В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (seyman-Sulu)

seyman ~ seymen кт, sekban т легкоозброєний воїн (у корпусі яничарів), псар при султанському дворі; у Криму сеймени охороняли хана < п sägban псар – с. Сейманларкой, Сеїґмен-Джайла, ск. Сейменін-Кая.

seyran кт, т видовище; прогулянка, гуляння < п seyran тс, від seyr хід; ходіння < а sayr рух; хід; пор. весняні народні гуляння саїл, сеїл (від п seyr) у народів Середньої Азії та в уйгурів: каз. seyran, seruen, seyil прогулянка; гуляння, турк. seyran, seyil тс, кирг. seyil гуляння, прогулянка; учта - ск. Сейран-Кая біля р. Коз, пор. численні топоніми та гідроніми Сайрам у Середній Азії, Казахстані та Сіньцзяні. Пор. bayram, derviza, paskalya, şölen, temaşalık, tepreç, toy, xıdırellez.

sıcaq кт, sıcak т жара, тепло; гарячий, теплий – гаряче дж. Сиджак-Су біля с. Янджу, див. suv. Див. suvuq.

sıçan кт, т миша; пацюк, sıçğan дт миша – паг. Сичан-Тере, г. Сичанлик біля с. Татар-Осман (див. -lıq), Счани-Баїр, Счани-Ґерік, пас. Сичан-Коба біля с. Керменчік.

sıçqaq кт, sıçğaq дт дристун, від sıç- ci( кт, т, дт срати (звідси sıçan) – г. Сичкак-Кая біля с. Ай-Серез (за повідомленням уродженця Ай-Сереза Ферата Усеїнова, з цієї гори постійно сиплеться каміння). Пор. πορδαλάς.

sıqıt кт, sıkıt т, soğut п падіння, руйнування; викидень < а suqūt падіння – г. Сихтлар у Судацькій дол.

sıra кт, т ряд, лінія – скелі Сира-Каялар біля с. Токлук.

sırım кт стрімчак, бескид – г. Сиримлар-Сирт біля с. Біюк-Узенбаш, дол. Уч-Сирим біля с. Ай-Василь, обрив Ай-Лія-Сирим. Пор. qaya.

sırlı кт, т глазурований, емальований, sırlığ дт розмальований, від sır фарба, якою китайці розмальовували чаші; глазур, полива – ск. Сирли-Кая біля с. Туак, ліси Сирли-Копюр біля с. Кизил-Коба та с. Чавке (див. köpür; пор. також кт, т sırlı таємничий, таємний, від sır, -rrı таїна, секрет < а sirr тс).

sırt кт, т, дт спина; гребінь, хребет (гори); північ, н задня сторона; північ – г. Метакра-Сирт, Токлук-Сирт біля с. Коз, Узун-Сирт, гірський відріг Яламах-Сирт, узв. Орта-Сирт на Карабі-Яйлі, пагорби Харачи-Дересін-Сирт біля р. Шелен, ск. Сирт-Кая, пас. Сирталан, Сирт-Байир, Сирт-Чокрак, Сиртнин-Кири, б. Індже-Сирт та Яник-Сирт біля с. Улу-Сала, с. Сирт-Бій-Булуш, Сирт-Джайляк (Суртку-Джайляк), Сирт-Каракчора. Пор. arqa, art, qır.

sırtqı, від sırt (див.), пор. кирг. sırtqı зовнішній; в ойконімії утворює ряд з означенням ilgeri – с. Сиртке-Аджи-Ахмат, Суртку-Джайляк (Сирт-Джайляк) (пор. Ілґері-Джайляк), Сиртке-Коджалки. Пор. artqarı.

sıvaş- т бруднитися, мазатися; ставати липким, sıvaşık липкий – оз. Західний, Середній та Східний Сиваш. Пор. çürüm, sasıq.

-sız (-siz, -suz, -süz) афікс, що утворює від іменних основ прикметники, які означають відсутність того, що названо вихідною основою – гірський прохід Менсіз-Богаз, Міессіс-Богаз-Сохах, с. Сусуз-Баг. Див. -lı.

sızıq кт, н риса, лінія, від sız- креслити – кур. Сизикли-Оба, див. -lı.

sivri, див. süyrü.

sinap кт, т, sinob т сінап, сорт яблук, від назви міста Sinop на півночі Малої Азії – г. Сінабдаг, пор.: qabaq I, qarpız, qavun.

sini кт, т кругла таця (з міді або латуні), що слугує за обідній стіл < п sini тс – пас. Сіні-Кора, див. qora.

sinor ~ sınor ~ sıñır кт, sınır ~ sınur т межа, границя; край; округа < нг σύνορο (див.) – г. Сінар та Біюк-Сінор у Байдарській дол., ліс Синир, перевал Сінор, ур. Сінур біля с. Коз, камінь Синир-Таш біля с. Барин, пор. румейський гідр. Сунар-Путан ~ Сюнарпутан “Межова річка” (назва гирла Авунди). Пор. çet, had, ‘όριο[ν].

Sofu антр., sofu кт, т набожний, благочестивий, праведний, sofî т сýфій (філософ-містик), sufi п суфій; дервіш-містик < а sūfiyy суфій; містик – с. Софу, Джієн-Софу (два ойк.), Кара-Софу, р. Софук-Узень.

soqaq кт, sokak т вулиця; стежка > нг σοκάκι вузька вулиця, провулок – дж. Сохах-Чокрак біля ск. Ґелін-Кая, стежки, що ведуть на Яйлу: Падіша-Сохаги біля с. Біюк-Ламбат, Копек-Богаз-Сохах, Міессіс-Богаз-Сохах та Пелакіа-Сохах. Пор. çuburtma, yol.

soqmaq, пор. кирг. soqmoq стежка, soqmo col незручна вузька стежка (пор. укр. сакма) – печ. Ад-Сокмак. Пор. soqaq, yol.

Sollar ген. (кт, н, т, дт лівий, див. –lar) – с. Біюк- та Кучук-Соллар. Пор. Oñlar.

Soyun, Soyn н ім`я чол. – с. Союн-Шейк, Суїн-Аджи, Суїн-Елі, дж. Суюнин-Чешме.

söndür- кт, т гасити; заспокоювати – стежка Сюдюрмюш-Богаз на Яйлу із Мшатки, див. -mış.

Staban антр., пор. ім`я в ярлику Менґлі-Ґірея – с. Стабан (Стобан) (див. i-), Стобан-Кипчак, пор.: род. підр. стабан у казахів. Пор. Στέφανος.

Sulu антр. (пор. каз. sulu, кирг. suluu красивий) – с. Суллу-Джайчи, див. також suvlu.

назад::дальше