В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (çatır-çeşme)

çatır ~ çadır кт, т, дт > нг τσαντίρι намет, шатро, халупа, халабуда, şatır н шатро, намет, кибитка, юрта < п çador шатро, намет, тент, навіс; чадра, серпанок, çätr парасоля, навіс, тент – ур. Чадир, дж. Чадир-Чокрак, г. Чатир-Даг, р. Чатирлик (див. –lıq).

çavdar кт, т жито – г. Чауда (*Чаудар), м. Чавдар (Тимтир, Таш-Качик).

çavke кт, şavke н галка – кур. Чавке-Оба.

Çavke ген. (див. çavke, пор. ім`я Шавке в казахів): у татар південно-західного Криму існували перекази про вороже черкеське плем`я чавка – с. Біюк- та Кучук-Чавке.

çavuş кт, т оповісник, глашатай, çavoş ~ çavuş п чавуш (людина в каравані прочан, яка виконує реліґійні пісні); ватаг – печ. Чауш-Кобаси в Чуфут-Кале.

Çaya антр., çaya кт відчайдушний; зірвиголова – с. Чая.

çayır кт, т лука, луг, галявина, пасовище; сінокісне місце > нг τσαϊρι луг – ур. Каранди-Чаїр, Керанутка-Чаїр, яр Ковалан-Чаїр, дж. Ковал-Чаїр, яр, дж. Койпан-Чаїр, яр Мезарлар-Чаїр, Шаїрли, дж. Сільбі-Чаїр, Хаїн-Чаїрлар-Чокрак, Чукур-Чаїр, Яман-Таш-Чаїр, с. Чаїрлар, Коба-Чаїр. Пор. λιβάδι[ον].

çayköz кароокий (чай, пор.: “Эти глаза напротив, чайного цвета” в пісні Валерія Ободзинського) – с. Чайкоз ~ Чайґоз, пор. рід чайкоз у киргизів. Пор. Alaköz, aqköz, bozköz, kökçeköz, kökköz, qaraköz.

Çäb[n]i етн.: пл. чапні, чепні, чібні огузів і туркменів – села “Біченак і Чабі”.

çeçen кт, т, цэцэн хмонг. красномовний – с. Чечень-Юрт, див. також Çeçen.

Çeçen кт, т чеченець - с. Чечень-Юрт, див. також çeçen.

çegelek, пор. кирг. çagelek ~ çegelek (qolomto) місце в юрті, де розводять вогонь; вогнище в юрті для приготування їжі – с. Чеґелек.

çegene, пор. кирг. çekene маленький, незначний, частковий – с. Чеґене (Чіґіне), пор.: рід чеґене в узбеків-локайців, ур. Чікене-Йол (див. yol, також Çingene).

çeger кт кущ; чагар, чагарник – узв. Бурульша-Чеґер, канава Чеґерлі (див. -lı), с. Чеґер (три ойк.; див. також Çegir). Пор. çengel.

çegir ~ çekir кирг. беркут – дж. Карачеґір у верхів`ї Біюк-Карасу, узв. Карачеґір-Тепе.

Çegir ген. (див. çegir) – с. Чеґер ~ Чеґір ~ Чіґір (три ойк.), пор.: род. підр. чеґір у казахів, роди чекір, чекірлер у туркменів, пл. чекір саяк та рід чекір уулу в киргизів (див. також çeger), Чеґер-Аджи.

çegirçi (див. çegir ~ çekir , -cı) – с. Чеґірчі (Чеґерче).

Çegirdekçi ген., пор. кт çegirdek, т çekirdek кісточка, зерно, ядро, кт çegertki, т çekirge, кирг. çegirtke коник, сарана, çegirtkeçi дрімлюга – с. Чеґірдекчі-Мангит.

çeke кт скроня, пор. кирг. çeke лоб, скроня; край, бік, сторона – ск. Чікенін-Каяси.

çekil- кт відсуватись; відступати, задкувати; спадати (про рівень води), т іти, віддалятись; відринути, схлинути, відступити, висихати (про воду): suyu çekilmiş kuyu сухий колодязь, şegin- н задкувати, відступати – дж. Чіклеук-Чокрак “Пересихаюче джерело” в ур. Василькі на березі Бурульчі, див. -aq, пор. gürülde-.

çelebi кт, т шляхетний; челебі, пан; молодший брат чоловіка чи дружини > нг τσελε(μ)πής належний до вельможного панства < çerbi чербій – чин при дворі Чінґіс-хана < кит. qiānfū тисяцький; цяньфу - сьомий з титулів для заслужених воєначальників при династії Хань – с. Челебілер, Челебі-Елі.

çelek кт, т, çelik кт, şelek н цебер, відро, çälik п діжа – пас. Челек-Таш біля с. Кутлак. Пор. qopqa.

çemen ~ çimen кт, т зелень, трава, мурава, моріг, лука, луг; т цмин < п çämän луг, галявина, квітник – дж. Чемер-Чешме.

çemenlik ~ çimenlik кт, т місце, зайняте луками (див. çemen, -lıq) – с. Черма(н)лик ~ Челмалик ~ Чілмалик.

çengel кт, т, çangal т гак, гачок; хаща, гущавина; очеретяні або комишеві зарості < п çängal гак; кігті – г. Чанґал-Кош (див. qoş II), ур. Ченґелік (див. -lıq). Пор. çeger.

çeren кт скирта – паг. Çeren töpe в с. Буюк-Озенбаш.

Çerik антр., çeri т воїн; військо, çerik кирг. воїн, çerig дт військо, çerik п ополченець; ополчення, цэрэг хмонг. воїн; військо, армія - с. Чірік, пор.: Черік, син Шібана, сина Джучи; рід черік узбеків, пл. черік та рід черік у киргизів.

Çerkes ~ Çerkez черкес; черкеський (цей етнонім широко вживався як антропонім) – с. Черкез, Черкез-Елі (два ойк.), Черкез-Тобай, Черкез(Черкес)-Кермен, г. Черкасин-Даг, Черкез-Кош, яр Черкес-Кош, узв. Черкезин-Хир, Черкес-Тепе, дж. Черкес-Чокрак, Черкесін-Чокрак, дерево Черкес-Дерек (Черкес-Джевіз) у Місхорі. Пор. Arap, Boğdan, Céneviz, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Özbek, Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar, Türkmen, Urum, Urus.

çeşme кт, т, keşme ~ kişme кт джерело; фонтан; водоймище < п çäşme ~ çeşme джерело – дж. Чешме, Чешмечік, Чешме-Чокрак, Ай-Ян-Чешме, Дардик-Чешме, Джамі-Чешме, Кáліца-Чешме, Кучарі-Чешме (пор. Кучарі-Чокрак, див. köçeri), Кюр-Чешме, Малаперза-Чешме, Манджиль-Чешме, Миших-Чешме, Сарай-Чешме, Сідзян-Чешме, Суюнин-Чешме, Таш-Чесме, Таш-Чешме, Хібус-Чешме, Чемер-Чешме, г. Чішма-Кая біля с. Коджасала. Пор. bınar, bulaq, çoqraq, βρύση, πηγάδι.

назад::дальше