В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (qoñur-qoyun)

qoñur кт, дт, konur т бурий; буланий, т смуглявий; сміливий, qoñır н бурий; буланий, хонгор хмонг. буланий; світло-жовтий; простодушний, добродушний, нелукавий, щирий; (у зверненні) милий, голубчик, мила, голубонька – с. Конурбай, пор.: родові підр. конурбай у киргизів.

qopqa кт, kopka т, kova т відро, пор. хмонг. хувин відро – кол. Копка-Кую біля Чуфут-Кале, сад Кир-Копка, що належав О. Кокоракі (*Qırq qopqa “Сорок відер”), ск. Копка-Кая біля Ст. Крима. Пор. çelek.

qoqmuş кт, kokmuş т смердючий, протухлий (qoq-, kok- смердіти, див. -mış) – Когмуш-Кая, уступ хребта Кизил-Кая. Пор. çürük, sasıq, sıvaş.

qora кт, н огорожа, загорожа, казах. двір, хлів; загін; стадо, отара, гурт (про рогату худобу) – пас. Джеваїр-Кара біля с. Топчикой, Камуш-Кора біля с. Чавке, Караул-Кора біля с. Соллар, Картал-Кора біля с. Топчи, Сіні-Кора, Тас-Кора біля с. Аян, Таш-Кара біля с. Черкез-Елі, ур. Папанин-Хораси на Карабі-Яйлі, р. Таш-Кура (притока Сарису). Пор. aran, azbar, *küpke, qoru, χώρα.

qorq- кт, н, дт, kork- т боятись, лякатись – ск. Кор[к]ма-Балам “Не бійся, моє дитятко”, що знаходиться на відстані чотирьохсот метрів від ск. Вай-Анам-Хаяси (див. vay) в долині Качі біля монастирища Качи-Кальон.

qorquz- кт лякати – г. Куркузма (Хоразма-Кая), див. -ma, -ma-.

qoru кт гай, koru т гай; огороджена лугова або лісова ділянка у приватному користуванні – с. Курулу ~ Корули (два ойк.), Курулу-Кенеґез, Курулу-Кипчак (див. -lı, пор. ойконіми з означеннями kögenli, tallı, terekli). Пор. qoruluq, qoruq.

qoruluq кт невелика ділянка, на якій дрібні власники розводили сади й виноградники і взагалі займалися хатнім господарюванням, koruluk т невеликий гай; лісиста місцевість; огороджена лугова або лісова ділянка у приватному користуванні – с. Курулу ~ Корули (два ойк.), Курулу-Кенеґез, Курулу-Кипчак, дж. Авраму-Хурлу-Су, Акагач-Курлю-Чокрак біля с. Бага, Хорлу в с. Кизилташ, г. Курлюбурун, яр Курли, пор.: м. Хорли на північному березі Каркінітської затоки, див. також qoru, -lı. Пор. otar, qoru, qoruq.

qoruq кт, koruk т заповідник, qorığ дт угіддя феодала, заборонене для інших, що охороняється, заказник, засіка (від qorı- оберігати, охороняти), qoruğ дт охорона, ğoroğ п заповідник (пасовище, мисливське угіддя), пор. хмонг. хориг заборона; те, що заборонене (від хорих забороняти) – ліс Хорувлар біля с. Махульдур, середньовічна фортеця Кирк-Єр (*Qoruq yer; на обривистому краю плато, яке вона займала, утримувались ханські олені; нині городище Чуфут-Кале; див. також qır, qırıq, qırq, κύριος). Пор. qoru, qoruluq.

