В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (küçük-lav)

küçük кт, т, kiçig, kiçüg, kiçük дт малий, маленький; в ойконімії утворює ряд з означенням büyük і є синонімом означення az – с. Кучук-Абай, -Алкали, -Бораш, -Єнкой, -Китай, -Кият, -Коджалар, -Кучук-Кой, Кучук-Мін, -Таракташ, -Узень, Узень-Баш, -Яшлав, г. Кучук-Сінор, р. Кучук-Узень (Мікропотам). Див. köp ulu, пор. kiçkene.

Küçük антр., пор. ім`я Кучук ëCwK у “Шейбаніаді”, н küşik щеня – с. Абай-Кучук, Біюк-Кучук, пор.: родові підр. кучук та кошук у казахів, кючюк, кьочьок у киргизів.

kül кт, н, дт зола, попіл – г., кур., с. Куль-Оба, яр Кульєр (див. yer), пас. Куллюк біля Чуфут-Кале (див. -lıq).

kül töbe ~ kül töpe кт звалище золи, купа золи (див. kül, töbe) – паг. Куль-Тупе, с. Куль-Тебе.

Küleç антр., пор. ім`я чол. тат. Köleç – с. Колеч у Колечському кад. Кефінського кайм., Колеч-Мечеть, Ікі-Колач та Кир-Колач у Шейхельському кад. Козловського кайм., пор. також кт qulaç сажень; у селі Колеч мешкав шейх Ахмед-ефенді, що заснував одне з чотирьох суфійськіх братств дервішів, відомих у Криму під загальною назвою Dört ocaq “чотири вогнища”: Çoyunçı(lı), Küleç(li), Qaçı і Taşlı (див. çoyunçı, Qaçı, taşlı).

kümes кт, т курник, пташник – дж. Кумес у Судацькій дол.

Küntuvğan антр. (кт, н, дт kün, т gün сонце; день, див. doğ-, -ğan) – с. Контуган (Ґюн-Туган) (два ойк.). Пор. Aytuvğan.

küren н, küreñ каз. темно-рудий (про масть коня), хÿрэн хмонг. брунатний, бурий (про масть) – ущ. Курен-Аралик біля с. Камишли на Пвіденнобережжі, див. aralıq, також kiren; пор. ще т gürgen граб звичайний.

Kürt кт, т курд – с. Куртлер-Фоц-Сала, квартал Куртлер-Маале в с. Коккоз (див. maalle), гірський прохід Куртлер-Богаз. Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Noğay, Osman, Özbek, Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar, Türkmen, Urum, Urus.

kürüç кт, küyriş н ясен (т disbudak ağacı ясен) – провалина, шахта Курюч-Агач-Туткель на Карабі-Яйлі, яр Курюч-Су (притока Альми), г. Курушлю.

kürüçlük кт ясеневий ліс (див. kürüç, -lıq) – гірський масив Курюшлюк-Бурун.

küt- кт берегти; пасти, н доглядати, піклуватися, kütä- дт пасти, küt- н, дт чекати, очікувати – р. Ташкутер-Узень біля с. Байдар, див. taş, -ar.

kütle кт, т масив, брила – скеля з городищем Кут-Телей (Ескі-Кермен), ур. Кутали-Сурамлар. Пор. taş.

kütük кт, т пень, колода; кущ (винограду); стовбур (дерева) – с. Кутюке-Тама.

küyük кт горілий, küyik н гар, згарище; горілий, від küy- горіти – дж. Ґуюк-Чешме біля с. Ай-Серез, о-в Куюктук у Сиваші (назви Küyük поширені в мікротопонімії Середньої Азії). Пор. yanıq.

*küzlev осіннє пасовище; осіннє стійбище, пор. т güzlek осіння стоянка, місце, де проводять осінь, кирг. küzdök ~ küzdöö осіннє пасовище, башк. köðläü осіння стоянка (при кочуванні) – місто Козлов (Közlev ~ Gözlev) (сучасна Євпаторія), див. також gözlek, *kezlev. Пор. qışlav, yaylaq.

L

lábada ~ lápada т щавель туполистий < нг λάπαθο[ν] ~ λάπατο[ν] – г. Лапата.

lâçin кт, т, дт сокіл-сапсан, дт перен. сміливець, начин хмонг. сокіл – дол. Лячінін-Джилгаси на Карабі-Яйлі, с. Лячін.

lâle кт, т тюльпан < п lale тс – г. Лялелік-Даг біля с. Токлук, див. -lıq. Пор. aqbardaq, gül, manta, sümbül.

lampa(t) кт лампа; маяк, lámba ~ lámpa т лампа, ліхтар, світильник < нг λάμπα лампа, λαμπάδα лампада, дг λαμπάς, -αδος смолоскип; лампада – с. Біюк- та Кучук-Ламбат. Пор. φανάρι.

lan, див. ulan.

Lâq, див. İlâq.

-laq (-lav, -lek, -lev), пор. дт at кінь, atlaq коні, див. -lıq – р. Тереклав, оз. Донузлав, с. Багалак, Борлак, Куколак у Судацькому кад., Мурзалак, Шигалак (Шагалик, Шиглак), Ходжалак (Qocalaq ñLaJwQ), Чонґелек, Чорелек ~ Чурелек, Чукурлак.

-lar (-ler) афікс множини іменників; при імені особи означає особу разом з її оточенням: Asanlar “Асан та його оточення (родина або друзі), İlyasalar (із вставкою а) “Ільяс та його оточення” – г. Панджарлар, Сихтлар у Судацькій дол., Шаклар на Керч. п-ві, Як-Ярлар біля с. Шелен, дж. Алла-Чохлар, Арабачилер, Бурлахлар у с. Дерменкой, Каракумлар у верхів`ї Арпату, Кобкебаглар біля с. Шелен, Коваклар-Чокрак у с. Коз, канави Даутлар, Догдалар, Мамалар, Хамлар і Шаурлар біля с. Деґерменкой, р. Шушкулар-Узень (Сіаміс), Я(в)узлар (притока Учан-Су), місцевість Хойляр (Хайляр), ур. Араклар-Хир, Даутлар (Алунья), Друган-Безчілар біля с. Капсіхор, Яним-Шлар, Qırlar, Qoylarnıñ qırı, ущ. Хайлар у Судацькій дол., фонтан Хайлар у с. Кизилташ, яри Ґузлер біля с. Гаспра, Мезарлар-Чаїр, Ускулар у верхів`ї Альми, с. Абузлар (Гавизлар, рос. Хавизлар), Аджилар (Гаджилар), Алджулар, Газійлер, Джанлар (Джанґлар), Джетлер-Шейх-Елі, Ейпин-Єрлері, Емірлер, Єділер, Казаклар, Казлар, Каралар, Кир-Байлар, Кирбанлар, Куллар-Кипчак, Кумуклар-Отари, Куртанджилар, Майданлар, Менлер, Менлерчік, Моллалар, Муллалар, Мурзалар-Бітак, Онлар, Очка-Байлар, Сарилар, Сеґідлер (Сеїтлер), Сейменлер-Кесеґі (Сейманларкой), Тарханлар, Топраклар-Пелен, Узунлар, Хасталар, Ходжалар, Чаїрлар, Челебілер, Черкеслер, Чукурлар, Шейхлер, Юзлер.

-lav, див. -laq.

назад::дальше