В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (aş(ı)lama-aylanma)

aş(ı)lama su т охолоджена вода – б. Ашлама-Дере з ханським палацом Ашлама-Сарай, дж. Ашлама, ліс Ашламалик біля с. Кореїз, ур. Ашламалик (див. –lıq).

at кт, н, т, дт, агт(ан) хмонг. кінь – дж. Ат-Чокрак, хр. Темір-Ат, печ. Ат-Коба, г. Атбаш (Атбаши) біля с. Сімеїз, ліс Ат-Авуз біля с. Уппа (див. ağız), с. Кок-Ат. Пор. baytal, tay.

at- кт, н, т, дт кидати; стріляти – ск. Ташаткан-Кая “Скеля, що кидає каміння” біля с. Аян, див. -ğan.

ata кт, н, т, дт батько; дід, atalar предки – г. Чобан-Ата біля с. Токлук. Пор. abla, ana, bala, ciyen, emce, kelin, pike, qarı I, qart, qatrtana, qız, παππούς.

atalıq кт, н, т, дт батьківство; наставник, напутник (зокрема ханських синів) – с. Аталик-Елі, Аталик-Елі-Бешкуртка, Аталик-Берді.

Atan антр., atan н, дт кастрований (робочий) верблюд – с. Атан-Алчин, Бекатан-Конрат, Коботан-Бурульчинський (див. köp).

Atay кт ім`я чол. (див. ata, –y), atay н дід – с. Атай, Атай-Мурза (в Криму перебувало плем`я ходжа-атай, пор.: “священне плем`я” ата у туркменів).

atım кт, т кидок; постріл, від at- (див.) – руч., с. Атим-Чокрак ~ Адим-Чокрак, див. також adım.

atıq старий < а ‘atīq тс – місто Qırım Atıq (Eski Qırım, Старий Крим). Див. yañı, пор. eski.

atlama кт, т стрибок – м. Кіїк-Атлама.

Atman кт ім`я чол., пор. ataman т отаман; гетьман, н отаман; самець, антр. Atmanay bek у Криму - с. Атман, Аджи-Атман, Ой-Аджи-Атман.

avcı кт, т, avçı дт мисливець, ав хмонг. облава, авчин учасник облавного полювання – ліс Авджи-Тав біля с. Терсхонди, с. Авджикой.

avdarma обвал, від кт avdar- обрушити, обвалити, перевернути – б. Абдарма в бас. Індолу, пор.: р. Авдарма (притока Лунґи) і с. Авдарма в Буджаку.

avız, див. ağız, avuz.

avla кт, н, ävle н загін, обора, загорода, avlı ~ avlu т двір, howli п дім, житло, будинок (з усіма службами); двір, пор. г αυλή та лат. aula двір; обора – с. Авли. Пор. aran, qora.

avul кт, avıl н аул, село, ağıl ~ ağul дт загін, обора, кошара, айл хмонг. ґрупа юрт; родина; юрта, дім, двір, господарство, пор. avla – с. Аїл, Джіт-Аул, Баш-Аул, Орта-Аул і Каз-Аул (Хаз-Авул). Пор. el I, köy, ordu, otar, qabaq ІІІ, qışlaq, yaylaq, yurt.

avut кт корито; ставок, запруда, неглибока загачена калюжа снігової чи дощової води, пор. дт avut ~ adut ~ aðut жменя, кт, т havuz > нг χαβούζα, п houz басейн, водойма, резервуар < a havz тс – водойми Аджи-Аут, Ташли-Аут, с. Аут (три ойк.), Аутка (див. –ka), Кайнаут. Пор. eçme, tekne, tıynaq.

avuz, див. ağız – р. Аузун-Узень, с. Авуз-Кенеґез, Авуз-Кирк, Беляуз-Кипчак, ур. Аспедлауз, Атлауз (двічі), ліс Атлауз, Ат-Авуз біля с. Уппа, ур. Сбалараус (Збалараус), Шалтараус.

ay кт, н, т, дт місяць (світило) – ур., с. Айташ, ур. Айдашка, яр і перевал Айтамган (див. tamğa), с. Ай-Тепе, г. Айбатли; ay входить до складу антропонімів – с. Ашага- та Орта-Айтуган, див. tuv-, -ğan.

Ay- компонет багатьох румейських топонімів, див. ’άγιος.

aya кт шуліка, коршак; aya aIO т долоня; підошва – м. Айя-Буруні ~ Айя-Бурун, див. також ’άγια.

ayaq кт, н, т, дт, adaq ~ aðaq ~ azaq дт нога, ноги; притока ріки – с. Узун-Аяк-Карса, див. uzun.

ayazma кт, т аязма (священне місце з джерелом у греків) < нг ‘άγιασμα – ур. Аязма-Кая (Кільсе-Кая). Пор. aziz.

Aybar антр., aybar кт, т світлий як місяць (ay місяць + п –bar випромінюючий) – с. Айбар (два ойк.), Казлар-Айбар.

*aybatı (див. ay, batı) точка заходу місяця – г. Айбатли, див. -lı.

aydamaq кт, haydamak т крадій худоби; грабіжник, розбійник > укр. гайдамáка – скельний навіс Алім-Айдамах-Хобаси біля г. Демерджі.

Aydar антр., aydar кт, haydar ~ hayder т лев, heydär п епітет халіфа Алія < а haydar лев – с. Айдар, Айдар-Гази (Гайдар-Качи), пор.: род. підр. айдар у казахів, киргизів.

Ayıp антр. < а ‘āyyūbu ім`я чол. Іов – с. Аїп, Аїб-Елі (Агиб-Елі), пор. також кт, т ayıp сором; ганебний.

ayır кт, ayrı кт, т окремий; роздвоєний; розвилка, розвилина – ур. Таш-Аїр, с. Аїрґуль (Айриґул), Ашага- та Юхари-Аїрґуль, Теренаїр, г. Айри-Кир біля с. Баксан.

ayırça кт, ayırıca è jIrIO т щось відокремлене – с. Аерча (Аїрча), яр Ерчі, Аїргий(*Аїрчий)-Джилгаси на Карабі-Яйлі, пор.: б., с. Аїрча в Півн. Присивашші.

Ayış антр., пор.: Агиш (Тел-Агиш) – син ногайського мурзи Ягмурчи, двоюрідного брата Шіх-Мамая (XVII ст.) – с. Аїш (два ойк.), Ґечерагиш.

aylançıq кт звивистий; об`їзний – стр. Айлянчик, ск. Айлянчик-Кая.

aylanma кт поворот – с. Айлянма, г. Айлянма-Кая. Пор. qaytuv.

назад::дальше