В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (kökağaç-kübre)

kökağaç кт граб (див. kök, ağaç) – ур. Кокагач (назва частини Мекензійової гори).

kökçeköz кт блакитноокий (kökçe è cKwK блакитно-сірий, див. köz) с. Кокчеґоз, пор.: род. підр. кокчеґоз у казахів, кьокчьо кьоз у киргизів. Пор. Alaköz, aqköz, bozköz, çayköz, kökköz, qaraköz.

Kökey антр.: ім`я чол. кт Kökey, тат. Kügäy – с. Кокей (Коґей), водотік Коґей на Карабі-Яйлі.

kökköz кт, н синьоокий (див. kök, köz), gök gözlü т блакитноокий, сіроокий; недобрий (про світлооку людину) – с. Коккоз (вважається, що село отримало таку назву через те, що більшість його мешканців мали сіро-блакитні очі), дж. Чокрак-Коккоз біля с. Баксан. Пор. Alaköz, aqköz, çayköz, kökçeköz, qaraköz.

köklük кт, göklük т синява (див. kök, -lıq) – г. Коклюк (верхівка г. Узун-Сирт біля с. Коктебель).

köktaş кт купорос; мармуроподібний вапняк (див. kök, taş) – г., с. Кокташ, р. Кок-Таш-Узень (Камишлик-Су).

kök terek (пор. kök ağaç, див. terek) – р. Кок-Терек.

köl кт, н, дт, göl т озеро, водойма – оз. Амбар-Коль, Єшіль-Коль, Камишли-Кьоль на Бабуган-Яйлі, Япрах-Коль, луг Акча-Коль, Караколь, Токай-Коль, ур. Барак-Коль(Ґьоль), г. Хариколь-Кая на Карабі-Яйлі, Хриколь-Бурун, с. Бараколь.

kölge кт, gölge т, köletki н, kölägä, köligä, kölik дт тінь – ліси Бін-Кольґе біля с. Сююрташ та с. Теберті.

kömürlük кт, т, дт місце для вугілля, дт дерево, призначене для випалювання вугілля, від kömür кт, н, т, дт вугілля, див. –lıq – ліс Комурлік (дві назви), дж. Ґумурлюк-Чокрак.

Könçi ген., könşü н, göncü т лимар, шорник, від н, дт kön, т gön вичинена шкіра, див. –cı, пор. також хмонг. хоньчин вівчар, чабан – с. Кончі (кілька ойк.), Ашага- та Юхари-Конечі, Конча-Упук, Конче-Конташли, пор.: пл. кьончі могулів, Кончі – онук Орди, старшого сина Джучи (він володів східною половиною уділу Джучи).

köndelen кт, köldenen н упоперек (т enine упоперек), хöндлöн(г) хмонг. упоперек, через; поперечний, горизонтальний – г. Конделен-Йол біля с. Кутлак (див. yol), пас. Конделен біля с. Копірлі-Кой. Пор. köşeleme, ters.

könek т цебро, н шкіряна посудина у вигляді відра для доїння кобилиць, könäk дт посудина, відро, бурдюк – г. Конек (Агиз-Хир).

köp кт, н, дт, т багато; численний; в ойконімії протистоїть означенню az і є синонімом означення büyük – с. Коп-Ас, Коп-Бешкой, Коп-Кенеґез, -Кипчак, -Кият, -Копсель, -Кочеґень (Кьоп-Ґючкен), -Отуз, -Сараймін, -Такиль (Кьоп-Такил), -Ойсул, р. Копкол.

Köpek антр., köpek кт, т собака – с. Копек, гірський прохід Копек-Бугаз біля Сімеїза.

köpke, див. köbke – р. Копкелер-Чешме.

köpür кт, köpir н, köprü т, köprük дт міст – ур. Копур-Янунда біля с. Таш-Ярган (див. yan, -da), Таш-Кьопрю на р. Бельбек, Кил-Копір (див. qıl), яр Копур-Кая, с. Копурбаг, Копірлікой (Коперлікой) (див. -lı).

köpür başı кт, köprü başı т передмістне укріплення (див. baş) – с. Копурбаши-Багча, пор. ойк. Köprübaşı в Туреччині.

kör н, gür т, дт гробниця, могила < п gur тс – Киркор, давня назва розташованого на плато (qır) міста-фортеці Чуфут-Кале, в якому знаходиться мавзолей Джаніке-ханим, дочки хана Тохтамиша.

Körbek антр. (кт, н, т kör, п kur сліпий, див. bek) – с. Корбек ~ Корбеклі (Корбекілі, Корбекуль) < *Körbek eli.

Körpe антр., körpe н каракуль, т молодий, дт молодий, свіжий, körpe oğul дитина, що народилася весною, körpö кирг. смушок – с. Корпе, пор.: род. підр. корпе у каракалпаків.

Körpeç антр., kürpeç кт каракуль (пор. турк. körpeç вівчарня), пор. також Körpe, див. -ç – с. Корпеч (Курпеш), пор.: рід курпеч у башкирів.

körüş кт, görüş т спостереження; зустріч, побачення – г. Курушлю (див. -lı), гірський масив Курушлюк-Бурун біля хр. Бойка (див. -lıq), пор. також кт kürüç ясен звичайний.

köşeleme т навскоси, по діагоналі, від köşe кут; ріг < п guşe кут; академік П. Кеппен зазначив, що татарське слово кешлеме значить “південний захід” – ск. Кешлеме-Кая (на ній знаходиться укріплення Кокія-Ісар), яр Кешлеме-Дересі. Пор. batı, köndelen, qarşı, qıble, ters.

köşük кт, köşk т літній палац, альтанка < п kuşk кіоск, павільйон – с. Xanköşkü.

köy кт, т село, селище < п kuy квартал, район (міста), невелика вулиця – с. Кой, Аранкой, Аджикой, Боркой, Джанкой, Ескі-Кой, Єнікой (кілька ойк.), Єнкой (кілька ойк.), Кади-Кой, Кади-Ескер-Кой, Коперлікой, Кучук-Кой, Лампсікой, Молла-Кой, дж., р. Ескі-Койнун-Су на г. Демерджі. Пор. avul, el I, köy, ordu, otar, qabaq III, qışlaq, yaylaq,
yurt.

köz кт, н, дт, göz т око; отвір, діра; прорізь; арка; джерело; гірський прохід (академік П. Кеппен зазначив, що татарське слово кьоз значить “западина, лощина між двома горами”, “гірське сідло” і що куруозенські татари замість нього вживають слово джан “заглибина”, пор. yan); утворює прикметники aqköz, çayköz, qaraköz, kökköz, kökçeköz (див.), від яких походять антропоніми, відображені в ойконімії – дж. Козлер біля с. Кореїз, Гафарин-Ґозю-Чокрак, Узенін-Козю у верхів`ї Бельбеку, Чокрак-Ко[к]коз біля с. Баксан, руч. Алаґьоз, пас. Урус-Кьоз біля с. Ворон, гірський прохід Кастронун-Кьозі між ур. Кастро та ск. Шаган-Кая, Чатал-Кьоз.

közet- кт, н, дт, gözet- т спостерігати, караулити – г. Козюткан-Топчан, див. -ğan, tapçan.

kübre кт, gübre т гній, перегній; добриво < нг κοπριά; kübreli кт, gübreli т угноєний – г. Кубрелі-Кир (Согмач).

назад::дальше