В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (qazaq-Qıtay)

qazaq кт, н, kazak т козак; українець; росіянин, Qazaq каз. казах (пор. хак. xadağ варта, сторожа, охорона) – г. Казак-Кая біля с. Отуз, с. Казак (два ойк.), Бой-Казак, Карт-Казак, Киргиз-Казак, Казаклар (у селі мешкав мельник Андрій; див. -lar), пор.: роди та родові підр. казак (козок), казахлар в узбеків, казактар у киргизів. Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Özbek, Qumuq, Tat, Tatar, Türkmen, Urum, Urus.

qazıl- кт, н, kazıl- т бути розкопаним, викопаним (від кт, н, дт qaz-, т kaz- копати) – кур. Казилган-Оба, див. -ğan.

qazıq кт, н, kazık т кілок, паля – р. Казикли-Узен (Бююк-Озен, Чорна), див. -lı. Пор. πάσσαλος.

qıble кт, kıble т, qeble п кибла (бік, в який обертаються обличчям під час молитви – напрям до Кааби); південь, південна сторона < a qiblat тс - г. Хибла-Даг біля р. Аджибей, камінь Хибла-Таш біля с. Юкари-Тайган, гал. Хибла-Алан біля с. Аджибай, ліс Кибла-Даг, п-в Кибла-Тюп на півн. узбережжі Сиваша. Пор. batı, köşeleme.

qıç кт, kıç т зад; круп (коня), qıçın дт ззаду, позаду, назад – дж. Кичина-Кобке та Кичикниним-Ахзи біля р. Шелен (див. köbke, також kiçkine, пор. кт, т akis, -ksi, п äks відображення; луна; протилежність (чомусь) < a ‘aks протилежна сторона; протилежність). Пор. qarşı, ters.

qıl кт, н, дт, kıl т волос; тонкий, вузький, як волос, хялгас(ан) хмонг. волос – г. Кил-Копур біля с. Кокташ, Киль-Даг біля с. Тав-Бадрак, с. Кил-Тамак, ск. Килбурун, ур. Кил-Копір.

qılıç кт, дт, kılıç т, qılış н шабля, меч – г. Килич-Хир біля с. Соллар, узв. Хилич-Бурун.

qılsıçan (див. qıl, sıçan) – б. Килсичан-Дересі.

Qıpçaq етн.: роди купшак в акногайців та караногайців, пл. кипчак башкирів, каракалпаків, узбеків, казахів та киргизів, род. підр. кипчак у туркменів, сеоки кипчак в алтай-кіжі, теленґітів та телеутів; давній тюркський народ кипчаки (кумани, половці, дт qıvçaq ~ qıfçaq, пор. дт qıvçaq невдатний, невдачливий, нещасливий, злощасний) – г. Кипчак на Тарханкуті, с. Кипчак (кілька ойк.), Аджи-Елі-Кипчак, Алгази-Кипчак, Ашага-Кипчак, Байоглу-Кипчак, Беляуз-Кипчак, Бенкази-Кипчак, Джага-Кипчак, Дірек-Алти-Кипчак, Ельґері-Кипчак, Єні(Яни)-Кипчак, Карак-Кипчак, Каралар-Кипчак, Курулу-Кипчак, Каясти-Кипчак, Коп-Кипчак, Лаш-Кипчак, Ногайли-Кипчак, Самарчик-Кипчак, Сари-Кипчак, Стабан-Кипчак, Ташли-Кипчак, Текіле-Кипчак, Тотуй-Гаджи-Кипчак, Чога-Кипчак та інші.

qır кт, kır т пагорб, узвишшя; поле, степ, рівнина, луг, qır н степ, поле, дт плоскогір`я, хээр хмонг. відкрите поле, степ, хяр гребінь узвишшя; в ойконімії Криму термін qır утворює ряди з терміном oy (див.) – г. Агиз-Хир (Конек), Араклар-Кир, Бодене-Кир (Бедене-Хир), Малбанин-Хири, Мурункир, Орта-Кир, Тепреч-Хир, Топраклих-Хир на Карабі-Яйлі, Уба-Хир, Узун-Кир, Хир-Кая, Хирлар біля с. Махульдур, Черкезін-Хир, Чуплах-Хир, м. Хабан-Кир на Бабуган-Яйлі, гал. Узун-Хир біля с. Махульдур, пас. Хирлар біля Партеніта, ур. Араклар-Хир, Хиралан, Qırlar та Qoylarnıñ qırı біля с. Буюк-Озенбаш, яр Кічкіне-Хир, с. Кир-Айлік, Кир-Актачи, Кир-Аліке, -Байлар, -Ечеґе, -Ічкі, -Ішунь(Уйшунь), -Кісек-Аратук, -Канли, -Колач, -Кульчук, -Мамшак, -Найман, Алан-Кир, Деґермен-Хири, городище *Кир-Кермен (Киз-Кермен), по сусідству з котрим знаходяться городища Тепе-Кермен і Киркор (Чуфут-Кале) (див. kör). Пор. dağ, töbe, sırt, див. çuqur.

