В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
назад::дальше

3.2. ГРЕЦЬКА ЛЕКСИКА (Σ-Т)

σκάρος нг нічне (випасання), σκαρίζω виганяти на пасовище (худобу) – три балки Іскарон, що складають верхів`я Фінаросу, б. Іскара біля Карасубазара (див. ще σκύρο[ν]).

σκάφη нг, дг корито; човен, т iskefe великий плоский кошик – місто Kefe, див. також іран. *kapa-. Пор. λεκάνη, πινάκα, σπυρίς, keres, legen‚ lenger‚ qazan, tekne.

σκύρο[ν] нг щебінь, щебінка – три балки Іскарон, що складають верхів`я Фінаросу, б. Іскара біля Карасубазара, див. також σκάρος. Пор. çaqıl.

Σκύθαι дг скіфи, збірна назва племен, що мешкали у Півн. Причорномор`ї; у візантійську епоху греки скіфами називали всі народи, що з`являлися біля дунайських кордонів з Півн. Причорномор`я: гуннів, хозарів, мадярів, аварів, булгарів, русів, печенігів, половців, татаро-монголів і навіть туркменів-сельджуків та турків османів – с. Іскут ~ Іскют ~ Ускут ~ Ускют, див. також σκύτος.

σκύτος, -εος дг шкіра (вичинена); батіг, канчук, σκυτεύς, -έως швець, чоботар - с. Іскут ~ Іскют ~ Ускут ~ Ускют (див. також Σκύθαι і пор. нг σκουτί грубошерста тканина).

σμύρις, -ιδος ~ σμυρίδι ~ σμυρίγλι нг наждак – ліс Міріді біля с. Уппа. Пор. qayraqtaş. σούδα нг стічна канава; вузький проїзд – Судак, пор. ойк. Σούδα на Кріті і див. осет. suğdæg.

σπηλιά нг, σπήλαιον дг печера – г. Спілія біля Балаклави. Пор. ’άντρο[ν], φωλεά, in, qoba, teşik.

σπήτι ~ σπίτι нг дім, ‘οσπίτιον дг дім < лат. hospitium пристановище; заїжджий двір – ур. Гептаспітія (Єді-Ев) “Семихатки”, пор. ойк. Семихатка, Семихатки в Україні, Σπάτα в Греції. Пор. ev‚ üy.

σποράς, -άδις дг розсіяний, окремий, одиночний – г. Спірада, див. ще ‘εσπερίδα, σπυρίς, пор.: о-ви αι Σποράδις біля півд.-зах. узбережжя Малої Азії. Пор. yañız.

σπυρίς, -ίδος нг, дг плетений кошик – г. Спірада, див. також ‘εσπερίδα, σποράς. Пор. λεκάνη, πινάκα, σκάφη, keres, legen‚ lenger‚ qazan, tekne.

στάκτη ~ στάχτη нг зола, попіл, σταχτερός, -ή, -ό попільний, сірий – г. Стактарі. Пор. kül.

στάλος нг місце полуденного відпочинку стада; загін для худоби; місце, захищене від сонця, вітру тощо – г. Горпана-Сталоні, див. ще σταύλος. Пор. eğrek.

σταύλος нг стійло < лат. stabulum стійло, хлів – г. Ставло-Хора ~ Stavluxar, див. χωριό. Пор. aran, qora.

σταυρός нг хрест, дг кіл, кілок, паля; хрест – г. Ставро, Ставрі-Кая, Ставрунин-Бурну біля Алушти, гірський масив Стаурунин-Бурун біля гирла Канаки, гірський відріг Ставріца біля Лівадії (див. –ιτσα), р. Ставріс біля с. Кучюк-Кой, ур. Ставро біля с. Лімена, İstavra біля с. Буюк-Озенбаш, м. Ставрунин-Баїр, стежка Ставрея-Богаз ~ Вастрея-Богаз (веде з Аутки на Яйлу), гірський прохід Устрея-Богаз біля Гурзуфа (див. також ’όστρεο[ν], ’όστρια), пор. ойк. Ставрос, Stavria, Stavrion, Stavrodhromi, Stavrodhromion, Stavrokhorion, Stavropiyon в Греції. Пор. xaç.

