Ю. А. Обуховский. "Коктебельская бухта.Облака над Кара-Дагом" 2001

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::к началу

3.4. ІНША ЛЕКСИКА (італійська, кавказька)

Італійська

aspro терпкий; шорсткий, шершавий, нерівний; суворий, різкий, aspro monte неприступна гора - місто Aspro Monte (Керч). Пор. ’άσπρος.

camello верблюд – il Camello – середньовічна назва мису Аю-Даг. Пор. κάμηλος, deve.

cerchio круг, коло – Cerchio, ґенуезька назва Керчі (див. також βόσπορος), пор. ойк. Cerchio “Круг, коло” в центральній частині Італії, Cercio в Іспанії та Португалії, Cerca “Огорожа; стіна” в Португалії, Cercles у Франції (фр. cercle круг, коло), Ring “Кільце, коло” (двічі) в Данії, Ringbo та Ringby в Швеції (швед. ring кільце, коло, bo житло, дім, by село), Ringhofen у Німеччині (нім. Ring кільце, коло, Hof двір, садиба), Kolo в Сербії та Боснії, Дайрат-ар-Ріг в Іраку (а dā’irat круг, коло; округ; маєток). Див. τσέρκι.

darsena пристань – с. Дарсана, Дарсана-Арди, див. також кт darsana.

monte гора, узвишшя, aspro monte неприступна гора – місто Aspro Monte (Керч), див. aspro.

solcata борозна – Solcati ~ Solgati ~ Solghati ~ Surgati “Борозни”, “Рови” (кт), ґенуезька назва міста Старий Крим (ліґурійському діалекту італійської, котрим розмовляють ґенуезці, притаманний перехід l > r, пор. ґенуезьку назву Судака – Soldaia ~ Surdaia), пор. давній ойк. Sulci, -orum на Сардинії (лат. sulcus борозна; рів; колія). Див. ’αλακιά, αυλάκι[ον], qırım, афг. pula.

Кавказька

Aratuq ~ Haratuq етн. – с. Гаратук (рос. Харатук), Ашага-Аратук, Джолман-(Г)аратук, Кир-Гаратук, Джума-Кісек-Аратук, Темір-Аратук (Гаратук-Темір-Ага), Гаратук-Гусеїн-Мурза (ці села, ймовірно, заснували вихідці з племені ардона ~ вардане – арат-абхази в Евлії Челебі, що мешкало на Кавказькому узбережжі Чорного моря між річками Соча та Сюепсе, де нині місто Адлер < т Ardler).

Бакъсэн кабардинське прізвище – с. Ашага-, Орта- та Юхари-Баксан, пор. топонім Бакъсанукъ къала в Кабарді, ойк. та гідр. Баксан (балк. Baqsan ~ Basxan) у Балкарії, ойк. Баксани у Молдові.

болоткай (теміргой) черкеське плем`я, очолюване князями Болотоковими – с. Балатук (належало вихідцям з кабардинського князівського роду), пор. топонім Бэлэтокъуэ и псысгъэфапIэ “Місце водопою Балатоко” біля аулу Уляп у Кабарді.

-къŷай адиг. ойконімічний формант (къŷэ “син” як патронімічний елемент антропонімів + присвійний іменний афікс -ай) – с. Аджимушкай ~ Гадчи-Мишкай, “де черкеси мешкали”, пор. ойк. Гаджимус у Буджаку та численні ойконіми на –кай в Адигеї: Габукай, Гатлукай, Еденсукай, Єґерухай, Лакшукай, Новий Бжегокай, Понежукай, Тахтамукай, Хатажукай, Хатукай.

Мартэ адиг. гідр., ліва притока Кубані – р. Мáрта (притока Качі), див. також Μάρθα.

тІуакІ адиг. долина посеред гір, межигір`я – с. Тувак, див. також Tuvaq.

хъынчIыл адиг., хэнчIал каб., хъынкIал абаз. молочний суп з локшини < авар. ххинкI галушка, ххинкIал галушки – с. Хункал (антр.; село належало вихідцям із кабардинського княжого роду).

назад::к началу