qırğıç кт тертка – ск. Кургуч-Кая.

Qırğız етн.: пл. киргиз ногайців, башкирів та узбеків, родові підр. киргиз у казахів, рід киргиз у тувинців; давній народ киргиз (дт qırğız ~ qırqız), що займав Мінусинську котловину на Єнісеї і нащадками якого є сучасні хакаси й киргизи – с. Киргиз (два ойк.), Біюк- та Кучук-Киргиз, Баджак-Киргиз, Баш-, Буйтень-, Мавлеш-, Одаман(Адаман)-, Тама-Киргиз, Тамак-Киргиз.

qırım, qarım, qaram дт яма, рів – місто Eski Qırım (Старий Крим), раніше просто Qırım, Solcati ~ Solgati ~ Solghati ~ Surgati (див. іт. solcata), півострів Крим (Qırım), с. Кримча ~ Киримдже (два ойк.; див. також qırmaçı). Пор. endek, or, τάφρος.

Qırınmaz антр. (від кт qırın-, т kırıl- гинути, див. -maz) – с. Киринмас, Біюк- та Кучук-Киринмас.

qırıq кт, kırık т розбитий, зламаний, зруйнований, від qır-, kır- розбивати, ламати, нищити, винищувати, зводити – середньовічне місто-фортеця Кирк-Єр (див. yer; нині городище Чуфут-Кале), пор. ойк. Kırıkkale, Kırıkkuduk та оронім Kırıkdağ в Анатолії.

qırmaçı кт, kırmacı т торговець висівками – с. Кирмачи (Кирмаджи), пор. також н qırma дерев`яна чашка (див. -cı), кирг. qırmaçı той, хто виробляє дерев`яний посуд.

qırq кт, н, дт, kırk т, qırıq каз., кирг. сорок; багато – печ. Кирк-Азіс “Сорок святих” біля с. Зуя, ур. Кирк-Ялан (*Qırq alan “Сорок галявин”), с. Кирк-Агаш на Тарханкуті (пор. Елі-Агач “П`ятдесят дерев”), Кирк-Кулач, фортеця Кирк-Єр (“Сорок місць” у ярлику золотоординського хана Тімур-Кутлука, ХІV ст.; нині городище Чуфут-Кале).

Qırq етн. (див. qırq): роди кирк та кирк-шьомюшлі у караногайців, рід кирк у каракалпаків і казахів, пл. кирк узбеків, кирик (кизик) огузів – с. Кирк (два ойк.), Ауз-Кирк, Кучук-Кирк, Чокракли-Кирк, Чумаш-Кирк.

qısıq кт, н здавлений, стиснений; прищулений, прищурений, примружений, kısık т здавлений, стиснений; вузька ущелина, qısığ дт тісний, вузький – ск. Кизик-Кулак-Кая, див. qulaq.

qışlav, qışlaq кт, kışlak т, qışlağ, qışlıq дт зимове пасовище; зимовище, kışla т зимове пасовище; зимовище; військова казарма – с. Кишлав, Кишлав-Баши, г. Касал-Кишла, дж. Кишлалар біля с. Дерменкой (див. -lar), яр Кара-Кишла на схилі г. Аранча біля с. Шелен. Пор. avul, *küzlev, köy, ordu, otar, qabaq III, yaylaq, yurt.

Qışqara ген. – с. Кишкара (два ойк.), Яниш-Кишкара.

Qıtay етн.: рід китай в акногайців, пл. катай башкирів, китай каракалпаків, узбеків та киргизів; давній монгольський народ кидані (дт qıtay ~ xıtay, хмонг. хитан) – с. Китай (три ойк.), Кучук-Китай, Бешаран-, Бозґос-, Карача-, Мечетлі-, Ой-, Самарчик-, Тереклі-Китай.

назад::дальше