В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше 3.2. ГРЕЦЬКА ЛЕКСИКА (Ф-Ψ)Φ φανάρι нг ліхтар – м. Фанар, Кокіно-Фанар “Червоний маяк” на Тарханкуті. Пор. λαμπάς, φάρος, fener, lampa(t). φάρος нг маяк – м. Ескі-Форос. Пор. λαμπάς, φανάρι, lampa(t). φαρφαράς нг хвалько – с. Фарфара (Форфора), див. також βόρβορος, Φαρφαρα, farafara. Φαρφαρα ( פרפר ,Ôàðôàðà біблійна річка поблизу Дамаска [Кн. ІІ Царів. V, 12] - с. Фарфара (Форфора), див. також βόρβορος, φαρφαράς, farafara. Пор. ’Ιορδάνης, Φασγα, дєвр. Qar3qor, yehosafat. φάσα нг стрічка – схил Фáса гори Кастель. Φασγα ( פסגה Pisgah, Ôàñ ãà) біблійний оронім; на горі Пізга Господь показав Мойсею перед його смертю всю обіцяну єврейському народові землю: “Зійди на верх Пізга-гори й підведи очі свої на захід і на північ, і на південь, і на схід; і добре подивись, бо за Йордан ти не перейдеш” [Второзаконня. ІІІ, 27] – столове узв. Фасга між г. Кара-Тепе і с. Красноселівка, схил Фáса г. Кастель (див. ще φάσα). Пор. ’Ιορδάνης, дєвр. yehosafat. φάσσα нг, дг дикий голуб – кол., шахта Фасса ~ Фасси на Карабі-Яйлі. Пор. gögercin. φελ(λ)ί нг шматок, кусок, кусень – ур. Feli біля с. Буюк-Озенбаш. Пор. kesek. Φιλάρετος ім`я чол., (св.) Філарет – яр Філарет. φόρον нг базар – с. Ворон, див. також ‘όριο[ν], ’όρος, furun‚ ören. φόρος нг, дг податок, мито; базар – с. Фόрос, гірський прохід Фороз-Богаз, див. ще βορός, πόρος. φύλακας нг, φύλαξ, -ακος нг, дг сторож, вартівник, οι φύλακες охорона – ущ. Філегус з руч. Пелагос, на південь від г. Манґуп-Кале, див. також πλάγιος. Пор. qaravul. φυτικός, -ή, -ό[ν] нг рослинний – яр Fitek dere біля с. Буюк-Озенбаш. φωλεά ~ φωλιά нг, φωλεός нг, дг нора, лігво, лігвище, кубло, барліг – ур. Фулея, Фуллі, печ. Фул ~ Фулун-Хоба біля с. Туак, гірський прохід Фуліс-Богаз (Аутка-Богаз, Іограф-Богаз), г. Рускофлея, яр Рускофулей та руїни Рускофіль-Кале на Нікітському мису, де є наскрізна печера Хале-Хоба. Дольмени, що зустрічаються біля Форфори та Аутки,
називалися караконджоло-фулес, див. qaraqoncolos. Пор. ’άντρο[ν], σπηλιά, in, qoba, teşik. Φωτιος ім`я чол., (св.) Фотій – чотири села Фоті(Фот)-Сала (Феттаг-Сала, див. fati), пор. ойк. Ayios Fotios в Греції. Χ χάλισμα нг руїни – ур. Халасма ~ Аласма. Пор. σάρα, ören‚ xarabe‚ xarap. χάραξ, -ακος дг кіл; частокіл, вал; місце, укріплене частоколом і ровом – античне пос. Χάραξ, Characeni, у Клавдія Птолемея (локалізується на м. Ай-Тодор), пор.: м. Χάρακας на Кріті. χελιδόνι нг, şułdón крум., χελιδών дг ластівка – с. Шулдан, г. Шулдан-Бурун біля с. Коджа-Сала, монастирище Шулдан-Коба. χερσόνησος ~ χερρόνησος дг півострів – античне місто Χερσόνησος ~ Χερρόνησος (знаходилось на березі Карантинної бухти), античне пос. Ζήνωνος Χερσόνησος (локалізується на Керч. п-ві). χίλια ~ χίλιοι нг, şił’a крум., χιλιάς, -άδος дг тисяча – с. Шéлен, див. також şölen, пор. біблійний ойк. אלף “Тисяча”. Пор. miñ. χύμα нг абияк, як попало; схил, спуск – с. Шýма. χυρό[ν] нг фортеця, неприступне місце, оборонна споруда – с. Шýрю, г. Шурі-Кая на березі Алакату (див. також şürü). Пор. isar‚ kermen‚ qale. χώμα нг земля, χώμα, -ατος дг насип, вал; гребля; могильний курган – ур. Кокенхома, див. κόκκινος. Пор. topraq. χώρα нг, дг країна, область, місцевість; місто, χωριό нг, xóra крум. село, χωρίον дг місце; укріплення, невелика фортеця; місцевість, країна; маєток, χώρος нг, дг простір, місце, місцевість – с. Кореїз ~ Кораїз ~ Кураїс ~ Хураїс, Капсіхор, Маркур, Місхор, Ставло-Хора ~ Stavluxar, р. Алепхор ~ Алипкор, Фескур, яр Фісхур біля Ялти (див. також ψυχρός), г. Пендіхор, ур. Пендехорин-Сирт, пор. ойк. Хора, Неохоріон, Ніохорі, Палеохора, Подохорі в Греції. Пор. qora‚ yer. Ψ ψάρι нг, psar крум. риба – р. Пісара ~ Псара, пор.: о-в Ψαρά в Егейському морі. Пор. іран. *kapa-, тюрк. balıq. ψηλός, -ή, -ό нг високий – ск. Пселе-Кая ~ Пселя-Кая, г. Псілерахі “Високий хребет” біля Балаклави (див. також ψιλός), пор. румейську назву узвишшя Псілó-Хая “Висока скеля” біля с. Стила у Півн. Приазов`ї. Пор. öksek. ψιλός, -ή, -ό[ν] нг дрібний; тонкий; голий; не вкритий рослинністю; лисий, дг лисий; голий - г. Псілерахі, див. також ψηλάς. Пор. çıplaq, taz. ψυχρός, -ή, -ό [-ά, -όν] нг, дг холодний – р. Фескур, яр Фісхур біля Ялти. Пор. suvuq. назад::дальше |
