В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.3. ТЮРКСЬКА ЛЕКСИКА (Abaqlı-Ağay)

A

Abaqlı ген. “з тамгою абак”: тамгу abaq (1) мають роди барак пл. месіт та кара сийрак пл. кара уірім об`єднання ємбойлик караногайців; тамги abaq (1, 2) були зображені на татарських надгробках у с. Камаджи Перекопського повіту (пор. дт abaqı опудало на городі; оберіг від наврочення, караїм. abaq зображення бога, ідол, бовван, ікона, образ, монг. abağaldai маска, зображення шаманського божка, евенк. (< монг.) awağaldai дух-помічник шамана, мідний ідол, селькуп. aqlalta ідол, кет. allel домашній ідол, якут. abāhı чорт, диявол, евенк. abokī ікона, sevekī ~ hebekī ~ şevekī дух-хазяїн верхнього світу, дух-покровитель людей і оленів; зображення божества, ідол, ікона, також кирг. arbaq ~ arbay духи святих або предків, що мусять помагати тим, хто їх закликає, або карати ворогів, arba- загрожувати, заклинати < п räbb‚ мн. ärbab пан, володар, господь (епітет бога), < a rabb, мн. ’arbāb власник, хазяїн, голова); ген. абакли є у ногайців, авакли в узбеків – с. Абакли та Абакли-Тама (див. Tama). Пор. Açamaylı, Caytamğalı, Irğaqlı.

Abaş антр., Habeş т ефіоп; темний, чорний, habäş дт ефіоп < а habaş ефіопи – с. Тереклі(Дереклі)-Абаш та Тюп(Діп)-Абаш.

Abay антр., пор. ім`я чол. Abay у казахів (тюрк. aba дядя (по батьківській лінії), старший брат; шаноблива форма звертання до старих людей, див. –y) – с. Біюк- та Кучюк-Абай.

Abbas кт ім`я чол. < а ‘abbās суворий; ім`я Аббас – с. Аббас, пор. Appaz.

Abdal антр. або ген., abdal т мандрівний дервіш, abdal дт святі, благочестиві, äbdal п святі “заступники” Могаммеда, abdal ~ avdal святий, анахорет; ім`я чол. < а badīl, мн. ‘abdāl заміна, замінник; замісник; анахорет, набожна людина, святий; мандрівний дервіш, пор. також афг. abdal ім`я чол., скорочена форма від ‘abd al-lāh “раб Аллаха” – с. Абдал, пор.: рід абдел башкирів, підр. абдал роду таз казахів Молодшого жузу, пл. Abdāli ~ Avdāli афганців (тепер Dur(r)ani).

abla кт, т (також кт apte) старша сестра; шанобливе звертання молодших до старших – дівчат або жінок – печ. Абла-Коба. Пор. ana, ata, baba, bala, ciyen, emce, kelin, pike, qarı I, qart, qartana, qız.

Ablan ~ Ablam етн. (пор. дт ablan звірок із сімейства мишоподібних): пл. Ablan в Криму згадує Евлія Челебі – с. Аблан-Ілґері-Кесек, Джума-Аблан, Ельґері-Аблан, Орта-Аблам, пор.: пл. албан ~ адбан ~ абдан казахів, алман узбеків, албат середньовічного народу кереїтів.

abuz, див. afuz, hafız – с. Абузлар, Сарабуз (Сари-Гафиз), пор.: роди абиз у каракалпаків, абуз, абиз ~ хафиз в узбеків.

accı кт, acı т кислий, гіркий, неприємний на смак; їдкий, aşı н гіркий, açığ дт кислий, гіркий (нг πικρός гіркий) – мінеральне дж. Аджису біля с. Коккоз, р. Аджису (ліва притока Бельбеку), яр Аджи-Су-Ечі біля с. Коз (вода в яру має гірко-солоний смак), б. Аши-Джилга, с. Аджи-Ґоль.

