В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (qaşqa-qazançı)

qaşqa кт, qaşqa н біля пляма на лобі тварини, зірочка, qaşqa кирг. чистий, прозорий – с. Кашка-Чокрак.

Qat антр. (пор. дт qat одноріг) – с. Кат-Оглу, Аджай-Кат, Кир-Аджи-Кат (Каранджи-Кат), пор.: род. підр. кат-кангли в каракалпаків. Пор. Kilen.

qat- кт, н, дт ставати твердим, твердіти; qat- кт, дт, kat- т додавати, приєднувати; домішувати, змішувати, т гнати – дж. Хатмаз-Джар біля с. Кокташ, див. -maz, car.

Qatağan етн.: рід катаган в акногайців, род. підр. катаган у каракалпаків, пл. катаган казахів та узбеків, роди катаган у киргизів; давньомонгольське пл. хатагін, катакін – с. Катаган.

qatıq кт, н, qadağ, qatağ дт катик, густе кисле молоко; приправа, katık т приправа (до хліба тощо) – печ. Кара-Катих на Карабі-Яйлі.

qatmer кт, katmer т складка, шар; шаруватий; вид листкуватого пирога – печ. Хатмерле біля Ялти, вершина Ґузет-Катмерлер у хр. Токлук-Сирт, ліс Чириш-Хатмер біля с. Капсіхор (див. çırış).

qatran кт, katran т, qatıran н смола, дьоготь, ğätran п рідка смола; дьоготь < a qatrān дьоготь; смола – г. Катран-Яккан-Тепе (див. yaq-), б. Катрал-Суат (притока Качі), яр Хатрон.

qaval кт, kaval т сопілка, дудка, qaval ağaç кт бузина – дж. Кавалин-Кішме у с. Дерменкой, яр Кавалин-Чаїр (притока Путаміци), пор. урумську назву балки Хавалей-Тарама (ліва притока Мокрої Волновахи) у Півн. Приазов`ї.

qavaq кт, kavak т тополя > нг καβάκι осокір, тополя чорна – дж. Коваклар-Чокрак біля с. Коз. Пор. selbi.

qavun кт, kavun т > нг καούνι, qavın н, диня – г. Каунлук біля с. Отуз, див. -lıq. Пор. qabaq I, qarpız.

qaya кт, н, дт, kaya т скеля, стрімчак, бескид, обрив, урвище, хад(ан) хмонг. скеля – г. Ак-Кая, Алу-Кая, Аю-Кая, Балхут-Кая, Біллікая, Бор-Кая, Ґуґерджінлік-Кая, Іріта-Кая, Казак-Кая біля с. Отуз, Каланих-Кая в Байдарській дол., Караул-Кая, Кафли-Кая біля с. Куркулет, Каябаш, Каятепе, Кизил-Кая, Курт-Кая, Куш-Кая, Ліваз-Кая, Монастир-Кая, Сангар-Кая, Сандик-Кая, Сари-Кая в бас. Каспани, Сирт-Кая, Сичкак-Кая біля с. Ай-Серез, Ставрі-Кая, Сумбул-Кая біля с. Ускют, Сюрю-Кая, Тількі-Кая біля с. Кутлак, Уарч-Кая, Хаплузея-Кая, Хариколь-Кая на Карабі-Яйлі, Харпус-Кая, Хун-Кая, Шаан-Кая, Юван-Кая біля с. Ай-Серез, ск. Алабаш-Хая, Ардич-Кая, Аюн-Курма-Кая, Бала-Хаяси, Балали-Кая, Балан-Кая, Баланин-Кая, Біюк-Кая біля м. Плака, Бурундук-Кая, Вай-Анам-Хаяси, Ґелін-Кая, Дарли-Кая на березі р. Алачук, Делеклі-Кая, Дзіва(Джіва)-Кая, Еркян-Кая на г. Демерджі, Єграф-Хаяси, Єлхи-Кая, Ільяс-Кая, Ісар-Кая, Каплу-Кая, Капуларнин-Кая, Кешлеме-Кая в Байдарській дол., Кизилтарин-Кая, Когмуш-Кая, Кой-Кая на г. Демерджі, Кузкун-Кая, Куйнар-Кая на Карабі-Яйлі, Курбан-Кая, Кургуч-Кая, Куш-Кая, Куш-Кая (Тиркú), Лопань-Кая, Люнкурма-Кая, Мал-Кая, Матич-Хаялари на г. Демерджі, Матрач-Кая, Мулла-Абдул-Кая та Мулла-Гасан-Кая в долині Отузки, Параланик-Кая, Педі-Кая, Плакі-Кая, Пскюллю-Кая, Сайменін-Кая біля с. Біюк-Ламбат, Самал-Кая на Карабі-Яйлі, Самар-Кая, Сарп-Кая, Сарта-Кая, Седам(Сідам)-Кая, Теклеш-Кая, Топ-Кая, Турла-Кая (Durla), Сютюр-Кая біля с. Біюк-Узеньбаш, Хиз-Кая, Хисир-Кая, Хопли-Кая, Хуш-Кая, Чукур-Кая, Ювезагачин-Кая біля с. Ай-Серез, Ягранту-Кая, Ялпа-Кая, Bazmanıñ qayası в с. Буюк-Озенбаш, м. Топрак-Кая, Чікен-Кая, Чулах-Кая у верхів`ї Арпату, обрив Картис-Кая, Сююр-Кая, паг. Хизил-Кая біля с. Ай-Серез, печ. Капли-Кая, узв. Чатал-Кая в Судацькій дол., ур. Аязма-Кая (Кільсе-Кая), хр. Біюк-Кая (Біюк-Таш, Бойка), Міс-Кая, Паса-Кая, с. Кая, Кая-Алти (Каясти) (див. alt, ast), Ак-Кая, Бор-Кая, Вігла-Каяси, Єлізла-Кая, Кая-Елі. Пор. sırım.

