В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (ar-aşlama)

-ar (-er, -ır, -ir) афікс дієприкметника теперішньо-майбутнього часу; субстантивовані дієприкметники мають значення “те (або той), що [постійно] виконує або може виконати дію, названу вихідною основою”: aqar проточний, від aq- текти.

arabacı кт, т візник; той, хто виробляє вози, écBAr@ ärabeçi п візник – дж. Арабачилер-Чокрак, с. Арабаджи.

arabat, див. rabat.

aralıq кт, т щілина; проміжок, н простір – ущ. Курен-Аралик біля с. Камишли на Південнобережжі.

aram кт, н, haram т, дт неприпустимий, заборонений (шаріатом), п häram заборонений за мусульманським законом < а hārām заборонений, священний – солоне оз. Гарам-Ґьоль (Червоне), с. Арамкой (Гарамкьой). Див. elâl.

aran кт, н, дт хлів, кошара, сарай, обора, загорода, конюшня; пор. кирг. ara(a)n загін, військо, хмонг. аран простолюдин, чернь – с. Аранкой, Беш-Аран, Беш-Аран-Кірей, Кой-Аран (Кояран), дж. Ташаран, г. Аранча біля с. Шелен (див. -ça). Пор. avla, qoş II, μάντρα, μαντρί, σταύλος.

Arançı ген. (див. aran, -cı) – с. Аранчи, пор.: рід аранши у каракалпаків.

Arap кт, т, Arab дт араб; дуже смуглявий, ärab п араб < а ‘arab араби – с. Арап, Ескі-Арап, Корті-Арап, Арап-Чаїр, пор.: пл. арап узбеків. Пор. Boğdan, Céneviz, Çerkes, Çingene, Çufut, Çuvaş, Ermen, F(i)renk, Kürt, Noğay, Osman, Özbek, Qazaq, Qumuq, Tat, Tatar, Türkmen, Urum.

ardıç ~ кт, т, artuç дт, ärdäс, ares п, арц хмонг. ялівець – г. Ардич, Артишли біля Судака (див. -lı), печ. Артюч на г. Чатирдаг, ліс Артичли-Бурун біля с. Кутлак, ур. А[р]тичлик (див. -lıq).

Arğın етн. (пор. дт arğu долина між горами, arqun скакун, помісь дикого жеребця зі свійською кобилою; численний, кирг. arğın ~ arğun помісь яка і свійської корови; гібрид, метис та п ärğun ім`я чол. Аргун); крім Криму, де мешкало плем`я аргин, етнонім представлений в інших реґіонах: давньотюркське пл. Arğu, пл. аргин казахів, аргин ~ аргун узбеків, рід аркин у ногайців – с. Аргин (кілька ойк.), Аргинчик (Аргинджик), Улу-Аргин, Тюбет-Аргин. Пор. Barın, Qaynaut.

arıq дт ручай, арик, кт, н, arık ~ ark т зрошувальний канал, арик, канава – канави Дермен-Арик, Краві-Арик, Азіс-Арик, ур. Араклар-Хир.

arış ~ кт, т дишло; лікоть (міра довжини), arıs н дишло, äräş п лікоть; лікоть (міра довжини) – б. Аришлар у верхів`ї балки Ай-Серез, див. -lar.

arman кт, harman т тік, гарман < п härmän ~ hermän хліб (зібраний на току), тік із зерном – пас. Харман-Кир біля с. Сююрташ, г. Керамін-Арман, водотік Арманка, канава Арманія. Пор. αλώνι.

armut кт, т, дт груша; грушевий, ämrud п груша – канава Армут-Бахчи. Пор. aqlap.

armutluq грушевий сад, місце, де ростуть груші (див. armut, -lıq) – г., с. Армутлук, ліс Армутлик біля с. Узунджа. arpa кт, н, т, дт, арвай хмонг. ячмінь – гал. Арпа-Барлак біля с. Уппа, г. Арпали (див. -lı), с. Арпач (див. -ç).

