В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше 3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (eç-eriklik)E -eç, див. –aç. Eçege ген.: род. підр. ешіґе у киргизів, сеок ечіґ у сагайців у Хакасії, пор. монг. і хмонг. эцэг батько – с. Ой- та Кир-Ечеґе(Ічіґе). eçki кт, eşki н, keçi écK т, eçkü дт коза – г. Ечкі-Даг. Пор. teke. efendi кт, т пан, хазяїн, власник; голова родини; багатій < ’αφέντης ~ αυθέντης тс – дж. Афенді-Чешме в гірському масиві Карадаг, с. Ефендікой (два ойк.). egeç кт гірський хребет, eğiç ~ eğin т хребет, спина, пор. турк. egin плече; пагорб, невелике узвишшя – хр. Бот-Еґеч, Біюк- та Кучук-Еґет на півн. захід від Ст. Крима. Пор. arqa, sırt. eger кт, iyer кт, н, eğer ~ eyer т сідло – г. Еґер-Оба. egiz кт, н, ikiz т близнюки; близнюк; двійчастий, парний; схожий, однаковий, ekiz дт близнюки – г. Еґіз-Оба біля с. Терен-Аїр, паг. Еґіз-Оба біля с. Камишли на Південнобережжі, ур. Еґіз-Тинах (див. tıynaq). Пор. qoş I. egrek кт, eğrek ~ eğlek т місце, де можна посидіти, відпочити; прохолодне місце, де відпочиває стадо під час полуденної спеки (звідси болг. егрек загін для овець) – б. Джугурт-Іґрек, г., яр Кемал-Еґерек(Іґерек), г. Козу-Еґрек, печ., дж. Тувар-Еґерек, пас. Буюк-Еґерек біля Ст. Крима, пор. урумську назву кургану Йилхи Еґерек Оба в Півн. Приазов`ї. egri, див. ileri. -ek, див. –aq. eki кт, н, iki т, дт два, обидва – г. Екі-Оба біля с. Токлук, камінь Екі-Таш біля с. Терсконду, ск. Екі-Таш біля с. Біюк-Янкой, ур. Екі-Чам, с. Екібаш, Екітав-Кочеґень, Екен-Екі (Сафо), Екі-Кизилбай, Ікі-Кесек-Ташли, Ікі-Колач, Ікі-Минак. Пор. qoş I. Ekim антр., ekim кт, hekim т, häkim п лікар, мудрець, філософ; учений < а hakīm мудрий, розумний; мудрець, філософ; лікар – с. Екімін-Сарай. eksik кт, т недолік, нестача; з недоліком, з вадою; неповний – дж. Ексібір-Текнечек біля с. Біюк-Узенбаш, див. bir. el I кт народ, люди; країна, край; село; il кт, т країна, край; іль (адміністративна одиниця в Туреччині), el ~ il дт племінний союз; народ; держава, адміністративна одиниця, il п народ, плем`я (кочове); народ, який розглядається як уділ; підданці якоїсь особи; піддані, підкорені, мирні; в Криму, головним чином в передгірькій зоні нараховувалося близько ста ойконімів з формантом -ель / -елі (див. -ı); практично всі ойконіми на -елі походять від імені, титулу чи звання особи, в залежності від якої перебували мешканці даного селища: у фірмані хана Селім-Ґірея (1671 – 1678) підданці хана йменуються хан-елі, підданці беїв – кошун та ель – c. Ель-Баур, Ельбузла (пор. також кт buzla- мерзнути, el II), Беш-Ель, Ескі-Ель, Іч-Ель, Кечкене-Ель, Кучюк-Ель, Ортель ~ Орта-Елі, Тавель ~ Дагелі “Горці”, Яман-Ель-Шеїх-Елі; Ічель – частина Південнобережжя від Байдарських воріт до Алушти (пор. назву турецького вілаєту Ічель ìIA ã IA на південному сході Малої Азії), Устель – степова частина Криму між Чонгаром та Феодосією (див. üst); с. Агармак-Елі., Агач-Елі, Аґіб-Елі (Аїб-Елі), Агмед-Елі, Аджи(Гаджи)-Елі, Анай-Елі, Аталик-Елі, Барак-Елі, Баки-Елі, Бакчи(Бакче, Бахче)-Елі, Біелі, Боран-Елі, Да(в)ут-Елі, Джума-Елі, Едіш-Елі (Ідеш-Елі), Есен-Елі, Кази-Елі, Кир-Елі та Чокур-Елі, Коджук-Елі, Кой-Елі, Колумбет-Елі, Кочкар-Елі, Мамбет-Елі, Мулла-Елі, Отеміш-Елі, Ромаш(Оромаш)-Елі, Сабак-Елі, Сеґід-Елі, Сеїт-Елі, Султан-Елі, Улан-Елі, Халіф-Елі, Хан-Елі, Ханин-Елі (в селі мешкали ногаї), Челебі-Елі, Черкез-Елі,Чормак-Елі, Шеїх-Елі. Пор. avul, köy, ordu, sala, yurt. el II кисть – г. Ельбурун, див. також yel. elâl кт, helâl т чистий, hälal п дозволений за мусульманським законом < а halāl дозволений законом – солоне оз. Галяль-Ґьоль (Старе). Див. aram. elli кт, н, т, дт п`ятдесят – с. Елі-Агач на Тарханкуті, пор.: с. Кирк-Агач, див. qırq, ağaç. Eltoq ген., пор.: рід ільток у казахів – с. Ельток (Elitoq). emen кт, н дуб – ліс Емен-Даг біля с. Стіля. Пор. meşe, pelit. emenlik кт, н діброва (див. emen, -lıq) – ліс Еменлік біля с. Ай-Серез. emce кт дядя по батьку – г. Емджетен-Кая з двома гострими стрімчаками біля с. Ай-Серез. Пор. abla, ana, ata, baba, bala, ciyen, kelin, pike, qarı I, qart, qartana, qız. Emine кт, т, ämine п ім`я жін. < a ‘āminat вірна, надійна; благополучна – печ. Еміне-Баїр-Коба, Еміне-Баїр-Хосар. emir кт, т, ämir п володар, повелитель, емір, князь < а ‘āmīr начальник; правитель, князь, принц, емір – с. Емір-Сулюн. endek кт, handek ~ hendek т, χάνδαξ, -ακος ~ χαντάκι нг, xändäğ п рів, канава, окоп, траншея < а xandaq рів, окоп – лощина, г. Ендек, г. Індек-Даг (Ендек-Хая), гал. Ендек-Тогай, ліс Ендеклер, вал з ровом Аксак-Темір-І[н]дік (Аксак-Темір-Гіндік, Аксак-Темір-Ідіку), що перетинає Керченський п-в від Азовського до Чорного моря, оз. Ендек-Ґоль на Яйлі, провалина Хундук-Коса[р] на Карабі-Яйлі (див. xasar ), пор.: р. Кундук та оз. Кундук (Сасик) у Буджаку . Пор. or, qırım, τάφρος. erik кт, т , erük дт слива – г. Еріклі біля с. Камишли, див. -lı. eriklik кт, т сливовий сад (див. erik, -lıq) – ур. Еріклік. назад::дальше |
