В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (ayman-bağla)

*ayman кт, haymána т вигін, пасовище, луг (для коней) – с. Айман-Кую, пор.: Гайман-Долина (Великий Агайманський під), де водилися тарпани і ногайці випасали своїх коней, у Півн. Причорномор`ї, плато Гаймана (Haymaneteyn îitNami&) у Центральній Анатолії.

ayrı, див. ayır.

Ayşe антр. < а ‘ā‘işat жива; ім`я жін. Айша – с. Айше.

Aytuvğan антр. (див. ay, –tuvğan) – с. Юхари-Айтуган.

ayuv кт, н, ayı, adığ ~ aduğ ~ ayığ дт ведмідь – г. Аю-Даг (Кастель, Біюк-Кастель), Аю-Кая (чотири ороніма), Аюли-Кая (див. -lı), Аюлук (див. -lıq), ліс Аюлик біля с. Ак-Шейх, печ. Аю-Тешік, ск. Аюн-Курма-Кая, ур. Аюкот (пор. кт köt, т göt зад).

ayva кт, т айва, ayva ağaç айва (дерево) – ліс Айва-Агач біля с. Отуз, Айвалик (дві назви; див. -lıq), с. Айва-Агач.

ayvalıq кт, ayvalık т айвовий садок – урочища, яр Айвалик.

ayvan кт, н, hayvan т, heyvan п тварина, звір; худоба < а hayvān тс – м. Хайван-Кир на півдні Бабуган-Яйли.

ayvaz кт, т, ayyaz т прислужник на кухні – ск. Айваз-Кая.

az кт, н, т, дт мало; малий, нечисленний; в ойконімії az, azğana складають пари з означенням köp, пор. пару büyük : küçük – с. Аз-Отуз.

Azamat антр., azamat кт, azamet т величність, äzämät п погорда; величність, пихатість < а ‘azamat величність; гордість; пишнота; величність (титул султана) – с. Азамат.

Azav антр., azav кт, azı ~ azu т ікла – с. Азав, пор.: рід азау в узбеків.

azbar кт двір – ур. Азбар, Таш-Азбар.

Azberdi антр. (див. az, -berdi) – с. Азберді.

azğana кт мало; малий – с. Азгана-Коджалар, Азгана-Сіджеут, Азгани-Кари. Пор. az, küçük, див. büyük, köp.

aziz кт, т, äziz н, äziz п святий, священний; дорогий, поважний; ім`я чол. Азіз < а ‘azīz сильний, могутній; рідкісний, цінний; милий, дорогий; священні місця в Криму іменуються azizler – г., с. Азіз, дж. Азіс-Чокрак біля Альми, печ. Кирк-Азіз (Хирх-Азіс) “Сорок святих”, канава Азіс-Арик, ур. Азізлер поблизу с. Корбек. Пор. ayazma.

В

baba aBaB кт, т, дт батько; т шейх (голова деяких орденів дервішів); баавай хмонг. тато; п aBaB baba ім`я чол. Баба – г. Баба-Даг ~ Баба-Хая (Манґуп-Кале), с. Бабагасан (Бабасан), Бабасан-Найман, пор.: рід бабасан у казахів, род. підр. бабасан у сибірських татар. Пор. abla, ana, bala, ciyen, emce, kelin, pike, qarı I, qart, qartana, qız.

babuğan кт вовча ягода – г. Бабуган-Яйла, пор. також: ур. Великий та Малий Бабулган у Байдарській дол. (див. ще ula-).

badana кт, т > нг μπαντανάς вапно, крейда - с. Бадана ~ Бодана, див. також Badana.

Badana антр., пор. каз., кирг. badana панцир, кольчуга, а badanat жертва, яку приносять у Мецці; п budäne м`ята – с. Бадана ~ Бодана, пор.: род. підр. бодана у казахів та пл. бадан узбеків і див. також badana.

badi т качка – дж. Керес-Баді, див. keres, а також bat.

Badraq етн.: пл. бадрак у Криму в Евлії Челебі, пл. бадрак ногайців, рід бодирак в акногайців, пл. бадрак (baðaraq ~ buðäräq) башкирів, рід бадрак-канли ~ бордак-канли у казахів та рід бадрак у туркменському пл. йомут; етнонім бадрак, можливо, пов`язаний з іменем буртасів (алани-аси, що переселилсь у VIII ст. з Півн. Кавказу у верхів`я Дону), яких Плано Карпіні (ХІІІ ст.) називав брутахами (пор. також дт bodraq ~ budraq розсіяний, привільний, вільний (про худобу), н, каз. badıraq ~ badıran вирлоокий, окатий) – с. Бадрак (Тав-Бадрак), Бадрак (Булганак-Бадрак), р. Бодрак.

bağ кт, т, дт сад, виноградник < п bağ сад – р. Бах, сад Біюк-Бах, ур. Карабах, Киябах, б. Карабаг, дж. Карабаг-Чокрак, Кобкебаглар (див. *küpke), ущ. Ґяур-Бах, с. Баглар-Баши, Адельбах ~ Адільбах (Мшатка), Кара-Баг, Киябак (див. також baq), Копур-Баг, Султан-Баг, Сусуз-Баг. Пор. bağça.

Bağalaq ген., пор. кирг. bağalaq низ холоші, кт balaq холоша, кирг. bağalaq ~ abalaq бита у грі в ордо – с. Апас(Аппаз, Аббас)-Багалак, Карагоджа(Караче)-Багалак і Терс-Багалак, пор. також baqa, –laq .

bağatır ~ bağatur ~ batır кт, т, bätir н, batur дт, bahadır т, баатар хмонг. хоробрий, сміливий, багатир < п bähador тс; ім`я чол. Багадор – с. Багатир, Багадирша-Біелі (див. -şa), хр. Багатир(Батир)-Кая (Бойка).

Bağay антр. (див. -y) – с. Багай, пор.: род. підр. бакай у казахів.

bağcı кт, т виноградар, bağçı дт садівник – с. Бакчи-Елі ~ Бахчи-Елі ~ Бакче-Елі ~ Бахче-Елі – чотири ойк. (див. також bağça).

bağça кт, дт, bağçe т сад; садовий, н baqşa город < п bağçe ~ bahçe садок – дж. Бахча-Чокрак, ур. Бахчалар, водозбір Бахчалар у с. Дерменкой, канава

Армут-Бахчи, м. Тугай-Бахчи, р. Вакуф-Бахча, місто Бахчисарай (Bağçasaray), с. Бахче-Елі (чотири ойк.; див. також bağcı), Ґюль-Багча, Дере-Багча, Копурбаши-Багча, Науката-Багча. Пор. κήπος.

bağla- кт, т, дт, bavla- н зв`язувати, прив`язувати – ур. Оґуз-Баглан на західному схилі г. Ечкі-Даг, див. ögüz, -an.

назад::дальше