В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (tarpi-Taz)

tarpi кт довга корзина – печ. Терпі-Хоба та г. Терпіне-Бурун на Карабі-Яйлі.

tartıq кт витягнений; стягнений; натягнутий (від tart- TRa{ тягнути; важити; молоти зерно, tart- т важити; смикати, трясти, дт тягнути, тягти) – дж. Дардик-Чешме біля с. Ай-Серез.

tarxan кт, tarhan т шляхетна, привілейована людина, звільнена від повинностей і сплати податків, tärhan п тархан – титул придворних вельмож при тюркських ханах, tarqan, tarxan дт титул правителя, turhan т аристократ, дворянин; воджь (племені), князь, дархан хмонг. майстер; священний, недоторканий; заповідний; вільна від повинностей особа – с. Тархан (три ойк.), Тарханлар (два ойк.), Біюк- та Кучук-Тархан, Алма-Тархан, Сеїт(лер)-Тарханлар, Тюп-Тархан, Учкую-Тархан, Тархан-Сунак, п-в Тюп(Діп)-Тархан (Тарханкут), городище Топетархан (Херсонес), пор.: пл. тархан (гайна) башкирів, род. підр. даркан у киргизів, рід дарган у тоджинців, пл. дархат монголів.

tas кт, т таз; келих, чаша; миска < п tas тс (пор. а tāsat таз) – дж. Тас-Чокрак. Пор. keres, legen, qazan, tekne, λεκάνη, πινάκα, σκάφη, σπυρίς.

taş кт, дт, daş т, tas н – камінь; камінний, кам`яний – камінь Беш-Бармак-Таш біля с. Кореїз, Екі-Таш, Судак-Таш біля с. Ай-Серез, Ташкесен біля с. Кутлак, Тешік-Таш, Такин-Таш біля Балаклави, Чакил-Таш, Чалма-Таш, Чубар-Таш біля с. Сабах-Елі, Узун-Таш, Уч-Таш (три назви), Хибла-Таш, камені Біюк-Ташлар біля с. Туак, г. Таш-Басти, Ташкалан на Керч. п-ві, Таш-Кора, Сіврі(Сююр)-Таш, Уч-Таш біля р. Каспана, Язил-Таш, Яман-Таш біля р. Бурульча та р. Каспана, г., с. Кизил-Таш (три ойк.), г., с. Кок-Таш, хр. Таракташ і с. Біюк- та Кучук-Таракташ, ск. Чабан-Таш, м. Такиль-Таш, Таш-Качик, ур. Таш-Азбар на Карабі-Яйлі (див. azbar), ур., с. Койташ-Дере (див. qoytaş), б. Ташкой (пор. qoytaş), яр Куєнташ-Узень біля с. Коз, Тумалак-Таш, дж. Таш-Чешме, Таштан-Чокрак, Ахташлар, Делік-Таш, Сари-Таш біля г. Чучель (там скрізь туф), Уч-Таш на південь від Карабі-Яйли, Ташаран в Байдарській дол. (див. aran), Хайрам-Таш, р. Таш-Кура (притока Сарису; див. qora), ур. Таш-Аїр біля р. Кача (див. ayır), Таш-Хапу біля с. Отуз, Хабах-Таш, ур., с. Айташ, прохід Таш-Хабах-Богаз на г. Демірджі, пас. Креч-Таш, Мермер-Таш, Челек-Таш, Чоюн-Таш, с. Таш-Алчин, Таш-Басти, Таш-Іляк, Таш-Казган-Конрат, Таш-Кую, Таш-Кую-Кенеґез, Таш-Ярган(Джарган), Айташ, Акташ (два ойк.), Єлан-Таш, Нагайчи-Ахташ.

taşçı кт, т, tasşı н каменяр (див. taş, -cı) – с. Тащи-Конрат, пор. також: рід тачи у казахів.

taşlı кт, т, дт, taslı н каменистий, кам`янистий – г. Ташли-Бурун, Ташли-Кир біля с. Топлу, г., кур. Ташли-Оба (три назви), водоймище Ташли-Ґоль, луг Ташли-Коль, ск. Ташли-Тогай на Карабі-Яйлі, с. Ташли-Даїр, -Кипчак, -Конрат, -Тама, -Шейх-Елі, Ікі-Кесек-Ташли. Із селом Ташли-Шейх-Елі, ймовірно, пов`язане походження одного з чотирьох суфійськіх братств дервішів, відомих у Криму під загальною назвою Dört ocaq “чотири вогнища”: Çoyunçı(lı), Küleç(li), Qaçı і Taşlı (див. çoyunçı, Küleç, Qaçı).

taşlıq кт, т, дт, taslıq н камениста місцина – Ташлицький кадилик, с. Ташлик-Даїр.