Qostaq антр., kostak т вишукано одягнений, елеґантний – с. Костак.

qoş I кт, дт, koş т, qos н, хос хмонг. пара; парний, подвійний – кур. Кошкая, Хошоба, дж. Чокрак-Кошкая у с. Ашага-Баксан, печ. Кош-Коба біля с. Тау-Кипчак, ур. Кош-Дермен на Качі, с. Кош-Деґермен (два ойк.), Кош-Кую (Кош-Куй). Пор. διπλός.

qoş II кт загін (для овець), qos н тимчасова юрта, курінь, намет, хашаа(н) хмонг. огорожа; двір (від хаших загороджувати, оточувати, обводити; заганяти), ğaş п загін для худоби – с. Кош (два ойк.), г. Берілан-Кош, Зейтін-Кош, Роман(Орман)-Кош, Чанґал-Кош, печ. Текіє-Кош на г. Ай-Петрі, гал. Джунин-Кош на Бабуган-Яйлі, Янмиш-Хош біля с. Кизилташ, дж. Барлакош, Тахтали-Кош, ліс Хошлар біля с. Біюк-Узенбаш, пас. Хошлар біля с. Шелен, ск. Тувар-Хошлар на г. Демерджі, Осман-Кош, Яниш-Кош, ур. Джунин-Кош, Мартин-Кош, Самарчик-Кош біля с. Отуз, хр. Базарлик-Кош на Бабуган-Яйлі, шахта Орта-Кош на Карабі-Яйлі, яр Караул-Каши біля с. Коз (див. також qaş). Пор. aran, avla, μάντρα, μαντρί, σταύλος.

Qoşay антр. – с. Кошай (Кушай), Кушай-Келечі, пор.: родові підр. кошой у киргизів.

Qoşçı етн. (н qoşşı молодий помічник, тюрк. qoşçı прислужник під час походу, пор. дт qoş at запасний кінь, монг. kötçi, хмонг. хöтöч прислужник під час походу, стременний): пл. косши башкирів, рід кусчи ~ кутчи казахів, пл. кошчи ~ кутчи узбеків, рід кущи в туркменів, пл. кушчу ~ кутчу киргизів, кутчи могулів; пл. кошчи у війську Бату-хана – с. Джага-Кущи, Кара-Кущи, див. також quşçı.

qoşma кт, koşma т додаток, qospa н додатковий, казах. суміш; страва із суміші проса, масла, меду й сиру – ск. Кошма-Кая біля Бахчесарая.

qotur кт виразка, вкрита струпом, дт шолуді, qotır н шолуді – г. Кутур-Кая, г., дж. Хотир-Хир у верхів`ї Байсу, с. Котур (Кутур).

qovuş ~ quvuş кт дупло; порожнистий; черпак, quvış н заглибина, щілина, qoğuş дт жолоб для води, koğuk ~ kovuk т порожнина; дупло; нора; печера; порожнистий – ск. Кувуш-Кая біля с. Орталан, с. Коуш (Кугуш). Пор. qoba.

qoy кт, н, дт, koy т вівця, баран - р. Койсу (притока Альми; пор. численні гідр. Койсу в Дагестані), ск. Хой-Кая на г. Демерджі, с. Койаран (Кояран) (див. aran), Кой-Асан (Коясан, Кой-Гасан), Кой-Елі (пор. qoçqar), ур. Qoylaq (див. -laq). Пор. qoyun.

qoyan кт, н заєць; заячий – яр Куян-Таш-Узень (Куєнташ-Узень) біля с. Коз, о-в Коянли у Сиваші (див. -lı). Пор. tavşan.

Qoyaş антр. і ген., qoyaş дт сонце – с. Кояш, Кояш-Кангил, Кир-Кояш, Мурза-Кояш, Чукур(Чокур)-Кояш.

qoytaş (див. qoy, taş) – назва округлих кам`яних глиб, скупчення котрих здаля нагадують овець на пасовищі, пор. кирг. qoy taş валун – б. Койташ, ур., с. Койташ-Дере (пор.: б. Малташ-Дере в Байдарській дол., по якій іде дорога від с. Скеле до гірського проходу Шайтан-Мердвен, див. mal; яр Куєнташ-Узень, див. qoyun).

qoyun кт, koyun т вівця, баран, хонь (хонин) хмонг. вівця - яр Куєнташ-Узень біля с. Коз, пор. qoytaş, див. також qoyan. Пор. qoy.

назад::дальше