qayalı, див. qaya, -lı - с. Каяли-Сарт.

qayan кт, kayan т стрімкий гірський потік; швидкий, стрімкий – яр Каян-Арди, див. art, також qaya.

qayın кт, kayın т бук, qayıñ каз., дт береза – дж. Хаїн-Чаїрлар-Чокрак біля с. Кизилташ, с. Кайнаут (див. avut, також Qaynaut).

qayış кт вичинена шкіра; ремінь, kayış т, qayıs н, ğeyş п ремінь, ğayeş мотузка; петля;

qayış II, kayış т ковзання, сковзання – с. Коїш-Чокур, див. çuqur.

Qaynaut етн. монгольського походження (пор. хмонг. хайнаг хáйнак (помісь монгольської корови з яком), див. -t) – с. Кайнаут, див. також qayın, avut. Пор. Arğın, Barın.

qayraq (від qayra- гострити), див. qayraqtaş – б. Хайрах-Дере біля с. Корбеклі.

qayraqtaş кт, kayraktaş т точило, наждак, qayraq н точило, qayraq tas точильний камінь, kayrak т слизьке місце; сланець, шифер (т kay- ковзати, ковзатися), хайрга хмонг. гравій; грубий точильний камінь – дж. Хайрах-Таш у верхів`ї Улу-Узені та біля с. Кучук-Кой, Хайрахташ-Дере на березі Улу-Узені в Алушті.

qayt- кт, н, дт, kayt- т повертатися – ур. Кайтмаз`яр, див. -maz, yar.

qaytan кт, gaytan ~ kaytan т, шнурок, поворозка, ğeytan п шнурок < а qītān тс – б. Гайтани (притока Чорної).

qaytuv кт повернення – с. Кайтý в Байдарській дол. Пор. aylanma.

qaz кт, н, дт, kaz т, ğaz п гусак – оз. Хаз-Ґьоль біля с. Мамашай.

Qaz, Qazlar етн. (див. qaz, -lar) – с. Каз-Аул, Казлар-Айбар.

qaz- кт, н, дт, kaz- т копати, рити – с. Таш-Казган-Конрат (Таш-Казан-Конрат), див. також qazan.

qazan кт, н, qazğan кт, kazan ~ kazğan т > нг καζάνι, ğazğan п казан, котел – г. Казан, Казан-Таш, камінь Казан-Таш біля с. Чоргун, дж. Хазан, Хазан-Суат, м. Казантіп, печ. Казан-Дере на г. Ай-Петрі, г., с. Казанли (див. -lı), с. Казанпір. Пор. keres, legen, lenger, tekne, λεκάνη, πινάκα, σκάφη, σπυρίς.

qazançı кт, kazancı т майстер, що виготовляє казани, котляр; кухар (див. qazan, -cı) – с. Казанчи, пор.: рід казанчи у башкирів.

назад::дальше