Tat кт тат, гірський і південнобережний татарин (кримські ногайці терміном тат називали всіх кримських татар), т чужинець (так турки називали головним чином арабів та іранців), дт чужоземець, іноплемінник – с. Тат-Елі. Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Özbek, Qazaq, Qumuq, Tatar, Türkmen, Urum, Urus.

Tatar кт, н, т татарин, т гонець, дт назва народу, татаар хмонг. татарин – с. Татар-Кой, Татар-Осман-Кой, Татар-Базар, Татар-Джолман, Сариколь-Татар, г. Татар-Ялга біля с. Лакі, хр. Татар-Хабурга, дж. Татарбі. Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Özbek, Qazaq, Qumuq, Tat, Türkmen, Urum, Urus.

Tatış антр. (див. Tat, -ş) – с. Татиш-Конрат.

tav, див. dağ – г. Таубаши, Кара-Тав, Каратау, Массандра-Тау, Орта-Тау, Тас-Тау, ліс Авджи-Тав біля Феодосії та с. Терсхонди, Алі-Тав біля с. Татар-Осман, Тавчик біля с. Камишли (див. -cıq), с. Тав-Бадрак, Тав-Базар (пор. також: рід таубасар у казахів), Тав-Бораган, Тав-Бузар, Тавель (Даг-Елі), Екітав-Кочеґень.

Tavke антр. – с. Тавука, пор.: род. підр. тауке у казахів, тооке у киргизів.

tavşan кт, tavışğan, tavuşğan дт заєць – г. Біюк-Таушан біля с. Біюк-Узеньбаш, дж. Таушан-Чокрак, ск. Таушан-Кая біля с. Ворон, с. Тавшан(Таушан)-Базар. Пор. qoyan.

tavuq кт, tavuk т, tavıq н, taqağu, taqığu, taquq дт курка – канава Таухчихбар біля р. Ворон, див. –cıq, bar.

Tavuq антр. (див. tavuq) – с. Таук (два ойк.).

taxta кт, tahta т, takta н дошка; дощаний, дерев`яний < п taxte дошка, щит – с. Тахта-Джамі, Тахта-Сарай, дж. Тахтали-Кішме, Тахтали-Кош (див. -lı).

tay кт, н, т, дт стригун – г. Тай-Коба на Карабі-Яйлі, пас. Тай-Отлак біля с. Суїнаджи, с. Ак-Тай (локалізується на Перекопі або на Керч. п-ві).

-tay (-day) афікс, притаманний монгольським антропонімам, має значення “подібний до” – с. Калантай (Калимтай) (пор. кирг. quluntay бадьорий і жвавий, букв. “як лоша-сисунець”, від qulun; кт quluntay лоша), Чеголтай.

Tayğan антр., tayğan дт хорт, хортиця, тайга(н) хмонг. хорт; тайган (< кит.) євнух – с. Ашага- та Юхари-Тайган, Барин-Тайган.

Taymaz “неперебутній” антр. (пор. кирг. tay- ковзати, ковзатися; убувати і див –maz) – г. Таймазлар біля с. Біюк-Озенбаш, с. Таймаз, див. також Toymaz, пор.: пл. таймаз в узбеків.

taz кт, т, daz т голий, плішивий, лисий, taz н шолуді; паршивий, дт шолуді, лисина; паршивий, шолудивий, плішивий, taz yer позбавлена рослинності, солончакова місцевість, tas т голий, безволосий, плішивий < п tas лисий; безволосий – г. Таз-Агармиш, Таз-Оба, Тас-Кая, Тас-Тау, пагорби Тас-Тепе біля с. Ефенді-Кой, дж. Таз-Чокрак. Пор. çıplaq, ψιλός.

Taz ген. (див. taz) – с. Утли-Таз (“керчський народ Утли-Таз” у ярлику Мугаммед-Ґірея), пор.: пл. таз(лар) башкирів, рід таз(лар) ~ таздар у казахів, даз у туркменів, сеок тастар у тубаларів.

назад::дальше