В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (baş-berdi)

baş кт, т, дт, bas н голова; вершина, верхів`я, витік; верхогір`я; головний – г. Яйлабаш, Таубаши, Атбаш, ск. Кокія-Кая-Баш, узв. Байрак-Баши, місцина Урбаш, дж. Баш-Чокрак (кілька назв), Карасу-Баши, Баш-Нара-Чауш, с. Ашага- і Юхари-Баши, Баглар-Баши, Джага-Баш(и), Кишлав-Баши, Баш-Чокрак, Субаш (див. suv baş), Карасу- Баши, Біюк- і Кучук-Узень-Баш, Чамли-Узеньбашчик (див. özen baş), Кольбаш, Чолбаш ~ Чульбаши, Екі-Баш, Мієн-Баш, Баш-Аул, Баш-Киргиз (два ойк.), Баши-Алчин, Алабаш-Конрат, Куребаш, Сарибаш, Чурубаш, Башбек.

başlıca кт, т головний, основний – с. Башлича.

başlıq кт, т башлик, капюшон, шолом; начальник; калим за наречену (який жених виплачує майбутньому тестю), дт проводир, ватажок – місцина Башлик поблизу Кирк`єра (в ярлику хана Гаджи-Ґірея).

Başmaq антр., başmaq кт, дт, başmak т черевик – с. Башмак (два ойк.).

bat, -di т вітер, подув, повівання; дихання < п bad тс – дж. Керес-Баді (див. keres, badi).

bat- кт, н, т, дт занурюватись; тонути; в`язнути; заходити (напр., про сонце); губитись, пропадати; кт batqan затонулий (див. -ğan), batkın т загиблий, зниклий, пропалий – обрив Батмуш-Шашма на г. Аю-Даг (див. -mış, şaş-), р. Суботхан ~ Сутишкан (див. suv, tüş-).

bataq кт, batak т, batpaq н болото, трясовина, драгва, мочар, багно – б. Касап-Батак біля с. Коз, р. Бата[к]нин-Су, дж. Батахлар-Чокрак на г. Чатирдаг. Пор. βόρβορος, λάσπη.

batı кт, т захід; західний – яр Бати, що впадає із заходу в р. Шелен у с. Капсіхор (пор. також βαθύς і дт batığ широке вологе місце; низовина), г. Айбатли (див -ay). Пор. köşeleme, qıble.

batman кт, т, міра ваги (від 2,5 до 10 кг), дт міра ваги (від 180 до 300 кг) – гал. Буюк-Батман біля с. Камишлик.

Bavur антр., bağır кт печінка, нирки, т груди, внутрішні органи, дт печінка; живіт; серце, bavır кт печінка, н печінка; схил (гори, пагорба), бööр хмонг. нирки – с. Собак-Баур-Сеїт-Елі. Див. bayır.

bavurçı придворний чин, який куштував їжу на ханській кухні перед тим, як подати її ханові; ханський стольник, який подавав їжу ханові – с. Баурча.

bay кт, н, т, дт, п багатий, бай, пан, хазяїн, баян хмонг. багатій; багатий, заможний; термін входить до складу багатьох антропонімів, відображених у топонімії – хутір Бай-Су, с. Бай-Абаш, Байборю, Байгоджа, Байґельді, Бай-Елі-Чонгурчи, Байконду, Байкончек ~ Байґончік, Байсари, Байчура, Аджи-Бай, Гассан-Бай, Кара-Бай, Кизиль-Бай, Кир-Байлар, Конурбай, Мамут-Бай, Могулбай ~ Молбай ~ Малбай, Теренбай, Якшибай, с., ур., яр Байбулат, г. Халіл-Бай; в деяких ойконімах має значення “великий” – Бай-Онлар : Кучук-Онлар, Бай-Кият та Коп-Кият : Кучук-Кият, Байкоґенлі : Коґенлі-Кият. Пор. baq, bek, bey, biy I.

Bayavut етн.: давньомонгольське пл. баяут (bayağut “багатії”) і халха-монгольське пл. баяд (пор. дт bayağut багатий; багатій), пл. байаут узбеків, баят огузів і туркменів (пор. дт bayat ÔaiB бог; ім`я чол. Баят) – с. Баяут, Бая[т]-Туркмень ~ Байтуркмен.