arpalıq кт, arpalık т засік з ячменем; поле, засіяне ячменем; платня духовним особам; феодальний маєток, лен (див. arpa, -lıq) – кад. Муфті-Арпалик. Пор. çiftlik.

arqa дт спина, н спина; хребет гори, кт, arka т спина; задня сторона, задня частина (чогось), простір, що знаходиться позаду (чогось, когось); опора, підтримка, допомога, захисник; задній – с. Арха-Дересі, Караул-Арка (в Криму існував рід Qaravulu Arqa, див. Orqa), Аю-Орка, Уч-Евлі-Орка, Кият-Орка, Хитай-Орка, тому в компоненті –Орка слід вбачати генонім). Пор. art, sırt.

arslan кт, т, aslan т лев; сміливець, арслан хмонг. лев – ск. Арслан-Ярлар біля с. Терсконду. Пор. qaplan.

art кт, н, т спина; задня сторона, задня частина (чогось); зад; зворотний (протилежний) бік; простір, що знаходиться позаду (когось, чогось); задній, дт нагір`я, верховина; гірський перевал – дж. Балан-Арди, яр Каян-Арди (ліве відгалуження яру Куян-Таш-Узень біля с. Коз), Узун-Алан-Артина-Ратларин-Су (artına позаду, за), паг. Дарсан-Арди в Ялті, ур. Кулесін-Арди біля с. Капсіхор, місцина Чагирлик-Арди, б. Артна-Дере, кол. Артна-Кую. Пор. arqa, sırt.

*artqarı задній, пор. н artqı задній, останній – с. Аткари-Карса, Аткари-Коджалкі (Откари-Коджанкі). Див. ilgeri, пор. art, sırtqı.

as- кт, н, т, дт вішати, підвішувати – г. Борю-Аскан-Кая біля с. Сабаг-Елі, див. börü, -ğan.

As етн.: аси (алани) увійшли до складу різних тюркських народів, а також монголів: рід ас у ногайців, башкирів та узбеків, асут у монголів – с. Асс, Біюк- та Кучук-Асс, Асс-Джаракчи, Асс-Джаркин, Ас-Юрту, Табулди-Асс, Темеш-Асс, Тереклі-Асс.

Asan антр., п häsän прекрасний, хороший; ім`я чол. Гасан < а hasan – с. Асан-Аджи, Гасан-Бай (Гасанбай), Асан-Сакал-Мангит, Гаджи-Гасан, Кара-Гасан (Кара-Сан), Карсан, Кой-Асан (Кой-Гасан).

Asker антр., asker кт, т, äskär п воїн; військо < a ‘askar тс – с. Аскар-Бешкуй, хр. Аскар.

asma кт, т, aspalı н висячий; кт коромисло – г. Асма-Кая (дві назви), пас. Асма-Отлак біля с. Тубенкой.

Asma кт, Esma т ім`я жін. і чол. < а ‘āsmā‘ – c. Ашага(Тебен)- та Юкари-Асма, Асмакай-Аджи.

ast кт, н низ, astında під (чимось), astın дт вниз, внизу – ліс Аст біля с. Дуванкой, пас. Кая-Асти біля с. Бештерек, с. Каясти, Каясти-Кипчак (див. -ı), ур. Борлук-Астинда, Каралган-Астинда. Пор. alt, tüp.

aşa, див. aşağa – дж. Аша-Текне.

aşağa ~ aşağı кт, т нижній (нг κάτω нижче; нижній); в назві населеного пункту вказує на те, що він є частиною селища, розташованою по течії річки нижче його верхньої частини, і складає ряд з означеннями orta та yuqarı – с. Ашага-Аїрґуль, Ашага-Аратук, Ашага-Даїр, Ашага(Тебен)-Лема. Пор. töben.

aşlama кт, т, aşılama т прищепа, прищеплене деревце; прищеплений.

назад::дальше