В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Bereket-boğaz)

Bereket антр., bereket кт, н, т щастя, достаток; багатий врожай, bäräkät п достаток; благословення < а barakat благословення; благодать; небесний дар – с. Берекет, кур. Берекет-Оба.

Besit етн.: монгольське пл. бесуд ~ бесут, пл. месіт ~ місіт узбеків, месіт ногайців – с. Бесіт, Месіт ~ Бесіт, Çoqraqlı Besid, Qalaylı Besid. Див. Mesit.

beş кт, т, дт, bes н п`ять; п`ятеро – ліс Беш-Йол (див. yol), с. Беш-Аран (див. Beşaran), Беш-Аул, Беш-Ель, Беш-Коджа, Беш-Пілав, Беш-Тарим, Бешуй (два ойк.), р. Бештерек (див. Beşterek), г. Беш-Оба, ур. Бешташ, улоговина Беш-Текне, кад. Качи-Беш-Паресі, Ташли-Шейх-Елі-Беш-Паресі та Чоюнчи-Беш-Паре. Див. також Beşevli, Beşqoy,
Beşqurtqa.

beş pare (див. beş, pare), пор. т pence назва особливого виду податку або повинності < п pänce кисть; п`ятірка - кад. Качи-Беш-Паресі, Ташли-Шейх-Елі-Беш-Паресі та Чоюнчи-Беш-Паре (кадіям призначалась щоденна платня, тому в назвах цих трьох кадиликів, можливо, зазначено розмір тої платні, що становив п`ять пара).

Beşaran ген.? (див. beş, aran) – с. Бешаран (кілька ойк.), Бешаран-Кірей, Бешаран-Китай. Пор. Beşevli.

Beşavul ген. (див. beş, avul).: рід бес авил у караногайців – с. Беш-Аул.

Beşevli ~ Beşüyli (див. beş, ev, üy, -lı) ген.: рід бес авил караногайців, пл. бішул башкирів, рід бешогул в узбеків, беш уул у киргизів – с. Бешевлі ~ Бешуйлі, Бешевлі(Бешуйлі)-Каралез, Беш-Ойлу-Лак. Пор. Beşaran.

beşik кт, т, дт, besik н колиска – г. Бешік-Таш.

Beşterek ген. (див. beş, terek): родова ґрупа бестерек у казахів, ім`я котрої відбилось в назві багатьох урочищ у Казахстані – р. Бештерек. Пор. Beşqurtqa.

Beşqoy ген. (див. beş, qoy): рід беш-куі в узбеків – с. Коп-Бешкой (Чок-Бешкуй), Аскар-Бешкуй, Кармуш-Бешкуй, Качан-Бешкуй.

Beşqurtqa антр. (див. beş, пор. кт qurtqa стара жінка, кирг. qurtqa – назва низькорослого чагарника, дрібні гілки якого з`їдає худоба, а стовбур іде на паливо), пор. антр. Біш-Куртка-бій в генеалогії башкирського племені бурзян, антр. Уч-Куртка в “Шейбаніаді” – с. Аталик-Елі-Бешкуртка, Джанкой-Бешкуртка. Пор. Beşterek.

Beşüyli, див. Beşevli.

bet кт, т лице, кт, н, сторона, напрям – г. Джаник-Бет біля Мокрого Індолу, див. yanıq.

bey кт, т, biy н бей, пан; глава роду чи племені; термін входить до складу чоловічих імен – с. Бей(Бій)-Гази, Ґолумбей (див. gülüm), Мустафа-Бей. Див. bek, biy I, пор. bay.

beyaz кт, т білий, ©aiB beyaz п необроблений (про землю) < a bayāz білизна – с. Бія[с]-Сала. Пор. aq.

