В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (göl-hulvan)

göl кт, т, köl н, дт озеро, водоймище – оз. Алексі-Ґоль, Горза-Ґоль, Джереклі-Ґоль, Когуй-Ґоль, Сари-Коль, Тархан-Ґьоль (Кият), Ташли-Ґоль, Усеїн-Аджи-Ґоль, ур. Коль, дж. Шмалаколь, с. Єніколь, Кара-Ґоль, Коль-Алчин, Сариґоль, Тузколь.

götfrid – глузливе прізвисько мешканців с. Коккоз (“Синьоокий”) у татар сусідніх сіл (пор. т göt зад; гузно, дт köt зад, задня частина, т ferit, -di сміливість, хоробрість, відвага; дурень, дурний, бовдур; незрівнянний; єдиний, унікальний < a farīd тс) – ур. Ґотфрід, Катфрід-Гота в с. Коккоз, пор. також німецьке ім`я чол. Gottfried, назву урочища Балгота поблизу Гурзуфа (див. ğavta), див. також καταφερτζής.

gözlek т місце спостереження (від gözle- чекати, спостерігати), gözleği т місце спостереження, місце засідки (мисливця) - місто Козлов (Közlev ~ Gözlev), сучасна Євпаторія, пор. також балк. kezlev, тат. kizläü джерело, назви мисів та пагорбів Йопанга, Йопин “Місце спостереження”, з яких чукчи та коряки вели спостереження за морем. Пор. vigla.

gül кт, т, н, дт троянда < п gol тс – с. Ґюль-Багча, Аїрґуль. Пор. aqbardaq, lâle, manta, sümbül.

gülüm кт, н, т, дт сміх – с. Ґолумбей, див. bey.

gür кт, т пишний, густий; голосний, гучний; великий (про воду, дощ) – дж. Кюр-Чешме.

gür II т, дт, kör н гробниця, могила < п gur тс – Киркор “Мавзолей на плато” (див. qır), середньовічна назва міста-фортеці Чуфут-Кале, в якому знаходиться знаменитий мавзолей дочки золотоординського хана Тохтамиша Ненкеджан-ханим, похованої 1437 року, пор.: городище Тепе-Кермен та Киз-Кермен (*Qır kermen) поблизу Чуфут-Кале.

gürlük кт, т велика кількість (води тощо) – р. Ґурлюк, дж., с. Курлюк-Су, дж. Акагач-Курлю-Чокрак у Байдарській дол., ліс Курлюк біля с. Чавке.

gürülde- кт, т, gürilde- н шуміти, гриміти, гуркотіти, гримотіти – два дж. Ґюрюльдеук-Чокрак “Гримуче джерело” на півн. схилі Чатирдагу, див. -aq, пор. башк. göröldäüek ручай; невеличкий водоспад, göröldäk водоспад, від göröldä- шуміти, гудіти, назву Куркульдек гирла р. Аягуз при впадінні в оз. Балхаш, від каз. kürkilde-кашляти. Пор. çekil-.

güzel кт, т прекрасний – с. Ґюзель-Тепе. Пор. καλός, πάγκαλος.

Ğ

ğaffar кт, gaffar т милосердий, милостивий (епітет Аллаха) < a ğaffār тс - дж. Гафарин-Ґозю-Чокрак у верхів`ї Кара-Узені на чаїрі між ярами Ай-Лія та Ай-Йорі.

-ğan (-gen, -qan, -ken) афікс, що утворює дієприкметники теперішньо-минулого часу, також прикметники та іменники, що мають ознаку названу вихідною дієслівною основою, див. bağ-, bağla-, bas-, bat-, boğul-, doğ-, közet-, tüş-, uç-, yala-, yan-, yar-. Пор. -an, -mış.

ğavta кт, gavta т улоговина < а, пор.: дол. Аль-Гýта поблизу Дамаска – ур. Балгота поблизу Гурзуфа, Катфрід-Гота в с. Коккоз. Пор. uva.

Ğazı антр., ğazı кт, gazi т ґазí, борець за віру (за іслам), переможець невірних, ğazi п борець за мусульманську віру; переможець, герой < a ğāzi завойовник, воїн – с. Айдар-Гази, Бей-Гази.

ğurbet кт, gurbet т, ğorbät п чужинá; чужа сторона; п мандрування < а ğurbat чужинá; чужа сторона; ğorbäti п циган; в Криму гурбетами називалась етнографічна ґрупа циган, вихідців з Малої Азії – гірський прохід Гурбет-Дере-Богаз (Гурзуфське сідло; тут сходяться витоки Пісари, Донґи, Качі та Авінди).

H

Етимологічний звук h в словах, запозичених з арабської та перської мов, випав у літературній кримськотатарській мові; в українській мові він передається через г, а в російській через х.

had т, hädd п границя, межа < а hadd межа; край, кінець – печ. Ад-Сокмак: див. soqaq. Пор. çet, had, sinor, ‘όριο[ν].

hafız т, hafez п гафиз (людина, яка знає Коран напам`ять); хранитель, захисник (також про бога) < a hāfiz тс, див. abuz, afuz – с. Бали-Гафис, Кар(а)-Гафис, Сари-Гафис (Сарабуз) (рос. –Хафыс), пор.: рід абуз у каракалпаків, роди абуз, абиз (хафиз) в узбеків. Пор. hoca, qadı, molla, seyit, şeiq.

halil т, hälil п чоловік < а halīl тс, halile т, hälile п жінка, дружина < а halīlat тс – г. Халіл-Бай у верхів`ї Арпату (див. ще xalil), Халіля-Хири біля с. Туак.

hamam т, amam кт лазня, hämmam п лазня, ванна, купальня < а hammām тс – яр Гамам-Дере.

hammal т, ammal кт, hämmal п носильник, носій, вантажник < a hammāl тс – г. Гамбал (рос. Хамбал).

háymana т вигін, пасовище, луг (напр., для коней) – с. Агайман, пор.: плато і два селища Гаймана (Haymana) в центральній частині Анатолії, дол. Агайман ~ Гайман на Нижньодніпровському Лівобережжі, в якій ногайці випасали коней і було забито останнього тарпана.

havut, див. avut.

hercaî ~ hercayi т безпритульний, бездомний; мінливий, непостійний; легковажний, нестатечний < п härcai повсюдний – яр Керчав-Їлгаси.

hulvan т винагорода, платня < a hulvān подарунок; винагорода – дж. Гільван-Чокрак (рос. Хильван-Чокрак), пор.: курорт Гульван у Єгипті.

назад::дальше