В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше 3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (-tı-toqlu)-tı, див. –dı tığırt- кт котити – пас. Карпуз-Тигирткан, див. qarpız, -ğan. tır- r{ кт, т дертися, видиратися, вилазити – г. Тирма-Кая, пас. Тирма-Кая біля с. Капсіхор, див. -ma, -ma-. tırmaq ~ tırnaq кт, tırmak ~ tırmık ~ tırnak т борона; гачок, tırnaq дт нігті, кігті, tırma н борона, граблі – г. Тирма-Кая (Терме-Кая), дж. Тирма-Кешме на г. Бабуган, див. також tır-, terme. tıynaq кт ставок, загата; калюжа, гаг. гребля; ставок, водойма (кт, н tıy- загатити; спинити, пор. tın- дт дихати; відпочивати; заспокоюватися, кт припинятися, ущухати; відстоюватись (про рідину), кирг. tun- стати прозорим, відстоятися (про рідину) – оз. Е(н)ґіс- Тинах на Карабі-Яйлі, канава Яртинах біля р. Ворон, луг Лахлин-Тинах та оз. Еґіс-Тинах, утворене р. Малбай, кол. та ур. Тинак-Баш-Кую біля с. Ай-Серез, пор. урумські назви балок Тийнагин-Тарама та Халфатинаг у Півн. Приазов`ї. Пор. avut, bol göl, eşme, qaçı. tik кт, н, dik т прямовисний, стрімкий, стрімчастий – г. Тік-Байир біля с. Байдар та біля с. Узунджа, Тік-Таш біля Алушти, ск. Тік-Таш біля с. Куру-Узень. Пор. sarp. tikili, tikilgen кт, dikili т що перебуває у вертикальному положенні, встановлений вертикально, tikili taş кт менґір, dikili taş т обеліск, tik- дт встановлювати, ставити, водружати, встромляти (пор. στήλη) – менґір Теклі-Таш у центрі Байдарської дол., два менґіра Текіль-Таш у селі Скеля, г. Тіклі-Таш біля с. Отаркой, ск. Тіклі-Таш біля с. Токлук. tilki кт, т, дт, tülki н лис, лисиця; перен. хитрун – г. Тількі-Кая біля с. Кутлук, печ. Тількі-Коба біля Ст. Крима, ск. Тількі-Ялаган-Бурун, с. Тілкі (Тюльку). tirek кт, н, direk т, н, tirägü дт стовп, опора (від кт, н tire-, т dire-, дт tirä- підпирати) – с. Іслям-Тірек, див. terek. tirke- кт, н причіплювати – г. Тирке ~ Тирки (Куш-Кая) на північ від хр. Демерджі-Яйла, руч. Тірке (притока Бурульчі), стежка Тірке біля Алупки, пор. кт, т terki задня лука сідла, tergi ~ tirki обідній стіл, т terike ~ tereke маєток, що залишився після смерті господаря < a tarikat спадок. Tobay, див. Tubay. Toğan антр., toğan дт, doğan т сокіл, tuyğyın н яструб; стерв`ятник – с. Тоган-Елі. Toğanaş антр., див.Toğan, -ş, пор. також н tağan таган, хмонг. тогоо(н) казан – с. Тоганаш, Біюк- та Кучук-Тоганаш, Тоганаш-Мін. toğay кт, н луг; луговий – с. Тогай (Тагай), Кен-Тогай (Кентугай) (див. keñ), сад Тогай, луг Токай-Коль, м. Тугай-Бахчи біля гирла Качі, гал. Ендек-Тогай та Тюрпукляни-Тогай на г. Демерджі. Пор. alan, barlaq, çayır, λιβάδι. toğaylı (див. toğay, -lı) – с. Тогайли, Тогайли-Калач. Toğunçı антр. (кт toğun, каз. toğın обід колеса, див. -cı; пор. хмонг. тоонч майстер, що виготовляє тон, від тооно тон – круг верхнього отвору юрти) – с. Тогунчи, пор.: род. підр. тугунчи в казахів. tomalaq кт круглий – ск. Томала[к]-Кая, яр Тумалак-Таш (притока Улу-Узені). Пор. top, yuvarlaq. top кт, н, т, дт м`яч; куля; круглий; гармата > нг τόπι гарматне ядро; м`яч – ск. Топ-Кая (являє собою обвал), дж. Топ-Кая-Чокрак. topar кт грудка; шматок, пор. т toparlak кругла річ, куля; круглий – г. Топарлих-Кая, див. -lıq. Topçaq ген., topçaq гарний, вгодований кінь – с. Топчак, пор.: род. підр. тупчак у киргизів. Пор. Cabu. topçu кт, т гармаш – с. Топчикой (Топчу). toplu кт, т зібраний (в одному місці), загальний, колективний; вихований, порядний; повний, огрядний; з кулею, з гарматою (див. top, -lı) – с. Топлу (Топли) (в селі мешкали вірмени). topraq кт, дт, toprak т, topıraq н земля, ґрунт; земляний, із землі, з глини – г., м. Топрак-Кая, г. Ак-Топрак, Кизилтопраги-Бурунун-Каяси біля с. Коз, Топрахлих-Хир на Карабі-Яйлі, м. Дакакналі(Дакакнарі)-Топрак (Монастир-Бурун) – північно-східний край мису Ай-Тодор (див. δαγκανάρι), с. Топрак-Пілен, місто Топрак-Кала (Чуфут-Кале). Пор. bor, balçıq, qum. toq кт, н, tok т ситий, заможний; щільний, густий, toq дт ситий; прикметник входить до складу антропонімів, відображених в ойконімії Криму – с. Ток-Йол(Джол) (див. yol), Ток-Булек, Токмай, Токмай-Ішунь(Уйшун), Ток-Мегмет, Біюк- та Кучук-Токсаба (див. Toqsaba), Тохтаба, Ток-Чарли, Ток-Шейх, Тук-Мамашай. Toqa антр., toka т пряжка – с. Тока, пор.: род. підр. тока у казахів. toqlu кт, н, toklu т однорічне ягня, toqlı дт шестимісячне ягня – м. Токла (Токли) на Керч. п-ві при вході з Чорного моря в Керч. протоку. Пор. qozu. назад::дальше |
