В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003 Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова, которые составляют историческую топонимию Крыма назад::дальше 3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (qaburçaq-qanat)qaburçaq кт мушля – с. Кабурчак на р. Кучук-Карасу. qaburğa кт, kabúrga т, qabırğa н ребро, хавирга(н) хмонг. ребро; бік – г. Кабурга, Хабирга, Хабурга-Даги на Карабі-Яйлі, Хабурха-Кая, хр. Татар-Хабурга, яр Хабурга-Дере (Хопхал). qaçamaq кт, kaçamak т схов; навіс у полі (для укриття худоби під час дощу) – яр Салават-Качамак-Дере. qaçı турк. гребля – р. Кача (Qaçı éCaQ), пор. ойк. Сандик-Качи (Sandıqqaçı) у Туркменії (див. також Qaçı). Пор. tıynaq. Qaçı антр., пор.: сад Качиєва в Криму, імена чол. Qaçı, Qaçıbek у киргизів і Qaçı в алтайців та родові підрозділи качи, качибек у киргизів – с. Качи (пізніше Ефенді-Кой) на Качі (Qaçı) в кад. Качи-Беш-Паресі, Гайдар-Качи ~ Айдар-Гази (пор. qadı ~ qazı, ğazı та ойк. Качиєво ~ Казиєва у Свіязькому повіті Казанської ґубернії). За свідченням Евлії Челебі, в селі Качи знаходилось текіє (див. tekiye) святого Хизр Шаха-ефенді, засновника одного з чотирьох суфійськіх братств дервішів, відомих у Криму під загальною назвою Dört ocaq “чотири вогнища”: Çoyunçı(lı), Küleç(li), Qaçı і Taşlı (див. çoyunçı, Küleç, taşlı) (див. також qaçı). qaçıq кт, kaçık т що з`їхав, зсунувся, нахилився (від qaç- кт, дт, qaş- н, kaç- т тікати, бігти), пор. також каз. qaşıq, кирг. qaçıq далекий – м. Качик, м., оз. Таш-Качик, г. Качик-Сараман, с. Качик, Джага-Качик, Джермай-Качик, Кашик-Термень, пор.: род. підр. качик у казахів. qadı ~ qazı кт, н, kadı ~ kazı т, ğazi п суддя < а qādi тс – с. Кади, Кази, Кадикой, Кази(Хази)-Елі, Кази-Біель, яр Кази-Дере біля Сімеїза, Кади-Ліман – татарська назва Севастопольської затоки. qadı asker кт, kadı asker т каді-ескер, головний муфтій (див. qadı, asker, müftü) – с. Кади-Ескеркой (Кази-Аскер-Кесек). Qadırşa антр., qadir кт, kadır т, ğader п сильний, могутній < а qādir тс, див. -şa – с. Кадир-Аджи, Кадир-Бали, Кадир-Лез ~ Катерлез (див. також xıdırellez), Кадирша-Сарай. Qadış антр. (див. qadı, -ş), пор. ім`я чол. тат. Qadış – с. Кадиш. qadir кт, kadir т, ğädir п могутній, сильний < a qadīr тс – с. Кадир-Лез ~ Катерлез, див. İlyas. qala кт, дт, н, qale кт, kale т фортеця, місто, ğäl‘e п фортеця, цитадель < а qal‘at тс < іран., пор. афг. qalā зáмок; калá (великий дво- чи триповерховий будинок за високою огорожею); фортеця, kalā фортеця – міста-фортеці Ор-Калесі (Перекоп), Манґуп-Кале та Чуфут-Кале, м. Чобан-Кале (Чобан-Кулле), печ. Хале-Коба та руїни Ускруфіль-Кале на Нікітському мисі. Qalaç ген. (пор. кт qalaç бублик, укр. калач ~ колач, польськ. kołacz обрядовий весільний хліб круглої форми, болг. колач обрядовий хліб, яким запрошують на весілля; бублик, п koliçe круглий хлібець) – с. Тогайли-Калач, Юкен-Калач. qalafat кт, kalafat т конопачення та смоління (кораблів, човнів), т головний убір яничарів (пор. çalma, şapqa, taqiye, telpek), καλαφατίζω нг конопатити, καλαφάτισμα конопачення < іт. calafatare конопатити, calafataggio, calafatame конопачення, calafato, calafatore конопатник < a qalfatat смоління, конопачення (судна), qilfāt ~ qulfāt конопатник (судна) – г. Калафата (на її схилах розташовані Аутка та Форфора), паг. Калапоті у Партеніті, с. Калафаткой. qale, див. qala. qal(a)fa кт, kalfa т помічник (ремісника, вчителя тощо), т служниця; наглядачка (за рабинями) < а qalfā помічник учителя в школі – с. Кальф-Елі. qalğa кт, kalğa т калга, спадкоємець ханського престолу < монг. qalağan, хмонг. халаа(н) зміна, заміна – с. Калгай-Султан-Тузласи (див. tuzla), Qalğaeli. qalğalıq кт калгалик, володіння калги (див. qalğa, -lıq) - с. Калгалик-Єрі, див. yer. Пор. arpalıq, paşalıq, şeiqlıq, xanlıq, xocalıq. Qalımtay ген. - с. Калимтай (Калмитай, Калантай), пор.: род. підр. калимтай у киргизів, див. також Quluntay. Qalmuq кт, Kalmuk т, халимаг хмонг. калмик, пор. хмонг. холимог змішаний, від холих змішувати, перемішувати, підмішувати – с. Калмик-Кара та Калмук-Кара, пор. рід калмак у каракалпаків, узбеків, хакасів, родові підр. калмак у киргизів. qama кт, kama т клин; кинджал, нг κάμα кинджал - с. Камаджи ~ Камагаджи, див. acı, пор.: рід камачи у туркменів (див. -cı). Пор. bulat. Qambar ген.: джучід Канбар; Канбар ~ Камбер, вірний слуга халіфа Алі – с. Камбар (Гамбар, Канбар) (три ойк.), Отар-Гамбар, пор.: род. підр. канбар у киргизів. qambır кт, kambur ~ kanbur т горб; горбатий, kambel ~ kanbel горб – дж. Камбал у верхів`ї Айсерезької балки. qamçı кт, т, дт > нг καμουτσί, qamşı н батіг, канчук – г. Камчи-Байир біля с. Сююрташ. qamış кт, дт, kamış т, qamıs н комиш, очерет; комишевий, очеретяний – м. Камиш-Бурун, пас. Камуш-Кора біля с. Чавке. Пор. nay, saz, καλάμι. qamışlı кт, kamışlı т з комишем, з очеретом, комишевий, очеретяний – г. Камишли в Судацькій дол., Камишли-Оба біля с. Кутлак, оз. Камишли-Коль, с. Камишли (три ойк.). qamışlıq кт, kamışlık т комишеве болото, комишеві зарості – р. Камишлик-Су (Кок-Таш-Узень) (притока Кучук-Карасу), с. Камишлик. Пор. sazlıq. qan кт, н, дт, kan т кров – гал. Кан-Чокрак біля с. Манґуш, б. Кан-Джилга на Карабі-Яйлі, дж. Канджилга, ск. Кан-Кая (Емата-Кая). Пор. α‘ίμα. qanat кт, н, дт, kanat т крило – печ. Єль-Канат “Крила вітру” біля с. Камишли на Південнобережжі. назад::дальше |