В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (yuvan-zük)

yuvan н товстий (про круглі і подовжені предмети) – г. Юван-Кая біля с. Ай-Серез, пор. також кт, т yuva гніздо, н yuva дика цибуля, дт yuv- котити, скочувати.

yuvarlıq (yuvar кт, т куля, див. -lıq), пор. т yuvarlak куля; круглий, сферичний – с. Юварлик.

yüke кт (т yıhlamur) липа – г. Юке-Тепе на Карабі-Яйлі та на березі Курлюк-Су.

yüksek, див. öksek.

yüvez кт, üvez т горобина – г. Ювезлі-Топе біля с. Байдар (див. -lı), ск. Ювезагачин-Каяси біля р. Шелен (див. ağaç).

yüz кт, н, т, дт сто – кур. Юз-Оба біля Керчі.

Yüzler ген. (кт, н, т, дт yüz сто, див. -lar), пор.: пл. юз узбеків, сеок юсь в алтай-кіжі та тубаларів – с. Юзлер. Пор. Yediler.

yüzüm кт, üzüm т, дт виноград – яр Юзюм-Дерек (притока Юрту), див. terek. Пор. ’αμπέλι[ον].

Z

zamane ~ zemane кт, т епоха; теперішній, сучасний, zamana дт час; епоха, zämane п епоха; доля < а zamānat тс – г. Замана.

Zalın антр., zalım кт, zalim т, zalem п жорстокий, безжалісний; деспот, тиран < а zālim тс – с. Залинкой.

zan кт нива, рілля – гал. Буюк-Занлар біля с. Албат, див. -lar.

zaviye кт, т, п кут (кімнати тощо); келія < а zāvīyat кут; молитовний дім, каплиця, невелика мечеть – с., р. Зуя, Зуїнський кадилик (Завіє), пор. два ойк. Завіє в Ірані. Пор. cami, mescit, minare, tekiye.

zerdali кт, т абрикоса (дика) < п zärdalu абрикоса – г. Зердале біля с. Капсіхор, Зердале-Дере.

Zeytin антр., zeytün кт, zeytin т, zeytun н, zeytun п маслина < а zaytūn маслина, оливкові дерева – г. Зейтін-Кош, див. qoş II.

ziyankâr кт, т що спричиняє шкоду, збитки, шкідливий < п ziyankar шкідник – пас. Зіянкер біля с. Дуванкой, с. Зіянкер.

*zük, пор. кирг. zök назва казкової тварини гігантських розмірів – м. Зюк.

3.4. ІНША ЛЕКСИКА (вірменська, давньоєврейська)

Вірменська

Naxçevan, давнє місто біля г. Арарат, засноване, за вірменськими переказами, Ноєм, коли він зійшов із свого ковчега на землю (ойконім походить від вірменського антропоніма Naxiç ~ Naxuç і географічного терміна awan avan містечко, село) – с. Нахоч ~ Накуш на р. Салгир, руч. Нахічевань-Чокрак (притока Чурук-Су, що впадає в Східний Сиваш) та Нахшуванський іль (бейлік Шірінських беїв) (кт Naxçuvan ~ Naxşuvan); кримські вірмени, котрі переселилися 1779 року з Криму на Дон, заснували там селище Нахічевань.

surb sovrp святий, священний – вірменський мон. Сурб-Хач “Святий хрест” біля Старого Крима.

xaç хрест – мон. Сурб-Хач. Пор. σταυρός, тюрк. xaç.

Давньоєврейська

hor הר гора – місто-фортеця Киркор (нині городищеЧуфут-Кале), див. qīr קיר , hor ,חר Qar3qor קרקר , а також тюрк. qır.

hor חר ~ hōr חור діра, отвір, нора, печера; חורי ~ חרי жителі печер, החרי , Χορραιοι ~ Χορρ(ε)ι (давні мешканці землі Едом) – місто-фортеця Киркор, див. qīr קיר , hor הר , Qar3qor קרקר , а також тюрк. qır. Пор ’άντρο[ν], σπηλιά, φωλεά, in, qoba.

yehosafat: ‘emeq yehosafat עמק יהושפט Йософатова долина (’Ιωσαφαθ ~ ’Ιωσαφατ) поблизу Єрусалима; вона символізує місце останнього суду: “Нехай рушають, нехай зійдуть народи в Йософатову долину! Бо там сяду я судити всі народи звідусюди” [Кн. Пророка Йоіла. IV, 12] – яр Йософатова долина біля городища Чуфут-Кале, де міститься старовинний караїмський цвинтар Балта-Тіймез. Пор. ’Ιορδάνης, Φασγα.

qīr קיר стіна, qir קר місто – місто-фортеця Киркор, див. hor הר , hor חר , Qar3qor ,קרקר а також тюрк. qır.

Qar3qor קרקר (Καρκαρ, Êàðêîðú) біблійне місто на східному березі Йордану, куди втекли царі мідіянські Зевах та Цалмунна після першої їхньої поразки від Гедеона [Кн. Суддів. VIII, 10] - місто-фортеця Киркор, див. hor הר , hor חר , qīr קיר , а також тюрк. qır.

назад::дальше