acı кт, hacı т, äci н, haci п гаджі, мусульманин, який здійснив прощу до Мекки; прочанин < a hācc прочанин, гаджі, Acı кт ім`я чол. – с. Аджилар, Гаджилар, (Г)аджи-Елі, (Г)аджи-Кой, Гаджи-Сала (рос. Хаджи-Сала), Гаджи-Бай, Гаджи-Гасан, Аджи-Байчи, Аджи-Бешер, Аджи-Біке, Аджи-Булат, Аджи-Булек, Аджи-Даут, Аджи-Ібраїм, Аджи-Кал, Аджи-Кеч, Аджи-Менде, Аджи-Муса, Аджи-Мушкай ~ Джамушкай, Гаджи-Тархан, Асан-Аджи, Булек-Аджи, Бурнаш-Аджи, Камагаджи (рос. Камахаджи) ~ Камаджи, Орак-Аджи, Орман-Аджи, Чеґер-Аджи, печ. Гаджи-Хоба (рос. Хаджи-Хоба), ур. Карамаджи, яр Гаджи-Дересі (рос. Хаджи-Дересі).

-aç (-eç) афікс, що утворює іменники та прикметники від деяких основ – с. Пантрач, Парпач ~ Порпач (два ойк.), Полтрач, Кулеч.

Açamaylı “з тамгою ачамай” ген., (н aşamay сідло для волів та верблюдів, хмонг. ачмаг сакви, див. -lı) – с. Ачамайли(Ашамали)-Тама, пор.: пл. ашамайли каракалпаків, род. підр. ашамайли у казахів та пл. ачамайли узбеків. Пор. Abaqlı, Caytamğalı, Irğaqlı.

açıq кт, т, дт, aşıq н, açuq дт відкритий – пас. Ачик-Мейдан, див. meydan.

ada ~ кт, т, дт, aral н острів – два скелястих о-ви Адалар у морі біля Гурзуфа.

Adarğın давньомонгольський етн. – с. Адаргин, Мусабай-, Табун- і Тубет(Тобет)-Адаргин.

adım кт, т, н крок; стопа; міра довжини – ліс Адим-Тур біля с. Бага, Адим-Тур-Орман біля с. Узунджа, маєток Адимтюр, б. Адимтюрська, руч., с. Адим-Чокрак ~ Атим-Чокрак (див. також atım).

Adıq антр. < а ‘atīq старий, пор. Qırım Atıq (інша назва міста Eski Qırım “Старий Крим”) – с. Адик, пор.: род. підр. адик у киргизів.

Adiy антр., adiy кт, adi т, adi п простий, звичайний < а ‘ādī тс – с. Адій-Кийгач, Одій, пор.: род. підр. адій у киргизів.

afuz, див. abuz‚ hafız – с. Тотай-Афуз.

ağa кт старший брат; шанобливе звертання до старшого мужчини, що ставиться після імені, напр., Amet ağa, т хазяїн, пан; старший брат; титул деяких начальницьких осіб, ах хмонг. старший брат; старший – с. Агмет-Ага, Азамат-Ага-Кесек, Джантемір-Ага, Каплан-Ага-Кесеґі, Мустафа-Ага, оз. Аганин-Ґьолю на Карабі-Яйлі.

ağaç кт, т, ağaş н, ığaç ~ yığaç дт дерево; ліс – яр Агач-Дере, дж. Керіз-Агач, Терес-Агач, с. Агач-Елі, маєток Кет-Агач-Деґермен. Див. aq ağaç‚ keriz ağaç‚ qarağaç.

-ağan (-egen) афікс, що утворює від дієслівних основ прикметники зі значенням властивості того, що назване вихідною основою, див., напр., köçegen.

ağarmış побілілий, посивілий (кт, т ağar- біліти; сивіти; линяти, блякнути, див. -mış) – г. Агармиш.

ağırmaq кт, аргамак хмонг. породистий кінь – с. Аргамак-Елі.

Ağay антр., клична форма на –y від ağa (див. також aqay) – с. Агай.

назад::дальше