В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003 Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова, которые составляют историческую топонимию Крыма назад::дальше 3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (buğa-büyük)buğa кт бик; самець оленя, н бик, boğa т бик; самець оленя > нг μπουγάς бик, бугай, buqa дт, бух хмонг. бик-плідник, буга хмонг. олень – м. Бога-Тубек, ур. Алла-Буха (див. alabuğa). bulaq джерело, ручай, булаг хмонг. джерело; в топонімії Криму цей термін відсутній. Пор. bınar, çeşme, çoqraq. Bulat антр., bulat кт, bolat н, pulat т , болд хмонг. сталь, булат < п рulad ~ fulad тс – с. Булат-Сарай, Булат-Ходжа(Коджа), Аджи-Булат, Берді-Булат, Темір-Булат, Сеїт-Булат. Пор. demir. bulatçı, див. bulat, -cı – с. Булатчи, Болатчи (двічі), Бек-Булатчи, пор.: родові підр. булатчи у казахів, пл. пулатчи узбеків. bulğanıq, bulanıq кт, bulanık т, bulançık кт, bılğançık дт каламутний, грязний – р. Булганак (три гідр.) і с. Булганак. Пор. çürük. Bulğaq антр. (пор. каз. bulğaq ~ bulğañ нероба, гультяй) – с. Булгак. Buluş антр., від bul- знаходити, діставати, отримувати - с. Бій-Булуш, Ельґері- та Сирт-Булуш. Пор. berdi, boldu, doğğan, keldi, qondu. bum т сова, пор. п buf тс – дж. Bum çoqraq, пор. також кт дитяче bum-bum вода. bunar, див. bınar. burcu т пахощі, аромат – дж. Борчи-Текнечек, Борчи-Чокрак біля Алушти, Бурчи ~ Бурчу біля с. Шелен, Бурчу-Чокрак та Бурчин-Чокраклар на г. Чатирдаг, б. Борчи біля с. Біюк-Узеньбаш, пор. також Burçı. burçaq кт град, дт горох, burşaq н град, burçak т горошок посівний – яр Бурчак. Пор. baqla. Burçı ген.: рід борчи у казахів, борчжи у маньчжурів і борчжи, борчит у монголів, пор. також ім`я Бурджи-нойона, що перебував в улусі Джучи – с. Бурчи, Біюк- та Кучук-Бурчи. Burlaq етн.: пл. бурлак караногайців, бурлак узбеків, барлук (хмонг. барлаг) монголів – с. Борлак, Бурлак-Вейрат. Burluq антр., пор.: Бурлюк – син Менґу-Теміра і брат Токти – с. Бурлюк, давнє укріплення Кале-і Бурлюк (або Кале) біля с. Алма-Кермен, б. Бурлюк-Дере (пор. кт burul- крутитися, вертітися, закручуватися, звиватися, гідр. Великий Бурлук у бас. Дону, Аккан-Бурлук, Нижній Бурлук у бас. Ішиму, burma, buruluça). burma кт, т закручений, витий – б. Бурма-Дере (дві назви), дж. Бурма-Текнечек. Пор. burul(u)ça. Burnaş антр. (див. burun, -ş, пор. т burnaz носатий, з довгим носом) – с. Бурнаш (два ойк.). burulu кт, т закручений, звивистий – с. Буруль-Кая. Пор. burma, burul(u)ça. burul(u)ça звивистий (див. burulu, –ca) – р. Бурульча, с. Борулча, пор. ім`я чол. кирг. Бурулча. Пор. burma. burun кт, н, т, дт, murun кт ніс, дзьоб; мис, виступ – г. Аганин-Бурун, Ак-Бурун, Ангар-Бурун, Біюк-Колбурун, Віглябурун, Джаді-Бурун, узв. Хилич-Бурун, Юртун-Бурун, м. Екліз-Бурун, Єльбурун, Камиш-Бурун, Кара-Бурун, Кизил-Бурун, Кичху-Бурун, Куба-Бурун, Курлюбурун, Ліман-Бурун, Ляконессі-Бурун, Монастир-Бурун, Мурункир, Сайнин-Бурну, Стаурнин-Бурну, Ташли-Бурун, Утекі-Бурун, Хискуле-Бурун, Чамли-Бурун, Feltek burnu, ск. Бурунчак (Кіїклік) – край плато, на якому міститься Чуфут-Кале, Єллі-Бурун, Тількі-Ялаган-Бурун, канава Ташлибурун, яр Чуку-Бурун-Дере, с. Бурунджук “Невеликий мис” в ярлику Менґлі-Ґірея від 1468 року, Камиш-Бурун, Кильбурун, Уру-Бурун (1530 р.). burunduq кт, burunduk т бурундук - с. Бурундук (два ойк.), пор.: антр. Бурундук у “Шейбаніаді”, рід бурундук в узбеків-локайців. Butakeç антр. (пор. bota, Keç, також тат. butağıç ~ butavıç колотівка, збивачка) – с. Бутаґуч (Бутеґеч, Буйтиґіч). buz кт, н, т, дт > нг μπούζι, muz кт лід; buzlu кт, т з льодом – с. Ельбузлу, пор. ойк. Ельбузлук у Балкарії. Пор. qar. Buzav антр., buzav кт, н, buzağı т, buzağ дт теля – с. Бузав-Актачи, Біюк-Бузав. Пор. tana. buzavçı (див. buzav, -cı, пор. кирг. muzooçu пастух телят) – яр Бузавчи. Пор. cılqıcı. buzluq кт, н, т, дт льодовик; льодовня – печ. Бузлук-Хоба, Біюк- та Кучук-Бузлук на Карабі-Яйлі, пор. ойк. Ельбузлук у Балкарії. Пор. qarlıq. Büyten етн.: пл. ногайського походження мітан в узбеків, пл. муйтен каракалпаків, муйтен (усерган) башкирів, бетун якутів, бетум евенків – с. Буйтень ~ Бійтень ~ Біютень ~ Бюйтен ~ Бютен (кілька ойк.). büyük кт, т, biyik кт, н, biyük кт, beðük дт великий; складає в топонімії пару з означенням küçük – г. Біюк-Таушан, Біюк-Еґерек, Біюк-Оба, Біюк-Орман, Біюк-Сирт, Біюк-Сінор, Біюк-Тюз біля с. Олсуй, дж. Біюк-Чокрак, камені Біюк-Ташлар біля с. Туак, р. Біюк-Дере, яр, річки Біюк-Узень, ск. Біюк-Кая, хр. Біюк-Кая (Біюк-Таш, Бойка), с. Біюк-Абай,-Актачи, -Ламбат, -Янкой (та багато інших ойконімів з компонентом Біюк- ~ Буюк-). Пор. köp, ulu, див. az. назад::дальше |