В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (xoca-yan)

xoca кт, hóca т учитель (звідси кт oca учитель); ходжа; мулла, духовна особа < п xace пан, хазяїн; ходжа – с. Ходжа-Сала (Коджа-Сала, або Бугаз-Сала), Аблагоджа, Агоджа, Булат-Ходжа, пор.: пл. ходжа-атай в Криму, рід ходжа у казахів, пл. ходжа-елі узбеків, рід ходжали в узбеків-локайців, род. підр. ходжа(лар) у туркменів. Пор. hafız, molla, qadı, qoca, şeiq, seit.

xocalıq посада ходжі (в Кримському ханстві вона була спадковою); володіння ходжі (в Криму Ходжалик складався з 16 сіл, включаючи Коп-Чокурджу, Ак-Чинрау, Баїм, Кул-Чакими, Дау[л]-Джар, Гаджи-Гасан, Ак-Яш-Карий та Кир-Кулач, в якому перебував ходжа). Пор. paşalıq, qalğalıq, şeiqlıq, xanlıq.

xor кт, hor т, xorul кт, horul т імітація хропіння - фонтан Хорлу в с. Кизилташ (див. -lı), дж. Авраму-Хурлу-Су (пор. т hor сонце < п xor сонце; ім`я ангела сонця в зороастрійців та назва десятого дня кожного місяця іранського сонячного календаря і див. також qoruluq).

xoraz ~ xoroz кт, horoz т, qoraz н півень < п xorus тс – яр Хуруз-Дере біля с. Демерджі.

Xud(d)a AdX ~ Xudai кт, Huda т, Qudqay н бог, господь, всевишній < п xoda бог, господь; господар, хазяїн, xudai божественність; божеський, властивий богу (вживається в антропонімії) – с. Кудайчик, Кудайгул (див. qul), Карпнин-Кудайгул (1549 р.), Біюк- та Кучук-Кудеяр (див. yar II), пор.: род. підр. кудаяр у киргизів. Пор. Alla.

xunu ~ xunü кт вирва, qona н лійка; ринва, huni т вирва; лійка < нг χούνη ущелина, яр, лощина, видолинок, χουνί вирва; лійка < дг χώνη лійка – р. Хун ~ Хуна (Суук-Су), Хун ~ Хуна ~ Охун біля Балаклави (пор. також т hun кров; життя < п xun кров). Пор. xasar.

Y

-y (-ay, -ey) афікс, характерний для тюркських антропонімів, відбитих в ойконімії Криму: Абай, Агай, Аджай, Аджай-Кат, Антай, Атай, Аджи-Мушкай, Багай, Бакшай, Джелішай, Коджай, Кошай, Мамашай, Тук-Мамашай, Мишай ~ Мушай, Осалай, Самай, Тазанай, Топай-Кемельчі, Тотай, Тотай-Кой, Тотай-Афуз, Тотанай, Кара-Тотанай, Товмай, Тракай-Ішунь, Ту(в)атай, Тукей-Улан, Тюбей, Черкез-Тобай.

yağ кт, т, дт жир, масло – г. (грязьовий вулкан) і с. Джав-Тобе (Джаутепе) на Керч. п-ві. Пор. cermay, may.

yağ- кт, т, дт, yav- ~ cav- кт, н іти, падати (про дощ, сніг) – с. Джерджава (Жержава, Черчеу), див. yer, cer (на думку В. Санжаровця, назва *Cer yav(ğ)an може бути пов`язана з виверженнями грязьового вулкану, що називався Мордвінова гора, див. -an, -ğan).

yağa ~ cağa кт, yaka т край, берег; сторона, yağa н комір; берег; долина (пор. yaq кт сторона, бік, н щока; сторона, край; комір, yaqa кт комір, зааг хмонг. межа, кордон, зах край; комір) – с. Джага, Джага-Баши, Яка-Аліке (пор. Кир-Аліке, див. qır), дж. Чемух-Яга.

Yağmurça антр. (пор. т yağmurca плямисте дитинча будь-якого ссавця; вид лані), Yağmurçı ~ Yamğurçı антр. (від yağmur ~ yamğur дощ, пор. кирг. camğur тс, див. -cı) – с. Ягмурча, Ягмурчи.

yala- |aI кт, н, т, дт лизати – ск. Тількі-Ялаган-Бурун.

yalan, див. calan.

Yalantöş антр. (пор. кирг. calañtöş сірома, який через бідність їздить на коні без сідла, від calañ голий, töş груди) – с. Ялантуш, пор.: род. підр. жалантош у киргизів.

yalçın кт, т крутий, стрімкий, прямовисний; рівний (гладкий) і голий, лисий, yalt дт прямовисний – камені Ялчан у морі біля м. Опук.

yalı кт, т берег моря або ріки; літній будинок на березі, крум. yało море < нг γιαλό[ς] морський берег, узбережжя, узмор`я, надмор`я; обмілина, мілизна; море, дг α’ιγαλός морський берег – місцевість Яли біля с. Коз, ск. Яли-Кая біля с. Мамашай, с. Яли-Мойнак (пор. Отар-Мойнак), Яли-Тама, ур. Яли-Богази біля с. Отуз. Див. γιαλό.

yalıñız кт, т, yañğız кт, yalğız н, yalnız т, calğuz, yalañuz, yalğuz, yalıñız, yalıñuz дт один, єдиний, окремий, одинокий, yalğuz п самітній, одинокий – дж. Янис-Чокрак біля с. Біюк-Узеньбаш, ск. Янгиз-Кая біля с. Тав-Бадрак, ур. Yalnızdirek, пор.: дол. Янгиз(Ялниз)-Агач “Одиноке дерево” на північ від Перекопського перешийка (одинокі дерева в степу вважалися священними). Пор. qoş I.

yalman кт, т зубчаста вершина (dağ yalmanı пік гори); похилий (yalman qaya обрив без виступів, пік скелі без виступів) – с. Джалман (Джолман), див. також Colman. Пор. çoqu, dağ, qaya.

yalpaq кт, н, yalpak т, yalbı дт плоский – ск. Ялпа[к]-Кая. Пор. p(i)lâki.

yaman кт, н, т, дт поганий, т дивний, вражаючий; бідовий – г. Яман-Таш у бас. Бурульчі та Каспани, б. Яман-Таш-Дере біля с. Біюк-Узеньбаш із дж. Яман-Таш-Текнечек, дж. Йаман-Єр-Чокрак, Яман-Кула біля с. Саватка, ущ. Яман-Дере, яр Йаман-Йол в Айсавській дол., с. Йаман-Йол-Аджилар, Яман-Йол-Шейх-Елі. Пор. κακός.

yan кт, н,т, дт, can дт бік, сторона – с. Яндже (Янжу, Маркур-Янчу), див. -ca.

yan- кт, н, дт горіти – г. Янган-Даг біля с. Місхор (див. -ğan), гал. Янмиш-Алан біля с. Кизилташ (див. –mış, alan), Янмиш-Хош біля с. Кизилташ (див. qoş), ліс Янган-Тав біля с. Махульдур (див. tav).

-yan (-yen), див. -an.

назад::дальше