В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Ельґері(Ільґері)-Yusuf)

Ельґері(Ільґері)-Джайлак, Сирт(Суртку)-Джайлак, Тархан-Джайлау біля Єнікале. Пор. avul, çonğar, el I, *kezlev, *küzlev, köy, ordu, otar, qabaq III, qışlaq, yayla, yurt.

yazı н, дт степ, рівнина (пор. т yassı, азер. yastı, башк. yaþı, карач.-балк. cassı плоский і широкий) – “степовий Крим” у ногайських піснях.

yazılı кт, т написаний, записаний, з написом (від yazı напис; письмо, див. -lı), yazılı taş кт, т камінь з написом – г. Язли(Язил)-Таш (Грамата-Кая, див. γράμμα) біля с. Ай-Василь, пор. топоніми Yazılı, Yazılıkavak, Yazılıkaya, Yazılıtaş у Туреччині.

yedi кт, т, дт, yeti н, дт, yetti дт сім – узв. Єді-Бурун, ур. Єді-Ев, або Гептаспітія (див. ‘επτά, σπήτι), пор. ойк. Бешев ~ Бешуй.

Yediler ген. (див. yedi, -lar) - с. Єділер, Джетлер-Шейх-Елі. Пор. Yüzler.

yel кт, н, т, дт вітер – г. Джельґермен, печ. Єль-Хоба (Джель-Хоба), ск. Єллі-Бурун на г. Манґуп-Кале (див. -lı), обрив Джелава на Демерджінській яйлі у верхів`ї Кизил-Хоби.

yel tiygen кт навітряний (yel вітер, кт tiy-, т değ- торкати(ся), чіпати, див. -ğan), пор. кт yel tiymegen завітряний, підвітряний (кт yıq, н ıq завітряний, підвітряний; захищене від негоди місце, затишок) – ск. Єльтіґен, скельний уступ Єльтіґен-Майдан із залишками укріплення Єльтіґен та дж. Єльтіґен-Чокрак, р. Єльтеґен-Су (Коз), с. Єльтеґен (Єльтіґен), Кучук-Єльтіґен (О. Бертьє-Делаґард [1914. С. 25] пояснював ойк. Ельттіґен з татарської мови як “рука доторкнулась”, див. el II), пор.: ур. Cel tiybes “(Улоговина), в якій не дме вітер” у Киргизії.

yelke кт загривок, н потилиця, yele т грива – хвилястий хр. Єлхі-Кая на г. Демерджі, пор. також yılqı.

yelken кт, н, т вітрило – камені Єлкен-Кая (Єлчан, Ялчан) у морі навпроти г. Опук.

yeñi, див. yañı, can, yeni – с. Єні, Єні-Алі-Кеч, Єнікой ~ Єнкой ~ Джанкой (кілька ойк.), Єні-Сала (три ойк.), Єні-Сарай, фортеця Єні-Кале, місто Yeñi Bazar (тепер Армянськ).

yeñiş кт, yeniş т перемога – яр. Єнішкая (див. qaya)., хр. Єнішер (див. yer).

yepelek кт пушок (кульбаби), т тонкий, ніжний, витончений (інакше narin); що швидко біжить, поспішає – г. Джепелек-Байир біля с. Камишли на Південнобережжі. Пор. ince.

yer кт, н, т, дт земля; місцевість; місце, н ґрунт, дт країна – с. Боше-Єри, Ірінер, Крав-Єри, Склю-Єр, ур. Ускюлі-Єрлер (Üskülü yer) біля с. Буюк-Озенбаш, ур., дж. Дермен`єр, дж. Йаман-Йер-Чокрак, ск. Кермеч-Хатлиєр, хр. Єнішер, яр Кульєр (див. kül), місто Кирк`єр riQrQ (нині городище Чуфут-Кале).

yeşil кт, т зелений – оз. Єшіль-Коль, ур. Єшіль-Богаз біля Бельбекських Воріт.

yılan кт, н, т, дт змія – с. Єлан-Таш, р. Йиланчик (див. -cıq), пор. румейську назву луки Фізигó Ялан (нг φίδι змія) біля с. Стила в Півн. Приазов`ї.

yılğa кт, н, cılğa кт долина, яр, лощина – яр. Терен-Йилга, б. Карачолга, Чуюн-Йилга, дж. Канджилга.

yılqı кт, н табун, дт коні, велика худоба, yılkı т, ilxi п табун – г. Йилхитаунин-Хаяси (Єлкедаг), р. Джелке-Чокрак (притока Бурульчі).

yıqa- aqiI кт, yuv- кт, н, yıka- т, yu- дт прати, мити, купати – р. Йохаган-Су, див. -ğan, suv.

yıqıl- кт, yıkıl- т валитися, обвалюватися, падати – г. Йикилмак-Кая “Скеля, що не обвалюється”, див. –ma-, -aq.

yoğurt кт, т, yuvırt н йогурт, кисле молоко, кисляк – б. Джугурт-Іґрек (притока Ускюту).

yol кт, н, т, дт дорога, шлях – гірський прохід Узун-Алан-Йол біля г. Чатирдаг, г. Кара-Йол біля с. Ускют, ліс Беш-Йол біля с. Дуванкой, Уч-Йол-Баши біля с. Аргин, Яга-Йол біля с. Бешуй, ур. Ускют-Йол, яр Йаман-Йол (притока р. Карагач), б. Кефіоль-Дересі, с. Кефе-Йол, Ток-Йол(Джол), Яман-Йол-Аджилар, Яман-Йол-Шейх-Елі. Пор. soqaq, δρόμος.

yolçaq стежка? (див. yol, -cıq) – с. Йолчак (Джолчак, Джулчак, Юлчак). Пор. soqaq.

yonğa кт, yonga т тріска; стружка, від yon- кт, т, н, дт стругати, тесати – гал. Йонгалик біля с. Капсіхор, див. -lıq.

Yorğun антр., yorğun кт, н, т утомлений, зморений – с. Джоргун, Чоргун (Джоргун), пор. також çoñ(gur).

yumraq ~ yumruq кт, yumruk т, yuðruq дт кулак, див. Cudruq, Cumraq.

yuqarı кт, yukarı т верх; верхній (нг πάνω зверху); в назві населеного пункту вказує на те, що він є частиною селища, розташованою по течії річки вище його верхньої частини, і складає ряд з означеннями aşağı та orta – с. Юхари-Аїргуль, -Айтуган, -Асма, -Баксан, -Баши, -Даїр, -Джамін, -Каралез, -Керменчік, -Кипчак, -Конечі, -Мамут-Султан, -Сабли, -Тайган.

yurt кт, н, т, дт дім, володіння, місце мешкання; земля, країна; батьківщина – р. Юрт біля с. Кутлак, узв. Юртун-Бурун у Судацькій дол., с. Ай-Ренґ-Юрт на Керч. п-ві, Джапар(Джафар)-Юрт, Ескі-Юрт, Орта-Юрт, Чечень-Юрт. Пор. avul, el I, köy, ordu, otar, qabaq III, qışlaq, sala, yaylaq.

Yurtçı, див. Curtçı.

Yusuf ім`я чол. < а yūsuf Йосиф, персонаж Корану – дж. Юсуп(Юсуф)-Чокрак (Yusuf çoqrağı) біля дороги з Бахчисарая до Чуфут-Кале, печ. Юсуф-Коба в Байдарській дол.

назад::дальше