В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Sadıq-sarı)

Sadıq ім`я чол., sadıq кт, sadık т вірний, відданий; правильний, істинний, sädiq п правдивий, вірний, правильний, що заслуговує на довіру (епітет Йосифа, сина Якова, та Абу-Бекра, першого халіфа); вірний друг < a sadiq друг – с. Куль-Садик.

Sadır ім`я чол., sadır кт, т груди, серце, sädr п груди; початок < a sadr груди, серце; перед; середина, центр; чільне місце; глава; початок – с. Садир (два ойк.), Садир-Ахмед (1550 р.), пор.: рід садир у казахів, род. підр. садир в узбеків.

sağır кт, sagır т, säğir п малий; малолітній < a sağir малий, невеликий; дрібний, – с. Сагир-Ламбат (Кучук-Ламбат), Сагир-Мускум`я (Кучук-Мускум`я). Пор. az, küçük.

sal- кт, н класти, прокладати (дорогу, межу); будувати, т розтягувати, стелити; пускати, відпускати (т salma sığır худоба, що пасеться без пастуха, salma проточний), кирг. sal- класти; стелити; будувати (дім, стіну), salğar (salqar) col велика гірська дорога (не стежка) на відміну від soqmo col незручна вузька стежка, їзда по котрій виснажує вершника (пор. укр. сакма, див. soqaq) – р. Салгир (Salğır, Салгир (Сунар-Путан, див. σύνορο[ν]) – назва гирла Авунди (sal- + афікс -ğır, пор. назву огузького пл. salğur), с. Салгирчик (див. -cıq), Салгир-Кият.

sala кт село < укр., рос. село, род. відм. селá, пор. запозичені з цих мов чув. сала, мар. сола, адиг. чъылэ, каб. жылэ, зылэ село – с. Салачик (див. -cıq), Біясала, Емір-Сала, Єні-Сала (три ойк.), Мачик-Сала (Мачи-Сала), Рамазан-Сала, Султан-Сала, Сала ~ Суук-Сала (тут мешкали вірмени; див. також *sala), Фоті-Сала (Феттах-Сала) (чотири ойк.), Ходжа-Сала (Бугаз-Сала). Пор. avul, el I, köy, ordu, otar, qabaq III, qışlaq, yaylaq, yurt.

*sala притока, пор. кирг. salaa лощина в горах, по якій стікає тала чи дощова вода < монг. салаа(н) притока – р. Сала (притока Андалу, див. Indol) і с. Суук-Сала “Холодна притока” (?) на ній, пор. калмицький гідр. Сал “Притока” (притока Дону), див. також sala.

Sâlavat антр., sâlavat кт, т, sälävat п молитви; благословення, милість божа < a salāt, мн. salavāt молитва; благословення, salavat, мн. salavāt молитва – яр Салават-Качамак-Дере, див. qaçamaq.

Salın ген., пор.: роди салин, уяс-салин узбецького пл. юз – с. Дейре-Салин (Діре-Сален), Маяк-Салин (Беяк-Сален) (пор. етноойконім Qırğız-Miäkä та гідронім Miäkä ~ Miäðäk в Башкирії), Кучук-Сален, Паша-Салин, пор.: р. Салин-Узень між річками Ускут та Ворон.

salma т проточний (про воду) – б. Салма, дж. Салма-Чокрак-Кічкіне на Карабі-Яйлі, див. sal-.

salqın кт, н, salkın т прохолодний – дж. Салкин-Чокрак, Сахлин-Чокрак (*Salqın çoqraq, пор. також кт saqlı, т saklı схований), руч. Салкин-Су, Салхин-Су. Див. sıcaq, пор. serin, suvuq.

samar н велика дерев`яна, схожа на казан посудина – ск. Самар-Кая, пор. також т semer > нг σαμάρι в`ючне сідло.

Samarçıq етн., пор.: пл. симирчик узбеків – р. Самарчик, с. Самарчик-Кипчак.

Samay ген. (пор. н samay скриня) - с. Самай, пор.: рід та родові підр. самай у казахів.

samla ağaç (qara ardıç) кт чорний ялівець – г. Самналих (*Samlalıq) на північ від с. Біюк-Мускомія (див. -lıq; пор. також т salmalık пасовище, вигін, від salma, див. sal-), ск. Самал-Кая на Карабі-Яйлі. Пор. ardıç.

sandıq кт, н, sandık т > нг σεντούκι, sanduq дт, sänduğ п скриня – г. Сандик-Даг, Сандик-Кая (три назви).

Sapar антр., sefer кт, т, säfär п другий місяць місячного календаря < а safar тс – с. Сапар.

Saq антр., saq н, дт, sak т пильний, чутливий – с. Сак (тепер місто Саки), Сактору.

saqal кт, н, дт, sakal т, сахал хмонг. борода – дж. Карасахал-Чокрак, ур. Кчі-Сакал біля р. Джитуган (1550 р.), с. Дорт-Сакал (див. dört), Єні-Сакал-Мангит, Узун-Сакал-Джанкой (uzun saqal довгобородий), Кок-Сакал (kök saqal чоловік молодший від аксакала, див. aq saqal).

Saqav антр., saqav кт, н німий; недорікуватий – с. Сакав (два ойк.), пор.: рід сакав у каракалпаків, казахів та узбеків-локайців, роди сакоо в киргизів.

saqız кт, sakız т, sağız н живиця; жуйка, saqız дт плями на одязі від солодкого – г. Сакиз-Топе біля с. Камишли на Південнобережжі.

Sarabuz ген., див. Sarı Hafız.

saray кт, т, дт палац, н хлів, сарай < п seray будинок, житло, палац; заїжджий двір, караван-сарай; критий ринок – палаци Ак-Месджід-Сарай, Алма-Сарай (резиденція калги в с. Улакли), Ашлама-Сарай біля Бахчисарая, Качи-Сарай на Качі, с. Бахчисарай, Булат-Сарай, Василь-Сарай, Дам-Сарай, Джин-Сарай (дві назви), Екімін-Сарай, Ескі-Сарай, Катирша-Сарай ~ Кадирджи-Сарай ~ Катарша-Сарай (тут мешкав Шірінський бей), Мурадча(Муратша)-Сарай, Піяли-Сарай, Планджинан-Сарай, Сабу-Сарай (1576 р.), Султан-Сарай, Тахта-Сарай, Сарайли-Кият (див. -lı, а також Saraylı), дж. Сарай-Чешме, ур. Сарай-Юрт біля Бахчисарая.

Saraylı ген. (див. saray, -lı) – с. Сарайли-Кият, пор.: рід сарайли у караногайців.

Saraymiñ ген. (див. saray, Miñ) – с. Сараймін, Коп-Сараймін, Орта-Сараймін, Тобечік-Сараймін.

Sarğıl антр., пор. кирг. aq sarğıl білявий; білолиций; свіжий, рум`яний – с. Саргил.

sarı кт, т жовтий, н жовтий; рудий; білявий, sarığ ~ sarıq дт жовтий, шар хмонг. жовтий; рудий; білявий – г. Сарикая, р. Сарису (притоки Альми та Біюк-Карасу), оз., с. Сариґоль ~ Сариколь, дж. Сари-Таш, с. Сари-Чакмак.

назад::дальше