В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (qoz-Qurçı)

qoz кт, н, koz т, goz п волоський горіх, quz дт горіх – с. Коз.

qozu кт, kuzu т, qozı н, дт ягня – г. Козу-Еґрек (див. eğrek), с. Козу (Кози, Коз, див. також qoz, пор.: ім`я чол. тат. Quzı), пор.: род. підр. кози “ягня” у казахів, родова ґрупа кози в узбеків. Пор. toqlu.

quba ~ qube кт сіруватий; бурий (про масть корів, волів), quba н багровий; бурий (про масть корови), кирг. білий; блідий; попелястий, дт колір між червоним і жовтим (можливо, з цим прикметником пов`язані назви кипчаків - кумани та половці), qubañ кирг. світло-жовтий, жовтуватий, хув(ан) хмонг. бурштин; бурштиновий - ск. Хуба-Кая біля Ореанди, Куба-Таш, Куба-Тепе, г. Куба-Бурун, паг. Куба-Тир біля с. Коз, див. також qoba, qubbe.

qubbe кт, kube т > нг κουμπές, ğobbe п, купол, склепіння < a qubbat тс – ур. Куба в с. Байдар, б. Кубалар-Дере в Байдарській дол., г. Кубалач (Кубалаш), дж. Кубали біля г. Кубалач (див. також топоніми до слова quba), c. Aqqubbe. Пор. taq.

quçaqla- кт, kuçakla- т, quşaqla- н обіймати, охоплювати, включати, оточувати з усіх боків – камінь Кучаклама-Кая біля с. Арпат, див. -ma.

Quday, див. Xud(d)a.

Qudayar антр. (див. Xud(d)a, yar II) – с. Біюк- та Кучук-Кудеяр, пор.: родові підр. кудаяр у киргизів.

Qudayqul антр. (див. Xud(d)a, qul) – с. Кудайгул, пор.: родові підр. кудайкул у казахів та киргизів.

qul кт, н, дт, kul т раб, невільник; термін широко вживається в антропонімії – с. Куль-Джакин, Куль-Джанай, Кул-Мегмед-Елі, Куль-Садик, Куль-Сеїт, Куль-Чора, Кульшейх, Інлеткуль, Qulluq (див. -lıq). Пор. mende.

qula кт, н, kula т рудий; бурий (про масть), qula дт, хул хмонг. буланий – ск., дж. Яман-Кула біля с. Саватка.

qulaç кт, дт, kulaç т, ğolaç маховий сáжéнь (відстань між кінцями середніх пальців витягнутих рук як міра довжини) – с. Ікі-Колач, Кирк-Кулач (Кир-Кулач).

qulan кт великий, просторий, рівний - канава Кулан-Узень, що проводить воду з Массандри на землі сіл Ай-Василь і Дерекой. Пор. çoñğar, keñ.

qulaq кт, н, дт, kulak т вухо (в різних тюркських мовах це слово має ще значення “яр”, “балка”, “притока”, пор.: б. Мілімі-Ту-Хулах, Сасахулах, Хамиш-Хулах, стр. Саса-Гулак та р. Сасикулак у Півн. Приазов`ї) – шахта Йернін-Кулах “Вухо землі” на г. Агармиш, канави Біюк- та Кучук-Кула, Дермен-Кула, ск. Кизик-Кулак-Кая (див. qısıq). Пор. *köbke, *maylı.

Qullar ген. (див. qul, -lar) – с. Куллар-Кипчак, пор.: родові підр. кул у казахів та узбеків.

Qulçuq ген. (див. qul, -cıq) – с. Кулчик, Ак-Кульчук, Кир-Кульчук, пор.: род. підр. кулчук у казахів, кулжук у туркменів.

qulle кт, kule т башта > нг κουλέ башта, κούλ(ι)α сторожова башта; фортеця; сільський дім, ğolle п вершина гори; гора, гребінь гори < a qullat глечик; вершина (гори) – башта і м. Чобан-Кулле (Чобан-Кале, див. qale), башти Ашага-, Катара-, Киз-, Орта- та Чатал-Кулле в Судацькій фортеці, м. Хискулебурун, ск. Куле-Бурун, ур. Кулесін-Арди біля с. Капсіхор, с. Кулла.

Qulumbet антр. (див. qul, Mambet) – с. Калимбет, Колумбет-Елі, пор.: рід кулумбет в узбеків-локайців.

Quluntay антр., пор. ім`я чол. тат. Qolıntay (qolın лоша + афікс уподібнення -tay), kulun т сисунець (про лоша, осля), quluntay кт лоша, пор. кирг. qulunday бадьорий і жвавий, букв. як лоша-сисунець, від qulun лоша-сисунець – с. Калимтай (Калмитай, Калантай), див. також Qalımtay, пор. ойк. Калантаєво, Колонтаєв в Україні, Колонтаево в Білорусі, Колонтай (дві назви), Колонтаевка, Колонтаево (три назви), Колундаевский у Росії, прізвище Калантаевы російського дворянського роду і польське прізвище Kołłątaj.

qum кт, н, дт, kum т пісок – с. Кум, дж. Каракумлар у верхів`ї Арпату, ліс Кум-Байир біля Сімферополя. Пор. bor, balçıq, topraq.

Qumuq кумик – с. Кумуклар-Отари (див. -lar, otar). Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Özbek, Qazaq, Tat, Tatar, Türkmen, Urum, Urus.

Qunan антр., qunan кт, н дво-, трирічне лоша – с. Кунан. qunda, див. qaraqunda.

qurama кт, н збірний, складений; з`єднання, від qura- з`єднувати, пор. хмонг. хурах збиратися; у Середній Азії термін значить “об`єднання представників різних родів”, “людина, що пристала до чужого роду” – с. Курама-Костель, Кабла-Курама, Quramaköylü. Пор. botqa.

qurban кт, kurban т > нг κουρμπάνι, ğorban п жертва, жертовна тварина, причастя < a qurbān тс; термін вживається як антропонім – кур. Курбан-Оба, ск. Курбан-Кая в бас. Отузки біля с. Сююрташ, с. Курман-Аджи, Курман-Кемельчі, пор.: родові підр. курман у казахів.

qurban bayram кт свято жертвопринесення (святкується через 70 днів після закінчення урази) (див. qurban, bayram) – узв. Курбанбайрам на Перекопському перешийку.

Qurçı ген.: чінґізханів нойон Хорчі, монгольське пл. хорчіни (хмонг. хорчин) у Внутрішній Монголії, пор. т kurcu ~ korcu панцерник, латник, п qurçi стрілець, зброєносець – с. Курчи-Кірей, пор: род. підр. курчи у казахів, курджи, гурджи у туркменів.

назад::дальше