В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (ağız-alu)

ağız кт, т, дт, avız н, дт рот, паща; гирло ріки; вхід до печери; початок дороги, стик, розгалуження, роздоріжжя, перехрестя – г. Агиз-Хир (Конек), ліс Агиз-Ічі біля с. Кутлак, Агиз-Кир біля с. Аян, Агиз-Кир-Даглари біля Алушти, ліс та хр. Агиз(Агис)-Хир біля Ст. Крима, с. Агиз(Авуз)-Кенеґез. Див. avuz.

al кт, т, н, дт ясно-червоний, яскраво-червоний, ал хмонг. червоний – б., с. Алсу(й), див. suv.

ala кт, т, н, дт, адаг хмонг. різнобарвний, пістрявий, плямистий, строкатий, перістий, рябий – б. Алакат, ущ. Алакат-Богази, р. Алабаш, ск. Алабаш-Хая, с. Алатай (див. Alatay), ур. Ала-Буха, дж. Ала-Буха-Текне (див. alabuğa).

alabota, див. láboda.

alabuğa форель, пор. кирг. alabuğa тс, alabalık т форель, ala balıq кт окунь, alaşortay н форель – ур. Ала-Буха, дж. Ала-Буха-Текне.

Alaç етн.: давньотюркське пл. qalaç ~ xalaç, народ халадж в Ірані, пл. алаш ногайців, рід алаш у казахів та алаш – загальна назва всіх казахів – с. Алач (два ойк.).

alaçıq кт, alacık т шатро, курінь, халабуда, схованка – руїни Алачук на південь від Карабі-Яйли, ур. Алачик на г. Могабі, р. Алачук (або ущ. Куру-Узень).

Alaköz антр. (див. ala, köz, пор. хмонг. алаг нÿд очі карії) – руч. Алаґьоз, див. ще köz. Пор. aqköz, bozköz, çayköz, kökköz, qaraköz.

alan кт поляна, галявина, т поле, територія, alañ н відкритий (про місцевість), alan yer галявина, пор. дт öläñ лужок, галявка – гал. Аланчик (дві назви), Алма-Алан (дві назви), Ірк-Алан біля с. Камишли, Осман-Алан біля с. Татар-Осман, Севлі-Алан біля с. Бага, Тав-Алан і Ташли-Алан біля с. Отаркой, Узак-Алан біля с. Аргин, Узун-Алан (чотири назви), Яйилган-Алан біля Ст. Крима, Янмиш-Алан біля с. Кизилташ, ур. Алан-Тайша, Ван-Алан, Кірез-Алан, Ковалан-Чаїр, Сасих-Алан, Уч-Алан, Хиралан, Чінґін-Алан, г. Алан-Кир, Ту(в)ар-Алан, хр. Узун-Алан, р. Чардак-Алан, с. Орталан. Пор. barlaq, çayır, toğay, λιβάδι.

Alatay антр., пор. ім`я Alatay у татар та хакасів (ala пістрявий, tay лоша) – с. Алатай, пор.: род. підр. алатай у казахів.

Albat етн.: пл. албат середньовічного народу кереїтів (пор. монг. albat кріпосний, данник, монг., дт alban повинність, шарварок ) – с. Албат.

alçaq кт, alçak т, alasa н низький, пор. дт al низ, нижня частина, alçaq скромний, покірливий, лагідний – м. Алчак (Алчак-Кая), г. Алчак-Кая, Алчак-Кьоз (див. köz). Див. öksek.

Alçın етн.: середньовічне пл. алчи-татар у Монголії, пл. алчин казахів, рід ала(к)чин у киргизів – с. Алчин (три ойк.), Атан-Алчин, Таш-Алчин, г. Алчин.

Alğazı антр. < ’al-ğāzi завойовник – с. Алгази-Конрат, Какай-Алгази, Чурюк-Алгази.

Ali антр. < а ‘aliy високий, піднесений, величний; ім`я чол. Алі, пор. кт aliy, т âli вищий, високий, піднесений, шляхетний – с. Алібай, Алі-Кеч, Алі-Мерден.

Alike антр. (якийсь Аліке приймав участь у призначенні Гаджи-Ґірея ханом Кримського юрту) – с. Кир-Аліке.

Alim антр., alim кт, т, alem ~ älim п учений < а ‘ālim тс – дж. Алім-Басти в Байдарській дол., печ. Алімнин-Кобаси (три назви), скельний навіс Алім-Айдамах-Хобаси біля г. Демірджі.

alis кт, halis т чистий, xales п без домішок; справжній; щирий, прямий < a xālis – г. Аліс-Тепе біля Сюйренської башти.

Alla кт, Allah т бог, Аллах < а ’al-llahu тс – дж. Алла-Чохлар. Пор. Xud(d)a.

alma кт, т, н, дт, elma т, alımla дт, алим хмонг. яблуко, пор. дг μήλον, лат. mālum деревний плід; яблуко – р. Альма, с. Алма-Кермен, Алма-Тархан, Алмачик ~ Елмаджик (див. -cıq), ур. Алма біля с. Коз, палац Алма-Сарай у с. Улакли, що було резиденцією калги.

almalı кт , elmah т яблуневий, з яблуками – г. Ельмелі (навпроти неї г. Армутлук, див. armutluq).

almalıq кт, elmalıq т яблуневий сад (див. alma, -lıq) – г. Ельмелік біля с. Соллар, паг. Біюк- та Кучук-Алмалик біля с. Кокташ, р. Алмалик, Алмалих-Узень, дж. Алмалих-Чокрак.

Alqalı “з кільцем” ген. (н alqa серга, кт alqa, т halka, п hälqe кільце < а halqat кільце; серга; ланець, див. lı), родова назва від тамги у вигляді кільця – с. Біюк- та Кучук-Алкали(Халкали), пор.: рід Alqa в огузів.

alt кт, т, дт низ, нижня частина – с. Кая-Алти(Каясти)-Канли (див. ast), Дірек-Алти-Кипчак. Див. üst, пор. tüp.

altı, н, т, дт шість – пас. Алти біля с. Упа, кур. Алти-Оба.

altın кт, н, т, altun т, дт золото; золотий, алт(ан) хмонг. золото – печ. Алтин-Тешік у г. Ак-Кая, дж. Алтин-Баїр біля с. Калимтай.

altıncı кт, т, дт, altınşı н шостий – с. Алтинджи-Меркіт, пор. також altınşı н, алтач хмонг. золотих справ майстер, ювелір.

Altıparmaq “шестипалий” антр. або ген. (див. altı, parmaq) – с. Алти-Пармак-Джайчи.

alu кт, т слива < п alu тс – ск. Алу-Кая. Пор. eriklik.

назад::дальше