В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (öbek-pare)

Ö

öbek т купа (чогось однорідного); пагорб – г., с. Опук, с. Конча-Упук, див. також öpkük, u(l)paq.

Ödemiş антр. (кт, т öde- платити; відшкодовувати, н öte- виконувати (прохання), дт ötä- виконувати; компенсувати, сплачувати борг, див. -mış), пор. дт ötmiş жертовне подаяння – с. Одеміш-Елі.

ögüz кт, дт, ögiz н, öküz т, дт бик, віл, ÿхэр хмонг. велика рогата худоба – пас. Оґуз-Баглан, Оґуз-К[е]тен, Оґуз-Олень, г., с. Оґуз-Тебе (Укюс-Тебе), с. Оґуз-Оглу, пор. також т oğuz бичок. Пор. tana.

ökçe кт, т, ökşe н підбор; п`ята – г. Окче-Тав біля с. Токлук, два миси Окче-Бурун на захід від м. Меганом.

öksek кт, yüksek кт, т високий – г. Оксек біля с. Біюк-Узеньбаш, Уксек-Тепе біля с. Кучук-Кой та Узунджа. Див. alçaq, пор. ψιλάς.

öl- кт, н, т, дт вмирати – г. Ольмез-Кир (ölmez безсмертний, невмирущий, див. -maz), пас. Оґуз-Олень (*Ögüz ölen, див. -an), яр Чельґіне-Ольґен “Циган помер” (див. Çingene), Мемет-Ольдек-Дере – назва верхів`я Донґи (див. -dıq).

Ömer ім`я чол. < а ‘umar Омар, другий халіф, наступник Мугаммеда – дж. Умер-Чо[к]рах, с. Омер.

Öñgüt етн.: рід онґіт у караногайців, род. підр. онґут у казахів, пл. онґут ~ унґут узбеків, нойґут киргизів, оннют монголів у Внутрішній Монголії; давньомонгольське пл. онгуд – с. Унґут (два ойк.).

öpkük ~ übgük ~ übüp дт одуд, пор. кт opapiş, opepop, ud-ud quş, taraq quş, гаг. púpuk, каз. bap, п bubu, осет. ububup, нг ’έποψ, лат. upupa, рум. púpăză, хмонг. бöвööлж тс, турк. üpük чубок (у птахів) – г. Опук, див. ще öbek, u(l)paq.

ören т руїни, руїни (будинку, міста); стара будівля; пасовище, пор. кирг. oyron зруйнований, знищений, загиблий; загибель, нг βεράνι ~ βιρανές руїни; пожарище, пожежище, погар, попелище, згарище < кт, т viran зруйнований, спустошений, розорений < п viran тс – с. Ворон (Воран, Орн), Варнутка (див. -ka), див. також ’ορεινός. Пор. menkûp, xarabi, xarap, χάλασμα.

Örlük ген. (монг. orluut ~ örlügud урлуки, наближені сановники, від ore улюблені повірники, хмонг. öрлööг маршал; у Чінґіс-хана було дев`ять найближчих сподвижників, дев`ять орлюків) – с. Орлюк, Бійорлюк, Кара-Орлюк, Карачи-Орлюк.

öt- кт, т співати, щебетати, цвірінькати (про птахів); гудіти, дзвеніти, дт співати; видавати звуки, звучати; кт минати, проминати, дт проходити, проминати; проходити, минати, пор. н ötken минулий – гал. Откен-Алан біля с. Соллар, див. -ğan.

Öteş кт, н, Ütäş тат. ім`я чол., пор. Ödemiş – с. Отеш, Отеш-Елі, пор.: роди отеш, уташ в узбеків-локайців.

öy, див. ev.

Özbek ім`я чол.; узбек – с. Узбек. Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar, Türkmen, Urus.

özen кт ріка, н, каз. долина, пор. каз. özek лощина, протока, русло ріки, дт özäk вузький прохід у горах, ущелина – р. Узень в Узунджійській ущ., Біюк-Узень біля с. Коз, Біюк-Узень – назва Качі вище її притоки Пісари, яр Біюк-Узень у Байдарській дол., р. Кучук-Узень (Мікропотам), р., с. Улу-Узень, р. Казикли-Узень (Буюк-Озень, Чорна), Кара-Узень, р., с. Куру-Узень (Ксеропотам), р. Каяли-Озень, Коба-Озен, Кок-Таш-Узень (Камишлик-Су), Кушень-Узень – витік Арпату, Махаїл-Озен, Орта-Узень, Панан-Ян-Узень - витік Арпату, Панія-Узень, Ускют-Озен, Церік-Узень (див. çürük), Шелен-Озен, б. Менерлі-Узень, Сельбі-Узень у с. Коперлікой, Софук-Узень – витік Улу-Узені біля Алушти, Шапка-Узень біля г. Шапка-Кая, Юкари-Озень, дж. Узенін-Козю, рукав Теміар-Узень у верхів`ї Бал-Алми, руч. Шушкулар-Узень (Сіаміс), ущ. Алмалих-Узень, яр Куєнташ-Узень. Пор. suv, ποτάμι.

özenbaş кт верхів`я ріки, витік (див. özen, baş) – Узен-Баш - один з двох витоків річки Улу-Узень біля Алушти, Узень-Баш – місцева назва верхів`я Стилі, Узень-Баш – витік Бельбеку, с. Узень-Баш, Біюк- та Кучук-Узенбаш, Узенбашчик, Чамли-Узенбашчик.

P

padişa кт, padişah т падішах, султан < п padeşah шах, цар – стежка Падіша-Сохаги біля с. Біюк-Ламбат. Пор. paşa, sultan, xan.

palancı т ремісник, що виготовляє в`ючні сідла palan (< п palan тс) – с. Планджинин-Сарай.

pamuq кт, т , pambuk ~ panbuk т, mamıq н, pämbe п бавовна, пух, βαμβάκι ~ βάμβαξ, -ακος ~ βόμβαξ ~ πάμβαξ нг бавовна, βόμβυξ, -υκος дг шовкопряд > лат. bombyx, -ycis шовкопряд; шовк; рослинний пух (бавовна?) – місцевість Памух біля с. Капсіхор. Пор. ulpaq.

pancar т > нг πανζάρι буряк – г. Панчжарлар (Пандчар-Кая, Делямет-Кая) у хр. Ечкі-Даг біля с. Коз.

papaz кт, т papas т священик, піп < нг παπάς – г. Папас-Тепе, ск. Папас-Чокрак, ур. Папас-Чаїр на г. Ай-Петрі, яр Папаз-Баїр.

papuç кт, т, papuş т, pabuç т черевик (без підбора й задника) < п papuş тс – ск. Папич-Кая біля с. Ай-Серез.

paralanıq (кт, т paralan- розламуватися, розриватися, роздиратися, розбиватися, розколюватися, див. -ıq) – ур. Параланик-Кая “Скеля, що розколюється” по дорозі з с. Коз до с. Токлук.

pare кт, т штука (нумеративне слово); кусок, шматок; пара - срібна монета, що лежала в основі турецької монетарної системи і спочатку важила 1,10 г; в кінці XVII ст. пара карбували також кримські хани < п pär(r)e частка, пайка – кад. Качи-Беш-Паресі, Ташли-Шейх-Елі-Беш-Паресі, Чоюнчи-Беш-Паре, див. beş pare.

назад::дальше