

читать дальше