В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Tazanay-Tevekkel)

Tazanay антр. – с. Тазанай, Тазанай-Кірей.

Teberti антр. (кт teber- штовхати, див. -dı) – с. Теберті, пор. назви аулів Oğarı-, Sıntı- та Töben-Teberdi в Карачаї.

Tege ген., див. teke – с. Теґе, пор.: рід теґе у караногайців.

tegenek кт колючка, obur tegenek, obur tiken татарник (кт, т tiken, т diken колючка, шпичак, див. obur), пор. н qışı tegenek парило, лопух, башк. tegänäk лопух – г. Теґенек-Байир біля с. Бештерек.

Tegeş антр. (див. teke, –ş), пор. ім`я чол. п täkäş Такáш – с. Теґеш, пор. також каз. tegeş велика дерев`яна чашка.

teke кт, н, tekä дт козел, тэх хмонг. дикий гірський козел – г. Теке-Атанґ біля с. Коз, камінь Теке-Таш біля Балаклави, ск. Теке-Кая біля с. Токлук. Пор. eçki.

tekiye кт, tekke кт, т текіє, монастир дервішів, täkye п каплиця; намети для шиїтських реліґійних містерій; притулок для мандрівників < а takiyyat притулок для мандрівників – с. Текіє, земля Ірак-Текіє, печери Текіє-Бель та Текіє-Кош на г. Ай-Петрі, г. Такья-Тепе на Карабі-Яйлі. Пор. cami, imaret, mescit, minare, zaviye.

tekne кт, т корито, цебер, чан, кадіб, tekene н дерев`яне корито, ночви для прання білизни (в топонімії Криму термін має значення “джерело”) – дж. Текне (кілька назв), Текне-Чокрак під горою Текне, Ала-Буха-Текне біля с. Кучук-Узеньбаш, Беш-Текне, Мітіс-Текне на схилі г. Мітіс біля сіл Узунджа та Упа, Мула-Усеїн-Текне, Панія-Текне (поруч із джерелом Панія-Чокрак), Яман-Таш-Текне. Пор. keres, legen, lenger, qazan, λεκάνη, πινάκα, σκάφη, σπυρίς, див. bunar, çeşme, çoqraq, kişme.

tekneçek джерельце, демінутив від tekne (див.) – дж. Борчи-, Ексібір-, Ільча-, Харавли-та Хвелі-Текнечек біля с. Біюк-Узеньбаш, Бурма-Текнечек у б. Бурма-Дере, Яман-Таш-Текнечек у б. Яман-Таш-Дере; вимиті водою “ванночки” Текнечіклер в горах біля Ай-Сереза (в них купалися діти).

Teleş антр. (пор. каз. tel дитинча, котре ссе свою й чужу матір, див. -ş) – с. Телеш (Тлеш).

telpek каз., кирг. чоловіча шапочка із шкіри або тканини, н тарілка, миска – кур. Телпек-Оба. Пор. çalma, qalafat, şapqa, takiye.

temaşalıq кт, temaşalık т місце видовищ, розваг, гулянь, місце прогулянок, від кт, т temaşa, видовище, вистава; споглядання < п tämaşa тс, від а tamāşī іти разом – с. Темішлік (див. також Temeş, –lıq). Пор. seyran, *süyren, toy töbe, ’αγών.

Temeş ömT ген. (див. –ş) – с. Темеш (три ойк.), Темеш-Асс, Темеш-Елі, пор.: роди темеш у казахів.

temir, див. demir – с. Темір-Аратук, Темір-Булат, Тімур-Убалик (у ярлику Менґлі-Ґірея від 1468 р.), Темірнік, Чал-Темір, дж. Темір-Чокрак на схилі хр. Темір-Ат, ур. Темір-Каби (див. qapı), Темір-Чаїр. Пор. bulat.

temiz кт, т чистий – с. Теміз-Су. Див. çürük.

teñ кт, н рівний, однаковий – р., с. Тенсу.

Tentek ген., tentek кт, н пустун, шибеник; дурний; дурень, тэнэг хмонг. дурний; дурень – с. Тентек-Уйшунь (два ойк.), пор.: рід тентек у казахів, род. підр. тентек в узбеків. Пор. deli.

tepe, див. töbe.

tepreç кт, tepreş н весняне народне гуляння у ногайців, котрому у кримських татар і турків відповідає xıdırellez (див.), пор. т tefferüç прогулянка, п täffäroc прогулянка, гуляння < a taffaruc тс – вершина Тепреч-Хир. Пор. bayram, derviza, paskalya, sabanlıq, seyran, şölen, toy.

tepsi кт, т блюдо, таця – паг. Тепсень. Пор. qopqa, tarpi, tas.

terek кт, н дерево; фруктове дерево, direk т стовп, direk ağacı тополя, teräk дт тополя, deräk ~ diräk п стовп, колона; колода, деревина, кроква, tiräk п паличка – с. Тереклер, яр Ками-Дерек, Юзюм-Дрек у Кутлацькій дол., р. Бештерек, Тереклав (див.-laq), ур. Yalnızdirek.

terekli кт, direkli т з деревами (див. terek, -lı) – c. Діреклі-Ель, Діреклі-Елі, Тереклі-Абаш, -Ішунь(Уйшунь), -Карса, -Китай, -Конрат, Тереклі-Шейх-Елі (два ойк.) (біля с. Тереклі-Шейх-Елі в Сімферопольському повіті росли верби та в`язи).

teren, див. deren – б. Терен (притока Біюк-Карасу), яр Терен-Їлга, с. Терен-Аїр, Теренбай.

terme кт кормова ріпа, турнепс – г. Терме-Кая (Тирма-Кая, див. ще tırmaq), пор. також т derme скупчення, купа; зібраний до купи (від der- збирати, з`єднувати; збирати, рвати (квіти, ягоди), дт ter- збирати, накопичувати).

termen, див. degirmen – с. Кашик-Термень, Султан-Термень, Терменчік (див. -cıq). ters кт, т протилежний; кривий; неслухняний, непокірний; зворотний бік, дт неправильний; складний, важкий, teris н зворотний бік, виворіт, тэрс хмонг. противний, ворожий – г. Терс, Терс-Топе біля с. Бешуй, Кершітерс біля Судака, дж. Терес-Агач в ур. Бабу, печ. Терс-Коба біля Бахчисарая, ур. Терскунда біля с. Чавке, с. Терс-Конду, Тер(е)с- Багалак (пор. Аббас-Багалак). Пор. qarşı.

teşik кт, tesik н, deşik т, teşük дт діра, отвір, пролом; дірявий – печ. Аю-Тешік та Борю-Тешік на г. Ай-Петрі, Алтин-Тешік на г. Ак-Кая, камінь Тешік-Таш біля с. Фотісала, кур. Тешік-Баш-Оба (дві назви), ск. Тешік-Кая біля Бахчисарая та с. Уркуста. Пор. in, qoba, ’άντρο[ν], σπηλιά.

Tevekkel антр., tevekkel т безпечний, недбалий, täväkkol п сподівання на бога < а tavakkul покладання надії, сподівання – с. Тевкель.

назад::дальше