В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Qıyat-qonuç)

Qıyat етн.: пл. кият каракалпаків та узбеків; давнє монгольське пл. кият (хмонг. хийед) – с. Кият (кілька ойк.), Кият-Орка, Біюк- та Кучук-Кият, Коп-Кият, Кир- та Ой-Кият, Актачи-Кият, Багаджик-Кесек-, Онджи-Кесек-, Пазарджик-Кесек-Кият, Сарай-Кесек-Кият (Сарайли-Кият), Карата-, Кат-, Коґенлі-, Кокчора-, Салгир-, Сарч-, Терс-, Чокур-Кият.

Qıygaç ген. (пор. кирг. qyıgaç кривий, загнутий, зігнутий, від кирг., кт, дт qıy- рубати, різати на дрібні шматочки; зрізати навскоси, див. -ğaç) – ск. Хигач-Кая біля с. Ак-Шейх, с. Кийгач, Адій-Кийгач.

qız кт, н, дт, kız т дівча, дівчина; дочка – ск. Киз(Хиз)-Кая, дж. Хиз-Кая-Чокрак, м. Хис-Куле-Бурун (на мисі знаходиться середньовічна башта Qız qulle), башта Киз-Кулле (Киз-Куллесі, Хиз-Куле) біля с. Черкес-Кермен, дозорна башта Киз-Кулле в Судацькій фортеці, городище Киз-Кермен (див. також qır), паг. Кизлар-Оба, с. Хизлар, пор. ороніми Дівич-гора в Україні, Девица у Сербії, Qıðlar tauı “Дівоча гора”, на схилі котрої відбувається сабантуй в Ішімбайському р-ні Башкирії, топонім Девичье поле у Москві; назви численних “дівочих” топонімів можуть бути пов`язані з леґендами про старовинні укріплення, башти чи з народними обрядами викликання дощу тощо, котрі на лоні природи виконували молоді дівчата (пор. каз. oynaq відкрите місце, де відбуваються ігри, розваги, qız oynaq місце розваги молоді), а деякі з них могли з`явитись через переосмислення таких географчних термінів як qır (див.), т kuz тіньовий бік, дт quz частина гори, котра не освітлюється сонцем, каз. quz бескид, скеля, кирг. quz ~ quy глибокий яр, ущелина. Пор. abla, ana, ata, baba, bala, ciyen, emce, kelin, pike, qarı I, qart, qartana.

qızıl кт, н, дт, kızıl т, qızqıl дт червоний – г. Кизил-Бурун, Кизил-Таш (п`ять назв), Кизилтопраги-Бурунун-Каяси біля с. Коз, г., ск. Кизил-Кая (кілька назв), ск. Кизил-Байир біля с. Дуванкой, Кизилтарин-Кая, паг. Кизил-Ор біля с. Чавке, колодязі та с. Кизил-Кую, оз. Кизил-Яр, яр Кизил, с. Кизил-Бай, Кизил-Мечеть, Кизил-Таш (три ойк.). Пор. ’ερυθρός, κόκκινος.

qızılçıq кт, kızılcık т кизил, дерен – ліс Кизилчик-Орман біля с. Узунджа, г. Кизилчик біля Феодосії, ущ. Кизилчик-Дере біля с. Кутлак. Див. çum.

qoba кт печера, пор. т kovuk порожнина, дупло, нора, печера; порожній, порожнистий, т kavuk порожниста річ певної форми; кавак (старовинний головний убір, на який намотувалась чалма); порожнистий, п kavak порожній, порожнистий; дуплавий; гніздо, дт qobı ~ qovı порожній, порожнистий – скельний навіс Алім-Айдамах-Хобаси на г. Демерджі, печ. Аджи(Гаджи)-Коба, Акчора-Кобаси, Алімнін-Кобаси, Ашдерья-Коба біля Бахчисарая, Байтал-Коба біля с. Черкез-Елі, Бін-Баш-Хоба, Бузлук-Хоба, Гаджихоба, Данильча-Хоба (Явулга-Коба), Демір-Коба, Джор-Коба на Карабі-Яйлі, Донуз-Коба біля с. Топчикой, Душман-Коба біля с. Кореїз, Еміне-Баїр-Коба, Єль-Хоба (верхня з двох печер Кизил-Хоба), Заміль-Коба біля Бахчисарая, Кара-Коба (три назви), Каравли-Коба біля с. Кутлак, Карани-Хоба на Карабі-Яйлі, Карань-Коба, Каранлик-Коба (дві назви), Кизил-Коба, Кіїк-Коба, Кобалар біля с. Чоргун, Когурчи-Хоба на Карабі-Яйлі, Кой-Коба біля с. Аян, Комеч-Коба біля с. Тав-Бадрак, Кош-Коба біля с. Тау-Кипчак, Кучук-Коба, Лата-Коба біля с. Узунджа, Мишаш-Коба біля с. Барин, Мурзак-Коба, Сарайли-Коба біля с. Камишли, Сувли-Коба, Суук-Коба на г. Чатирдаг, Суук-Хоба, Сулу-Коба (дві назви), Су-Учхан-Коба, Сюйрю-Коба біля с. Бага, Сюндюрлю-Кобаси у Байдарській дол., Терпі-Хоба на Карабі-Яйлі, Терс-Коба біля Бахчисарая, Тількі-Коба біля Ст. Крима, Туар-Коба, Тюпсіз-Коба біля с. Куркулет, Узун-Коба на г. Чатирдаг, Фатьма-Коба в Байдарській дол., Фулун-Хоба, Хале-Хоба, Харанлих-Хоба (нижня з двох печер Кизил-Хоба), Харапли-Хоба, Харчига-Хоба, Чокрак-Коба, Шайтан-Хоба, Юксек-Коба біля Бахчисарая, Юсуф-Коба в Байдарській дол., Ябушхан-Хоба на Карабі-Яйлі, б. Хурсус-Хоба-Дере (притока Донґи), г. Коба-Кая, Кобалар біля с. Місхор та с. Уппа, Сюндюрлю-Кобас(и), Тай-Коба на Карабі-Яйлі, Каракоба, Япала-Хоба біля с. Коз, пас. Сичан-Коба (див. sıçan), Су-Коба біля с. Албат, ск. Коба-Таш, Коба-Тюбю (див. tüp), Хуба-Кая, ур. Домуз-Хоба біля с. Манґуш, ур. Балкоба-Тубунде біля с. Таш-Ярган, яма Демір-Хоба, монастирище Чілтер-Коба, с. Каракоба, Ікора-Коба, Кизил-Коба, Коба-Чаїр. Пор. mağara, σπηλιά, φωλεά.

