В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (qaraqoncolos-qaş)

qaraqoncolos кт, karakoncolos, koncolos т баба-яга, нічний сезонний демон < нг οι καλλικαντζαρος (або λυκοκανζαρος; на Кіпрі καλές γεναίτοιες “хороші жінки”) нечиста сила – дольмени, що знаходяться біля Форфори та Аутки, називалися караконджоло-фулес “гнізда відьом”. Пор. cın, obur, şeytan.

qaraqunda кт, kunda т вид крупних отруйних павуків – р. Каракунда біля с. Демерджі, Каракунда (притока Учан-Су), дж. Каракунда ~ Каракунґа (Ускюлянін-Су) над Алупкою. Пор. biy, *qarabiy.

Qaraqurt антр. (див. qara, qurt, пор. також каз. qaraqurt каракурт (отруйний павук) – с. Кара-Гурт, Османли-Каракурт.

qarasuv джерельна вода; ріка, що живиться джерельною водою; джерело; стояла вода, karasu т вода, що тече повільно (див. qara, suv), пор. карач. qara suv джерело і балк. şaudan ручай < осет. swadon ~ sawædon(æ) джерело, ручай, від saw чорний і don вода; від терміна походять численні гідроніми на Алтаї, в Середній Азії, Казахстані та Ірані – дж. Карасу-Баши, р. Біюк- та Кучук-Карасу, місто Карасу-Базар, пор.: р. Мавронері “Чорна вода” у Греції, оз. Хар Ус нуур у Монголії (хмонг. хар чорний, ус вода, нуур озеро), хмонг. Хар мöрöн Амур, букв. “Чорна ріка”. Див. aqsuv.

Qaratayaq етн.: ногайське пл. каратаяк, рід каратаяк в узбеків-локайців – с. Каратаяк, Боз-Оглу-Каратаяк.

qaravul кт, karavul т > нг καραούλι, qaravıl н, харуул хмонг., ğäravol п варта, сторожа, караул, сторожовий загін, вартовий, сторож, qarağu дт дозір, чати, передова охорона; варта – г. Караул біля Сімеїзького гірського проходу, Караул-Кая біля Ялти, Караул-Оба (чотири назви), Караул-Сирт, Каравли-Карши біля с. Коз (див. -lı), Каравли-Топе, г., с. Караул-Тепе, б. Караул-Дере вище с. Коперлікой, лощина Каравли-Джилгаси на Карабі-Яйлі, паг. Каравли-Оба, пас. Караул-Кора біля с. Соллар, ск. Каравлу-Кая біля с. Куркулет, с. Караул-Джангара, яр Караул-Каши, яр Харавли та дж. Харавли-Текнечек біля с. Біюк-Узеньбаш. Пор. vigla.

Qarcav ген. – с. Карджав, Біюк- та Кучук-Карджав, Карджавжик (див. -cıq), Отар-Карджав, пор.: род. підр. каржау в казахів.

qarçığa кт, karçuğa т, qarşığa н, харцгай хмонг. яструб – г. Карчига (Карчигали) та печ. Харчига на Карабі-Яйлі, дж. Qarçığanıñ suvu у с. Буюк-Озенбаш.

qarğalıq місцина, де багато ворон або круків (від кт, н qarğa, т karga крук; ворона > нг κάργια галка, див. -lıq) – с. Каргалик. Пор. quzğun.

qarı кт, karı т дружина; жінка; стара жінка, qarı дт старий, пор. abla, ana, ata, baba, bala, ciyen, emce, kelin, pike, qart, qartana, qız;

qarı II кт, karı т, ğari п читець Корану < а qāri‘ тс; ім`я чол. тат. Qarı;

qarı III дт лікоть; аршин, лікоть – р. Хари-Су (Біюк-Сенон), Хари-Су (притока Сари-Су), г. Хриколь-Кая на Карабі-Яйлі, с. Кари (два ойк.), Азгана- та Коп-Кари, Бавбек-Кари, Боран(Буран)-Кари, Джімекари, Калмук-Кари(Кара), Чумакари.

