В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (kestel-kök)

kestel т невелика фортеця, замок < нг καστέλλι, див.

keşme, див. çeşme, kişme – джерела (фонтани) Алі-Устанин-Кешмесі, Буюк-Кешме, Джамі-Кешме та Лаконез-Кешме в Ай-Серезі, Тирма-Кешме.

ket- кт, н, дт, git- т іти, їхати [собі] – пас. Огуз-Ктен (*Ögüz ketken, див. –ğan).

ketme (пор. т get- tK робити щербини, зазублини; робити щілину, пробивати пролом, вилом, див. –ma) – пас. Буюк-Кетме-Бурун біля с.Аджибай. Пор. kertme.

*kezlev (пор. балк. kezlev, тат. kizläü джерело) – місто Козлов (Közlev ~ Gözlev) (сучасна Євпаторія), див. ще gözlek, *küzlev. Пор. bınar, bulaq, çoqraq.

-ki (див. –nıñki) – ур. Іоргакі в Ай-Серезі, Караставракі (Караставлякі) в Алушті, Василькі, дж. Василькі-Чокрак.

kiçkene кт, kişkene н маленький; трохи – с. Кечкене(Кічкене)-Ель, Кічкіне-Конрат, Кічкіне-Кабан (Кучук-Кабан), г. Кічкіне-Чобан, дж. Кічкіне-Салма-Чокрак. Див. büyük, köp, пор. küçük, az.

Kilen антр. (пор. дт kelän ~ kilän: kilän keyik одноріг, хмонг. хилэн(г) носоріг < кит. gi-lin) – с. Клен (Кілен). Пор. Qat.

kilse кт, kilise т, kelisa ~ kelisya п церква < г ’εκκκλησία – ск. Кільсе-Бурун, Кільсенін-Хаяси, ліс Кільселер біля Ст. Крима (див. -lar), печ. Кільсечех (див. -cıq), с. Кілсемечіт (Кільсе-Мечеть). Пор. manastır.

kir кт, т, дт, хир хмонг. грязь – сад Кір-Копка (належав О. Кокаракі; див. qopqa).

kiraz кт, т, kirez т черешня < нг κεράσι черешня (плід), κερασιά черешня (дерево) – ур. Кірез-Алан, дж. Керазче-Чокрак, Керіз-Агач, Керес-Баді, ліс Кірезлі-Байир біля с. Дерекой, Кірез-Терек біля с. Ускют.

kireç кт, т, kireş н вапно; вапняковий – дж. Кіреч на г. Демерджі, пас. Креч-Таш. Пор. bor.

kiren т, kevren т дерен, кизил, пор. нг κράνο[ν] кизил (ягода), нг κρανεά ~ κρανιά, дг κράνεια кизил (дерево) - ущ. Курен-Аралик, пор. також н küren темно-рудий (про масть коней). Див. çum, qızılçıq.

Kirey етн.: пл. кірей (ґерей) башкирів, керей узбеків, кірей казахів, род. підр. ґірай у туркменів, ґерей у киргизів, рід кірей у монголів (пор. хмонг. хэрээ(н) крук), див. Kereyit – с. Кірей, Бешаран-Кірей, Джан-Ґірей, Курчі-Кірей, Кучук-Кірей, Тазанай-Кірей, Толканджи-Кірей.

kirpi кт, н, т, дт їжак; їжачий – п-в Кірпі-Тубек в Актаському озері на Керч. п-ві.

kişme, див. çeşme, keşme – дж. Айян-Кішмесі, Алунья-Кішме, Басарнин-Кішмесі, Вакуфлар-Кішме, Демерджі-Кішме, Кавалин-Кішме у с. Дерменкой, Настира-Кішме, Тахтали-Кішме, Узла-Узин-Кішмесі, Хауджиларин-Кішмесі, фонтани Кішме-Майлі, Демерджі-Кішме, Джамі-Кішме, Іліас-Кішме, Копс-Кішме та Мейлан-Кішме в с. Дерменкой.

kiyik кт, н дикий, кт дика коза, geyik т олень, kiik каз. сайгак, keyik дт олень, лань; дикий – м. Кіїк-Атлама, печ. Кіїк-Коба.

kiyiklik (див. kiyik, -lıq) – ск. Кіїклік (Бурунчак) – край плато, на якому міститься Чуфут-Кале (там утримувались ханські олені).