qoca кт, koca т чоловік, дружина, подружжя; старий, похилого віку; дорослий; великий, пор. кирг. qoco ходжа, нащадок халіфів; (в епосі) доброчесний старець; хазяїн, пан – с. Коджалар, Біюк- та Кучук(Азгана)-Коджалар, Коджанкі (див. -ki), Коджанбак, Коджангуль, Коджасава, Беш-Коджа, Болкоджа, Коджа(Ходжа)-Сала (Богаз-Сала).
Див. xoca.

Qocay антр. (див. qoca, -ay) – с. Коджай (Ходжай), Коджай-Бак, Ак-Коджай, пор.: род. підр. куджай у казахів.

Qocuq антр., qocuq кт, kocuk т похмурий, понурий – с. Коджук-Елі.

Qoçan антр, qoçan кт, koçan т качан – с. Кочан, пор.: род. підр. кочан у казахів.

Qoçqar антр., qoçqar кт, koçkar т крупний і сильний баран, якого тримають для боїв, пор. кт qoç, т koç баран; хоробрий чоловік, хмонг. хуц баран-плідник – с. Кочкар-Елі. Пор. qoy.

Qodağay антр.: Кудагай, прибічник шейбанідів з пл. уйшін – с. Кодагай.

qol кт, н, дт, kol т рука; рукав, притока (ріки); крило (війська), qol дт долина – б. Кол-Дере (притока Кучук-Карасу), дол. Улу-Кул, с. Улукол, Колтамак.

qolan кт, т широка стрічка, тасьма, кт жіночий пояс, т, дт поясний ремінь, кт, дт попруга – г. Колан-Баїр.

Qolay антр., qolay кт, н, kolay т легкий, зручний – с. Колай, Колай-Месіт.

qoltuq кт, н, koltuk т, qoltıq дт пахва – г. Деґермен-Култук біля Судака.

qon- кт, н, kon- т сідати (про птахів); залишатися на ночівлю; розташовуватися, розміщатися, отаборюватися, хонох хмонг. ночувати, проводити ніч – с. Байконду (пор.: джучід, син Менґу-Тімура Бекконди-улан, помер 1280), Терсконду (Терес-Конди) (qondu, див. -dı, пор. boldu, buluş, doğğan, keldi).

qonaq кт, н гість, кт нічліг, ночівля, konak т нічліг; зупинка, стоянка; особняк, великий дім, qonuq дт гість, qonağ місце відпочинку, зупинка, хоног хмонг. доба; нічліг, ночівля, хоноц подорожанин, що залишається на нічліг – пас. Хонак-Дере біля с. Аджибай.

Qonrat етн.: пл. конгират караногайців, каракалпаків, конграт казахів, узбеків, конг(у)рат киргизів, пл. кунграт у війську Бату-хана; давнє монгольське пл. унгірат, кунгірат – c. Конрат (кілька ойк.), Алабаш-Конрат Аблаш-, Алгази-, Ак-Сюру-, Бек-Котан(Бекатан)-, Бійдалі-, Джаїр-, Джанболду-, Насри-, Таш-Казган-, Ташли-, Тащи-, Траш-, Черкес-Конрат.

qonuç кт халява – г. Конуш-Оба біля с. Кентогай, Хонич біля сіл Конечі та Каясти.

назад::дальше