В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Boğdan-Börüs)

Boğdan кт, т Молдова; молдавський; молдаванин (від імені одного з господарів Молдови) – яр Богдан-Дере. Пор. Arap, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Özbek, Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar, Türkmen, Urum, Urus.

boğul- кт, т бути задушеним; втопитись, buğın- н задихатися, buğındır- н топити, boğ- кт, т, дт душити, suvğa boğ- дт топити – дж. Углан-Буглан у верхів`ї Індолу, див. oğlan, -an.

bol göl (кт, т bol широкий вільний, просторий; багатий, повний, див. köl) – так називалися поглиблення в руслі Бурульчі, застої, що мають іноді вигляд невеликих ставків, в яких водиться струг, пор. т bol su велика кількість води – застій Боль-Ґоль-Кічкене на Бурульчі біля г. Йаман-Таш. Пор. tıynaq.

boldu форма минулого часу дієслова bol- LwB кт, н, т, дт бути, стати, трапитись (див. -dı); входить до складу антропонімів – с. Джанболду (Джанбулди), пор. ім`я чол. н Янболган (див. -ğan). Пор. buluş, doğğan, keldi, qondu.

bor кт, н крейда, т цілина; осад, осадок, пор. хмонг. бор сірий; смуглявий – ур. Бор-Кая, Борлукая, Борлук-Астинда (див. -lıq, ast), с. Боркой, Бор-Чокрак (Бал-Чокрак), Борлак. Пор. balçıq, kireç, qum, topraq.

Bora антр. (пор. кт, т bóra штормовий вітер, шквал; кт bora, каз. bura, т buğra дорослий верблюд-самець) – с. Бора (Бура), пор.: рід бора у башкирів, род. підр. бура у казахів.

Borağan антр., borağan ~ burağan кт, т шквал, сильний вітер, пор. також хмонг. бараан темного кольору, темний – с. Бораган (два ойк.), Бораган (Тав-Бораган). Пор. Boran.

Boran антр., boran кт, н буран, т грозовий дощ, буря, buran п буря, буревій, хурделиця, буран – с. Боран-Елі, Буран-Кари, Борангар (Барангар). Пор. Borağan.

Borançı антр.: ім`я чол. тат. Burançı: антр. Буранджи (шейбанід) – с. Боранчи (Буранчи), пор.: рід буранчи в узбеків-кураминців.

borla кт, виноградник, н виноградна лоза, borlalıq кт виноградник, borluq дт виноградник (від bor вино) – ур. Бóрла, Барла-Бою біля с. Тав-Бодрак.

borluq (див. bor, -lıq) – ур. Болук-Астинда, див. ast.

borsıq кт, н, borsuk т, pursuk т борсук – чаїр Барсук (пор. також кт borsıq тухлий, протухлий), ск. Борсук-Кая (Порсук-Кая, Кабан).

boru кт, т труба; судина, borı дт дерев`яне обличкування джерела – ліс Бору-Даг біля с. Отаркой (див. також börü).

Bosterçi ген. (пор. boz, кт töreçi, суддя, див -cı) – с. Бустерчі, Біюк-Бустерчі, Баран-Бостерчі і Ногай-Бустерчі(Бостерчі).

Botaş антр. (кт bota, т potuk, дт botu, хмонг. ботго верблюжа, див. -ş) – с. Боташ, пор.: род. підр. ботош у киргизів.

botqa кт, н мучний суп; каша; суміш, мішанина – с. Ботке ~ Бутке ~ Будке, пор.: кишлак Бутка-Тюрк в Узбекистані. Пор. qurama.

boy кт, т, н, дт зріст; довжина; сторона, край; берег (ріки) – с. Бой-Казак, Бой-Канли (пор. Тюп-Канли, див. tüp), пор. також кт boy окремий.

boya кт, т > нг μπογιά[ς], boduğ дт, будаг хмонг. фарба – ями Боя-Чухурлар біля с. Коклуз, де добували темнозелену глину, якою фарбували стіни та підлогу житла (див. kök).

boynaq дт сідловина, гірський перевал, boyun кт, т, moyun кт, moyın н шия; перевал, гірський прохід, сідловина – с. Отар- та Яли-Буйнак(Мойнак), оз. Мойнак (Мойнацьке) – в даному випадку термін boynaq ~ moynaq означає “пересип”, пор. каз. moyın шия; вузька смужка води або суші; в Казахстані назву Мойнак мають гірські перевали, сідловини, озерні затоки.

boz кт, н, т, moz дт, бор хмонг. сірий; сивий (про масть), пор. каз. boz ковила – с. Боз, Боз-Джайчи(Яйджи), Бозгана.

bozköz сіроокий (див. boz, köz) – с. Боз-Ґоз. Пор. Alaköz, aqköz, çayköz, kökçeköz, kökköz, qaraköz.

Bozoğlu ген. (див. boz, oğul): рід бозолу згадується в ярлику хана Мугаммед-Ґірея від 1623 року – с. Боз-Оглу-Каратаяк, Боз-Оглу-Кереїт, Боз-Оглу-Салаул.

bozuq кт, bozuk т, buzuq дт зіпсований – р. Бузук-Су. Пор. çürük.

böcek кт, т комаха, н жук – гал. Бочек-Алан біля с. Фоті-Сала.

bödene кт, н, бÿднэ хмонг. перепелиця – г. Бедене-Кир(Хир). Пор. ’ορτύκι.

bödeneci кт, н мисливець на перепелів – с. Беденеджі-Найман.

Bökeş антр. (пор. дт böke герой, багатир, силач, див. -ş) - с. Букеш.

bölek кт, т, bölik н, bölük дт частина; стадо, бÿлэг хмонг. ґрупа – с. Булек-Аджи, Ток-Булек, Болечік (див. -cıq).

börü кт, böri н, дт вовк – печ. Борю-Тешік (див. teşik), яр Бюрю-Коба (див. qoba), ліс Бору-Даг.

Börüs антр., пор.: Pürüs - прародитель хакасів з народу хиргис, етн. pürüs “бірюсинці” – г. Борюс, с. Борюс, Борюс-Манай, Верборюс на Східному Булганаку.

назад::дальше