Köbek ген., köbek кт, göbek т пуп, пупок, ім`я чол. тат. Kübäk – с. Кобек, пор.: рід кьобьок в акногайців, сеок кьобек у теленґітів та алтай-кіжі.

köbetke, пор. кт köbete пиріг із м`ясом, гаг. kápite калач у формі трикутника, який випікають на похорон та на Михайлів день < a kubbat кубейба (назва страви – смажені кульки з м`яса, пшениці, часнику тощо) – яр Кобетке, гірський відріг Кобеткенін-Бурну на г. Демерджі.

köbke, пор. монг. köbke, хмонг. хöвд, гаг. kaf мох, також кирг. küpkö місце у лівій половині юрти (біля дверей) для новонароджених ягнят і козенят, башк. köpkä загородка для дрібної худоби; комірка, також т göb скупчення води в заглибинах, турк. köv лощина, яр,кирг. köv яма < п gou яма, турк. kövek виїмка, заглибина; діра; дупло; печера; нора, від köv- рити, копати; підмивати, розмивати (знизу), кирг. köböö ~ köbööl вимоїна, нора у березі, заглибина у березі, хмонг. хöв глибоке місце у воді, глибина – заболочена місцина Хамишин-Кобкесі та джерела Кобкебаглар і Кіч[к]іне-Кобке біля р. Шелен (див. kiçkene), яр Кобкі (впадає у Біюк-Карасу), р. Копкелер-Чешме біля с. Коз. Пор. aran, qora.

Köçegen антр., прикметник, утворений за допомогою афікса -egen (див. -ağan) від кт, дт köç- CwK, н köş-, т göç- переїздити, кочувати, пор. кирг. köçögön схильний до частих переселень – с. Коп-Кочеґень (Кьоп-Ґючкен), пор. також башк. kösögän бородач-ягнятник, кирг. küçügön орел-могильник. Пор. Köçmez, köçeri.

Köçek антр., köçek кт, т верблюжа; дитинча (будь-якої тварини) – с. Кучек, пор.: рід кучек у туркменів, род. підр. кьочьок у киргизів.

köçeri кт, göçeri т непосида, любитель мандрувати (кочувати, переїздити з місця на на місце) – дж. Кучарі-Чокрак на г. Бабуган, Кучарі-Чешме біля р. Муртаза-Майлі (притока Айван-Дере). Пор. Köçegen, Köçmez.

Köçmez антр., від кт, дт köç-, н köş-, т göç- переїздити, кочувати, див. -maz – с. Кочмес. Пор. Köçegen, köçeri.

kögenli з тереном (н kögen, кт kögem, т göğem терен, терновий, див. -lı) – с. Коґенлі (Коґейні, Кокенлі) (два ойк.), Коґенлі-Кият, пор. урумську назву балки Коґелі Тарама в Півн. Приазов`ї, ойк. Güğümlü в Анатолії. Пор. tallı, terekli.

kök кт, н, дт, gök т синій, блакитний; небо; небосхил; небесний; дт зелений, хöх хмонг. синій, блакитний; сірий, сивий (про масть); смуглявий; входить до складу відантропонімних та відоронімних ойконімів – г. Кок-Чокрак, ліс Кок-Чокрак біля с. Камишли, с. Коккоз, Кокколуз (див. boya), Кокташ, Коктебе, Коктебель, Коктана, Коктеїн, Кокчора-Кият.

назад::дальше