Bıçqı антр., bıçqı кт, т, pışqı н пила – с. Бички (Бічке) ~ Фицки.

bınar кт, т, mınar, bunar кт, pınar т, mıñar дт джерело – дж. Карабер-Бунар, Мулла-Бунар, Гаджи-Аміль-Бунар, Чор-Бунар, Шакір-Бунар у Судацькій дол. Пор. çeşme, çoqraq, tekne, βρύση, πηγάδι.

Biçenek етн.: пл. бечене, бічіне, беджене огузів, печеніги (дт bäçänäk) – села Біченак і Чабі (див. Çab[n]i).

bike кт господиня, пор. кирг. biyke, biykeç дівчина, дівчинка, кт bikeç наречена – с. Аджи(Гаджи)-Біке, Бекі-Елі, Qara bike, пор. також т böke богатир; вождь, дт bögä ~ bökä герой, силач, богатир, хмонг. бöх міцний; борець, силач.

biñ кт, дт, mıñ н, дт, bin т, bıñ ~ miñ дт, мянга(н) хмонг. тисяча – печ. Бін-Баш-Хоба.

bir кт, н, т, дт один – дж. Ексібір-Текнечек “Джерельце з вадою” біля с. Біюк-Узень, див. eksik.

Bitaq ген.: рід байтак у караногайців, род. підр. бітак у казахів – с. Бітак, Ак-Кую-Бітак, Мурзалі(Мурзалар)-Бітак (у Криму мешкали мурзи Бітакські).

biy н бей (титул феодала); термін входить до складу чоловічих імен – с. Бійсу (пор. гідр. Бій-Хем та Хемчік у Туві), с. Бій-Булуш, Бійдали-Конрат (див. Biydalı), Бій-Еч-Найман, Біелі, Біель, Бійгази, Бійорлюк, Бійтірмень, Карт-Бій (два ойк.), Муссабій, Сарабі, гірський масив Карабі-Яйла (див. також biy ІІ). Див. bek, bey, пор. bay.

biy ІІ кт павук; тарантул, qaya biy тарантул, пор. т böğ фаланґа, тат. böye, каз. büyi тарантул, дт bi, bög, böy павук – гірський масив Карабі-Яйла (див. qara, також biy І). Пор. qaraqunda, qunda.

Biydalı ген.: роди та родові підрозділи бійдали у казахів – с. Бійдали-Конрат.

biye н кобила, лошиця – с. Бія-Сала, див. також beyaz.

biyik ~ biyük, див. büyük.

Boçala етн.: род. підр. бочала у туркменів – с. Аджи-Бочала, Барой-Бочаласи, Байсу-Бочала, Біюк-Бочала, Джурзен-Бочала, Керлеут-Бочала, Коджа-Бочала, Курджу-Бочала (Курчум-Бочала), Оман-Бочаласи, Отар-Бочала, Султан-Бочала, Тогунчу-Бочала (перелічені села утворювали Бочалатський кадилик).

boğaz кт, т горло; ущелина, гірський прохід, перевал; протока > нг μπογάζι гірський прохід, ущелина; протока, boğaz н подвійне підборіддя; протока, дт boğaz ~ boğuz горло, глотка – гірські проходи Ай-Тамган-Богаз, Алікотбогаз (Алакат-Богази), Ангар-Богаз, Байдар-Богаз, Гаврель-Богаз, Гаспра-Богаз, Ґурбет-Дере-Богаз, Ескі-Богаз (Фороз-Богаз), Каллістон-Богаз, Кафка-Богаз, Кебіт(Кібіт)-Богаз, Кизил-Кая-Богаз, Менсіс-Богаз, Сюдюрмюш-Богаз, Таш-Хабах-Богаз, Уч-Кош-Богаз, Чіґенітра-Богаз, р. Дар-Богаз, ур. Дар-Богаз (Кульєр), Капуларнин-Богаз, дж. Дар-Богаз-Кішме, Бербер-Богаз-Чокрак, с. Бугаз-Сала (Коджасала). Пор. ağız, köz, qabaq II, qapı, πόρος.

назад::дальше