Bayçı антр. – с. Аджи-Байчи, Деніз(Деніс)-Байчи.

Baydar антр., пор.: Байдар, син Чагатая, який приймав участь у походах Батия; ім`я чол. Байдар у калмиків; baydar ~ baytar кт, baytar т коновал, ветеринар-травник, beytar п ветеринар < а baytār ветеринар, коновал – с. Байдар, Байдарська долина (Baydar uva), пор. також: рід байдар в акногайців і монголів.

Bayım антр. < Baymuhammad – с. Баїм (два ойк.), Баїм-Чонгурчи.

bayır кт, т гора, пагорб, узвишшя; схил гори, косогір > нг μπαϊρι крутий схил, bavır н печінка; схил гори, пагорба – г. Баїр, Календи-Баїр, Кара-Баїр, Кольбаїр, Пскі-Баїр, Трапан-Баїр, Чху-Баїр, паг. Джалта-Баїр, ур. Вігла-Баїр, б. Ча(а)н-Баїр, яр Папаз-Баїр, дж. Алтин-Баїр, Чокрак-Абде-Баїр, печ. Еміне-Баїр-Коба, Еміне-Баїр-Хосар.

Bayoğlu ~ Baylı етн. (див. bay, oğul): рід байали в караногайців, байули в башкирів, пл. байули казахів, пл. байли та род. підр. байули в узбеків – с. Бай-Оглу(Байли)-Кипчак.

Bayraç етн.: пл. та род. підр. байрач у туркменів – с. Байрач.

bayram кт, н, т, дт свято – г. Байрам-Баши. Пор. derviza, paskalya, seyran, şölen, tepreç, toy, xıdırellez.

bayraq кт, bayrak т, beyrağ п, badruq дт прапор – ск. Байрах-Кая, узв., г. Байрак-Баши, кур. Байракли-Оба, оз. Bayraqlı göl (див. -lı).

baytal кт, н лошиця, т дика кобила, байдас хмонг. лошиця – печ. Байтал-Коба біля с. Черкез-Елі. Пор. at, tay.

bazar кт, н, pazar т базар, ринок; неділя > нг παζάρ базар < п bazar базар, ринок – с. Базарчик ~ Кічкіне-Базар (див. –cıq, kiçkine), Албазар, Султан-Базар, Татарбазар, Таушан-Базар, міста Карасу-Базар, Єні-Базар, або Ермен-Базар “Вірменський базар” (нині Армянськ), хр. Базарлик-Кош на Бабуган-Яйлі (див. -lıq, qoş II).

bek кт, н, bey кт, т, beg дт правитель, вождь, бек, князь; пан; чоловік, п bäk бек, дворянин; термін входить до складу багатьох антропонімів, пор. хмонг. бэх міцний; сильний – с. Бек-Булатчи, Бек-Котан(Кутан), Беківас, Баш-Бек ~ Башбек (два ойк.), Бельбек, Белбек-Бахтияр-Кесек, Белбек-Орта, р. Бельбек, Біґлар, ск. Белбек-Отар на Чатирдагу (пор. bel, т derebeyi деребей, феодал), р. Біґлар (див. -lar). Див. baq, bey, biy I, пор. bay.

bel кт, н, т, дт поперек, крижі; кт, т ущелина, гірська стежка; н середина (чогось), дт пагорб, бэл хмонг. косогір, підніжжя, уулын бэл схил гори – г. Анахли-Бель, хр. Кокія-Бель, печ. Текіє-Бель на г. Ай-Петрі, гал. Беллі-Таш “Камінь з поясом” біля с. Теренаїр (див. -lı).

berber кт, т перукар – дж. Бербер-Богаз-Чокрак на г. Бабуган.

berdi кт, н verdi т “[бог] дав” (див. ber-, ver-, -dı) компонент антропонімів – с. Азберді, Аталикберді, Бахти-Берді, Бахтиверді, Джафар-Берді, Джафер-Берді, Керімберділібан. Пор. boldu, buluş, doğğan, keldi, qondu.

назад::дальше