Qarımış ген., qarımış кт, karımış т старезний, старенний (від qarı-, karı- старіти, див. -mış) – с. Кармиш (три ойк.), Кармиш (Кармуш)-Бешкой, Кармиш(Кармуш)-Келечі, пор.: рід кармиш у башкирів та узбеків-локайців, родові підр. кармиш у киргизів.

qarlıq кт, karlık т погріб зі снігом (від кт, н, дт qar, т kar сніг, див. -lıq) – шахта Паско-Саван-Харлих на Карабі-Яйлі (на дні її лежить сніг), с. Карлав (див. -laq). Пор. buzluq.

qarpız кт, karpuz т, qarbız н кавун < п xärboze ~ xärbuze диня, букв. “ослячий огірок”, пор. п tarbuz кавун - г. Карпуз(Харпус)-Кая в Судацькій дол., пас. Карпуз-Тигирткан (див. tığırt-), ск. Карпузинин-Каяси на Карабі-Яйлі. Пор. qabaq I, qavun.

Qarsa ген. (пор. ім`я чол. калм. Корса) - с. Обекчі-Карса, Тереклі-Карса, Узун-Аяк-Карса, Чорат-Карсе, Qarsalar (див. -lar).

qarşı кт, karşı т, qarsı н, qarşu дт протилежний; проти, навпроти, qarşı дт ворожнеча; протилежний, харш хмонг. чужий, ворожий – г. Карши-Даг біля с. Уппа, Каравли-Карши біля с. Коз, ск. Карши-Кая біля с. Біюк-Каралез, ліс Карши-Даг біля Алушти та с. Деґерменкой, Карши-Орман біля с. Тав-Бадрак. Пор. köndelen, köşeleme, ters.

qart кт, н, kart т старий, похилого віку; твердий, черствий – г. Харт на північ від Судака, Карт-Кая “Стара скеля” біля Гаспри, де “вважається найбільш поважною з гір”, Харт-Оба, Харт-Хелик-Тепе, Хартин-Кая (відріг Карабі-Яйли), ск. Картни-Каяси на Карабі-Яйлі, с. Карт-Бій (два ойк.), Карт-Казак, Карт-Мишик. Пор. abla, ana, ata, baba, bala, ciyen, emce, kelin, pike, qarı I, qartana, qız, qurtqa.

qartal кт, kartal т орел – пас. Картал-Кора біля с. Топчи.

qartana кт бабка, бабуся; баба (див. qart, ana) – ск. Картана-Кая на г. Демерджі, Картан-Куш. Пор. abla, ana, ata, baba, bala, ciyen, emce, kelin, pike, qarı I, qart, qız.

qasap кт, kasap т, ğässab п м`ясник, різник < а qassāb тс – б. Касап-Батак біля с. Коз, див. bataq.

Qasım антр. < a qasīm красивий, гарний – пас. Хасим-Кош, пор. також кт qasım, т kasım що ділить, розділяє; листопад; половина року (за народним календарем з 8 листопада – початок зими – до 6 травня – початку літа), п ğasem що ділить, розділяє < a qāsim тс.

Qaspörü антр. (пор. т has ¨aX, п xass притаманний (комусь, чомусь); чистий, незмішаний; справжній; виключний, видатний; султанський, царський < a xāss тс, кт börü вовк) – с. Есен-Елі-Каспорю, Сиртай-Каспорі.

qastel кт, kastel, kestel т, καστέλλι[ον] нг невелика фортеця, замок < іт. castello тс < лат. castellum укріплене місце, укріплення, маленька фортеця, демінутив від castrum укріплення, невелика фортеця; військовий табір – г. Кастель (Біюк-Кастель), тепер Аю-Даг, Кастель, раніше Кучук-Кастель, с. Костель (два ойк.), Костельчік, Курама-Костель. Пор. isar, kermen, qale, κάστρο[ν], див. καστέλλι[ον].

qaş кт, дт, kaş т, qas н брова, брови; вигнута річ; лука сідла, qaş дт край, берег, бровка, межа, ğaş п брова – паг. Каш-Оба, яр Караул-Каши, с. Айкаш (див. ay).

назад::дальше