В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Üyşün-Xızır)

Üyşün ~ İşün етн.: роди уйсюн у караногайців, пл. уйшун башкирів, узбеків, род. підр. уйшун у каракалпаків; уйсунь – загальна назва племен Старшого жузу казахів, включаючи пл. сари-уйсун; монгольське пл. ушін ~ хушін, яке Чінґіс-хан передав на чолі з еміром Хушідай-Байку Джучи (пізніше Хушідай-Байку очолював праве крило війська Бату-хана, у складі якого було пл. усун) – с. Уйшунь (Ішунь) (кілька ойк.), Біюк-Ішунь, Кир-Уйшун(Ішунь), Джарин-, Есен-Бак(Есенбай)-, Тезеклі-, Тентек-, Тереклі-, Товани-, Токмай-, Тракай- та Одобаши-Уйшунь(Ішунь).

üzen, див. özen – р. Узень,Узень-Чешме біля Ялти, Алагат-Узень, Артна-Узень на г. Демерджі, Баллар-Узень, Біюк-Узень (притока Качі), Софук-Узень, Ташкутер-Узень біля Балаклави, р., с. Біюк-Узень, руч. Узень-Баш (див. özenbaş), Кара-Узеньчік (притока Улу-Узені, або Мегапотаму), яр Салин-Узень між річками Ускут і Ворон.

V

vaqıf кт, vakif т, väğf п < a vaquf тс – р. Вакуф-Бахча (Тунас, притока Біюк-Карасу), дж. Вакуфин-Чокрак на г. Чатирдаг, Вакуфлар-Кішме, с. Вакивджик (див. -cıq).

vasıl кт, т побачення; з`єднання, об`єднання, väsl п з`єднання < a vasl з`єднання; зв`язок, узи – паг. Васлич у центрі Ай-Сереза, де, за свідченням Ферата Усеїнова, знаходилась кав`ярня “Ave” і де щовечора збирались старики, кожен з яких мав тут свій камінь.

vay кт, т леле!, ой леле!; ай!, ой!, ох!, vay anam vay! т тільки подумати!, щоб тебе! - ск. Вай-Анам-Хаяси “Ой, мамо!”, що знаходиться на відстані чотирьохсот метрів від ск. Кор[к]ма-Балам “Не бійся, моє дитятко!” в долині Качі біля монастирища Качи-Кальон.

ver- кт, т, ber- кт, н, дт давати – г. Кечіт-Вермез (Кеч-Вермез-Сирт) біля Судака, див. keçit-, -maz.

vigla ~ vigle кт спостережний пункт, т спостережний пункт при риболовлі < нг βίγλα – г. Вігля, Віглябурун, Віглянин-Бурну біля с. Кутлак, ур. Вігла (кілька назв), Вігла-Баїр біля Гурзуфа, Вігла-Мейдан біля Партеніта, дорога Вігля-Йолу ~ Віглянин-Йолу (веде з Партеніта на Яйлу). Пор. gözlek, qaravul.

viran, див. ören.

X

xaç кт, haç т хрест < п xaç тс – г. Качли-Кая (див. -lı), ск. Хачла-Каяси (*Xaçlaq qayası, див. -lıq). Пор. вірм. xaç, σταυρός.

xalil кт, halil т, xälil п задушевний друг < a xalīl друг, приятель – г. Халіл-Бай у верхів`ї Арпату, див. також halil.

xan кт, дт, п, han т, qan дт, хаан хмонг. хан – гал. Хан-Тогай біля с. Улакли, дж. Менар-Ханин-Чокрак, Xançeşmesi, с. Хан-Елі (двічі), Хан-Яфе, Хан-Джамі, Хан-Куле, Ханли, Xanköşkü aX, ур. Хан-Ґельді на Карабі-Яйлі. Пор. sultan.

xane кт, hane т дім, житло, приміщення < п xane тс – ур. Барут-Хане, див. barotxane.

xanış кт дружина, жінка, подружжя хана – с. Ханишкой.

xanî кт пані – руїни селища Ханій-Кой в ур. Дербіза (див. derviza).

xanlıq кт, hanlık т ханство; володіння хана – с. Ханлик. Пор. paşalıq, qalğalıq, şeiqlıq, xocalıq.

xarabe кт, harabe т, xärabe п руїни, руйновище < a xarābat тс (мн. xarābāt, пор. назву Арбат одного з передмість старої Москви) – плато Карабі-Яйла (тут зустрічається багато руїн старих кошар, середньовічних жител з городами та садками, на які вказують здичавілі груші та яблуні). Пор. ören, σάρα, χάλασμα.

xarap кт, harap т, xärab п зруйнований, розорений, занепавший < а xarāb руйнування, розорення, спустошення, загибель; руїни – с. Хараб-Кой, Хараб-Тавель.

xartan кт кошик для зерна – ск. Хартан-Хая на схилі г. Демерджі.

xasar кт вирва, провалля, шахта (пор. т hasas отвір, щілина, розколина; проміжок < а xasās розколина, щілина, тріщина) – печери, шахти Еміне-Баїр-Хосар, Одаман-Кассар, Топсюс-Хосар та Хундук-Коса[р] на Карабі-Яйлі, Лю-Хосар на Долгоруковській яйлі, провалля Хасарлих (див. -lıq) на г. Демерджі, печ. Чагир-Хосар на г. Чатирдаг, пор. урумську назви яру з печерою Хасáр неподалік від гирла Мокрої Волновахи в Півн. Приазов`ї. Пор. xunu.

xasta кт, hasta т хворий < п xäste заморений, змучений; поранений; хворий – руч. Хаста-Ага, Хастабаш, с. Хасталар, Хастаєрі, яр Хаста-Дере.

xıdırellez ~ xıdrellez (xıdrellez günü) кт, т свято, день Хизир-Ільяса (перший день літа), яке припадає на 23 квітня за ст. стилем (у християн це день св. Георгія Змієборця, або Зеленого Юрія), xederlez гаг. день св. Георгія; Xızır r0X кт, Hızır т, xäzer п Хезер (< а xazir зеленіючий, зелений) – давній персонаж доісламських леґенд, переказів і казок іранських та тюркських народів, нерідко зображується в зеленому плащі й на білому коні; цей загадковий пророк шукав безсмертя й одержав його знайшовши джерело живої води – с. Кадир-Лез ~ Катерлез на Керч. п-ві, див. також qadir, İlyas; ск. Хисир-Кая в ущ. Уч-Кош. Пор. bayram, derviza, paskalya, sabanlıq, seyran, şölen, temaşalık, tepreç, toy.

xırsız кт, т злодій – б. Хурсуз-Хоба-Дере, с. Хирсиз-Шибан.

Xızır, див. xıdırellez.

назад::дальше