В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (bal-basamaq)

bal кт, н, т, дт, бал хмонг. мед – дж. Бал-Чокрак ~ Бор-Чокрак (див. bor), ур. Балгота, Балкоба-Тубунде (див. qoba, tüp, -da ), р. Бал-Алма (пор. кт balalma – сорт яблук).

bala кт, н, т дитина, дитинча, дт маля, дитинча, пташеня; служник (особливо в сільському господарстві) – р. Бала ~ Бала-Су (назва Гуви від ск. Балан-Кая до с. Ай-Василь), Бала-Салгир (Малий Салгир), ск. Бала-Кая, Бала-Хаяси (“приставлена у вигляді контрфорса до схилу Яйли”), хр. Баланин-Каяси, яр Бала-Дере, дж. Балан-Арди, г. Балали-Кая, ск. Балали-Кая (Келін-Хая), Кор[к]ма-Балам (див. qorq-). Пор. abla, ana, baba, emce, kelin, pike, qarı I, qart, qartana, qız. Пор. παιδί[ον].

balaban кт, т великий, крупний; велетень; мисливський сокіл, пор. дт balbal балбал, ритуальний камінь, що символізує людину, т pehlivan борець; багатир < п pählevan герой, силач, борець – г. Балабан-Кая.

balçıq кт, balçık т, balşıq н глина; грязюка, balçıq balıq дт мул і грязь, балчиг хмонг. болото, трясина – р. Балчик (впадає в Каркінітську затоку), ур. Балчик, ск. Балчик-Кая біля гірського проходу Шайтан-Мердвен, Акбалчик-Дере біля с. Дуванкой, г. Сари-Балчик біля с. Бурлюк, пас. Кара-Балчик біля с. Бешуй, ліс Балчиклик біля с. Бахче-Елі (див. -lıq). Пор. bor, qum, topraq.

balıklava ~ balıklağa ~ balıklak т місце скупчення риби (у морі, ріці), басейн для риби – місто Балаклава (Чембало в ґенуезців), пор. фінікійський ойк. Сідон “Риболовля”. Пор. gözlek.

balıq кт, н, т, дт риба – пас. Балик-Ґьоль біля Партеніта. Пор. ψάρι, іран. *kapa-.

balta кт, т, baldu ~ baltu дт, балт хмонг. сокира – с. Балта-Чокрак, ліс Балта-Кая біля с. Стіля, ур. Балта-Тіймез (Іософатова долина) із старовинним караїмським цвинтарем біля городища Чуфут-Кале (див. tiy-).

baltacı кт, т дроворуб – дж., яр, р. Балтаджи.

Balut антр., пор. т bellut, п bälut, а ballūt дуб; жолудь – с. Балут (два ойк.).

baq, див bek – ур. Киябах, с. Киябак (Кая-Бак), Коджанбак (Коджай-Бак), Карачак-Мак.

baqa кт, bağa т загальна назва жаб та черепах, бах хмонг. жаба, пор. нг μπάκακας жаба – лощина Бака-Дере, г. Бакаташ, с. Бáга і яр Ескі-Бага в Байдарській дол. (пор. також хмонг. бага небагато, мало, декілька і див. παγά).

baqal тат. невелике озеро (в Буїнському р-ні Татарстану) – с. Бакал, б. Бакал-Су, див. також Baqqal.

Baqı антр., baqıy кт, baki т, baği п залишок, решта; постійний, вічний < а bāqi тс – с. Баки-Елі. Пор. Meñge, muhallet.

baqla кт квасоля; квасолевий, bakla т боби; кільце, ланець, bağla п турецькі боби, bağle п біб, боби < а baqlat овоч, зеленина; біб – ур. Бакла (пор. також т bağla гребля, загата), Бакла-Терпелік (Черпелік), р. Бахлаори. Пор. burçaq, κουκ(κ)ί (див. κόκκος), λουβιά.

Baqqal антр., baqqal кт, bakkal т, п bäğğal бакалійник, торговець зелениною, овочами < a baqqāl тс - с. Бакал, б. Бакал-Су (див. також baqal).

Baqsan антр. (див. baq, Asan, пор. кт san слава, пошана) – с. Ашага-, Орта- та Юхари-Баксан, див. також каб. Бакъсэн.

baqsı н, baqşı кирг. шаман, знахар, bäxşi п головний наглядач за соколами; секретар; скарбничий, багш хмонг. учитель (< санскр.) – с. Бакси. Пор. quvçı.

bar кт, н, дт є (в наявності) – канава Таухчихбар біля р. Ворон (див. tavuq, -cıq), пор. башкирські топоніми Qışlaubar yılğahı “Річка, де є зимовище”, Qoyobar tauı “Гора, де є джерело”, Umartabar tauı “Гора, де є вулики”, Yaðlaubar yılğahı “Річка, де є весняне кочовище”.

Baraq антр., baraq кт собака, пес, н вівчарка; собака з кудлатою шерстю, дт мисливський собака з довгим волохатим смухом, barak т волохатий (про тварин); порода мисливських собак – с. Барак, Барак-Елі, Бараколь, ур. Барак-Ґьоль(Коль), пор.: рід барак у караногайців, род. підр. барак у казахів і туркменів, пл. барак (ак-барак, ітарчи) могулів.

Baraş антр. (див. -ş), пор. прізвище Бараш у караїмів – с. Біюк- та Кучук-Бараш(Бораш), пор.: род. підр. барас, борас у казахів.

Barın етн. (пор. кирг. baarın помісь балабана із сапсаном, barıñ помісь балабана з кречетом; той, хто народився від киргиза та узбечки або від узбека та киргизки): пл. барин у Криму, пл. баарин киргизів, бахрин узбеків, род. підр. барин у каракалпаків, рід барин у башкирів, монгольське пл. баарин (bagarin) – с. Барин (три ойк.), дж. Барин, пор. також п bärin верхній, вищий; ім`я чол. Барін. Пор. Arğın, Qaynaut.

Barıq антр., berk т, bärğ п блискавка < а barq тс – с. Барик.

barlaq кт луг (гірський) – гал. Барлак біля с. Токлук, Арпа-Барлак біля с. Уппа, дж. Барлакош між г. Чучель та р. Чорною, ур. Бардах-Кош (див. qoş II). Пор. alan, çayır, toğay, λιβάδι.

barotxane кт, baruthane т пороховий завод; пороховий погріб (п barut порох, xane дім, житло, приміщення) – ур. Барут-Хане, пор. назву села Барудхане в Ірані, яке відвідав Евлія Челебі: “тут добувається селітра, тому й село називається Барудхане”.

bas- кт, н, т наступати, давити, топтати, ступати, дт давити, ставити печать – м. Чобан-Басти (Меганом), с. Таш-Басти ~ Таш-Баскан-Кой (Сюйрень) (див. -dı, -ğan), г. Басман (див. –ma-, -an).

basaman т багатий, заможний; орнаментований; численний; сильний, могутній < п basaman тс – г. Басман, див. також bas-.

basamaq кт, basamak т сходинка – ск. Басамах, пас. Басамак біля с. Куру-Узень.

назад::дальше