В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Tuvaq-ulaq)

Tuvaq антр. (так називали дитину, що народилась у “сорочці”, пор. кт duvaq, т duvak весільний серпанок; глиняна кришка джбана, кирг. tubaq накривка) – кур. Туак-Оба біля Карасубазара, с. Туак (три ойк.), Тувак (тепер Рибаче) (пор. також адиг. тІуакІ долина посеред гір, міжгір`я).

tuvar кт, н худоба, davar т дрібна рогата скотина, tabar, tavar дт майно, туувар хмонг. гурт, худоба, яку переганяють – г. Туар-Алан, печ. Тувар-Еґерек біля с. Масандра, Туар-Хоба у Великому Каньйоні, ск. Туар-Хошлар на г. Демерджі.

Tuvuş антр., tuvuş кт хоробрість, пор. кирг. tuuş сила, міць – с. Тууш.

tuz кт, н, т, дт сіль (кухонна) – ліс Тузлик біля Партеніта (див. -lıq), с. Тузкуль, солоне оз. Туз-Тубен на Арабатській косі.

Tuzaqçı антр, tuzaqçı кт, tuzaqşı н мисливець із сільцями (кт, н, дт tuzaq, т tuzak пастка, капкан, сильце, сільце, див. -cı) – с. Тузакчи (1576 р.), Біюк- та Кучук-Тузакчи, пор.: род. підр. тузакчи у казахів.

tuzla кт, túzla т місце здобичі солі, солеварня – оз. Тузла, с. Тузла (три ойк.), Тузла-Шейх-Елі.

tuzlu кт, т солоний – джерела Тузлу-Чохрахлар у с. Ай-Серез (тепер вони знаходяться під асфальтовою дорогою).

tübek півострів, пор. каз. tübek тс – п-ви Бахчи-, Орта- та Кірпі-Тубек в Актаському озері на Керч. п-ві, м. Бога-Тубек. Див. tüp.

Tübey ген.: рід тюбей у Криму (пор. кирг. töböy верблюд) – с. Тубей (Тюбей) (два ойк.). Пор. Tubay.

Tüle антр. (пор. кирг. tilek ~ tilöö прохання, бажання, від tile- просити, бажати, tülöö прохання, бажання; жертвоприношення біля священних гаїв та джерел (мазарів) під час мусульманських свят, а також при стихійному лиху (посуха, джут, землетрус тощо), кт, н tilek бажання, від tile- бажати, хотіти, т dilek бажання; прохання; благання, мольба, від dile- бажати, хотіти; благати, просити) – с. Туле (Толе, Тюле), див. також töle.

Tümen етн., tümen кт, т, tümän дт, тÿмэн хмонг. безліч; десять тисяч; тьма (військове з`єднання кількістю десять тисяч вояків), Î aMwT п tuman десять тисяч – с. Тюмень, пор.: тюмен ногай – назва караногайців, род. підр. туман у казахів, тумен у киргизів, сеок тумат в алтай-кіжі, рід тумат у тувинців, пл. тумет (тÿмд) монголів.

Türkmen туркмен – с. Туркмень, Бая[т]-Туркмен, пор.: рід тюркмен в акногайців. Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar, Urum, Urus.

tüp кт, н, дт , dip т низ, дно; основа, корінь; віддалена частина (чогось); у топонімії Криму термін значить також “півострів” і входить до назв сіл, розташованих на півостровах у Сиваському озері – м. Казантіп, п-в Тюп(Діп)-Тархан (Тарханкут), с. Тюп(Діп)-Абаш, -Джанкой, -Канли, -Кенеґез, -Мамай, ліс Кая-Тюбю біля с. Пички, ск. Коба-Тюбю біля с. Теберті. Див. üst, пор. alt, ast, tübek.

tüpsüz кт, н безодній; безодня (див. tüp, -sız) – печ. Топсіз-Коба біля с. Куркулет, Тюпсюз-Хасар на Карабі-Яйлі (див. xasar).

tüş- кт, дт, tüs- н, düş- т падати; спускатися – р. Сутишкан (Суботхан), див. -ğan, bat-.

tütkel кт природна шахта, провалля (? < п dudkäş ~ dudkeş печера; ущелина > т, азер. dudkeş димохід, пор. кт ocaq, т ocak вогнище; шахта, кт tüte- димитися, димувати) – провалля Ад-Сокмак-Туткель, печ. Кара-Агач-Туткель і Курюч-Агач-Туткель (усі на Карабі-Яйлі).

tütüncü той, хто вирощує або продає тютюн (кт, т tütün тютюн, див. -cı) – с. Tütüncü.

tüz кт, düz т плоский, рівний; рівнина, поле, долина, tüz дт рівний, плоский; однаковий – г. Біюк- та Кучук-Тюз біля с. Мускомія, ур. Черкестюс (місцевість поміж витоками Качі та Бельбеку), с. Тюзлер (нині Високогірне).

U

u- (ü-), див i-.

uç- кт, т, дт, uş- н літати, летіти – р. Су-Учхан (Кизил-Коба), печ. Су-Учхан-Коба у верхів`ї Біюк-Карасу, див. suv, -ğan, uçansuv.

uçansuv кт водоспад, водограй (див. suv, uç-, -an) (т çağlıyan, şelâle) – водоспад, р. Учансу (Кремастó-Нерó), пор.: р. Су-Учхан (Кизил-Хоба) у Криму, невеликий водоспад Учансу біля с. Карбалія в Буджаку.

Uduyıt етн.: давньомонгольский рід удуїт-меркіт – с. Удуїт у Старокримському кад.

ufaq кт, ufak т, ufşaq, uvşaq дт маленький, дрібний – с. Салгир-Ягаси-Уфак-Кемельчі.

ula- т додавати, долучати, приєднувати, дт зв`язувати, приєднувати – ур. Великий і Малий Бабулган у Байдарській дол., див. baba, -ğan, а також babuğan.

ulan, див. oğlan – с. Улан-Елі (чотири ойк.), Улан-Дуванкой, Мамбет-Улан(Лан), Тукей-Улан.

ulaq кт, oğlak т, oğlaq дт козеня; ulaq т кур`єр, гонець, вістовий ulağ дт в`ючна тварина, верховий кінь; поштовий транспорт на перегонах між станціями – с. Улакли (Поштове), див. -lı.

назад::дальше