Στέφανος ім`я чол., (св.) Стефан, στέφανος нг, дг вінок – г. Стефан-Оба, дж. Істефан біля с. Аян, Істефан-Чокрак на г. Бабуган (див. i-).

στήλη нг, дг стовп, колона, στύλος нг тс – ур., р., с. Стіля ~ Істіля, гірський прохід Стіля-Богаз, яр Стіла (впадає в Сартану), пор. ойк. Стіліс в Греції, біблійний ойк. Νασειβ, Νεσ(ε)ιβ, נציב “Стовп, колона” в Іудеї (тепер Beit-Nasīb). Пор. tikili taş.

στόμα нг рот; отвір, вхід, вихід; гирло (ріки), στόμα, -ατος дг тс; верхній кінець, вістря; верхній край, верхівка – ск. Стамас, р. Стаміс (притока Дерекою). Пор. ağız.

στουπί нг клоччя, στυπ(π)είον дг клоччя, грубий льон або коноплі, лат. stup(p)a клоччя – г. , ур. Ступа ~ Ступі біля с. Шелен. Пор. κάνναβι, üskül.

συγγενάδι нг родич – г. Зінґаді.

συκαμενέα ~ συκαμ(ι)νία ~ σκαμ(ν)ιά нг, συκάμινος дг шовковиця < дєвр. שקמה Ficus sycomorus Linn. – ур. Сікамеїс ~ Скамеїс біля Алушти (див. –εις), Сікамея ~ Скамея в с. Куру-Узень, с. Сімеїз (див. також σήμα).

σύμβολον дг знак, прикмета - Συμβόλον λιμέν, Symbolon portus, антична назва Балаклавської бухти (від неї походить назва ґенуезької колонії Cembalo). Пор. σήμα. Συμεών ім`я чол., (св.) Сімеон – кол. Сіміонун-Кую-Су.

σύνορο[ν] нг границя – г. Сінар та Біюк-Сінор у Байдарській дол., перевал Сінор, ур. Сінур, Сунар-Путам – назва гирла Авунди біля Гурзуфа. Пор. ‘όριο[ν], çet, sinor.

σωτήρ нг, дг, σωτήρας нг рятівник, визволитель, спаситель, σώτηρια нг спасителька – г. Сютюра ~ Сотіра, Сотра на Карабі-Яйлі, Сутіра біля с. Туак, Сутра-Кая, Сютюр-Кая біля с. Біюк-Узеньбаш, ур. Сотера ~ Сотіра біля с. Куру-Узень, пор. ойк. Sotir, Sotira, Sotiras, Sotirion, Sotiritsa в Греції. Пор. λύτρα, Παναγία.

Τ

τάφρος дг рів (з валом) – давнє пос. Τάφρος ~ Τάφραι, Taphrae (локалізується на Прекопському перешийку або на Керч. п-ві). Пор. endek‚ or‚ qırım.

τείχος дг стіна, укріплення, фортеця – давня фортеця Νεόν Τείχος (ототожнюється з містом Νεάπολις, столицею Скіфського царства), τά Κιμμέρια τείχεα “Кіммерійські укріплення”.

τραπέζι нг, τράπεζα дг стіл – великий скельний мис Трапіс, від якого йдуть ущелини Йохаган-Су та Куру-Узень (Великий Каньйон). Пор. miz.

*τραπον, див. tarapan.

τρίγωνος, τρίγωνο[ν] нг, дг трикутник – ур. Тріунья ~ Трівунья ~ Трігонья біля с. Кікінеїз.

τσεκούρι нг сокира; телепень < лат. securis сокира, τσεκουριά нг удар сокирою – ур. Чекарія в с. Ай-Серез, пор.: караїмський цвинтар Балта-Тіймез “Незаймане для сокири” біля городища Чуфут-Кале.

τσέρκι нг обруч; óбід < іт. cerco, cerchio круг, коло (див.) , лат. circus круг, коло; цирк, circes круг, коло, кільцева міська стіна, пор. алб. qark круг; область, округ – місто Керч, кт Kerş ÖrK‚ ойконім походить з ґенуезької назви міста Cerchio в результаті метатези [ç – k] → [k - ç], ск. Чірка-Каяси (на ній укріплення, стіни якого утворюють кільце), пор. біблійні ойк. גדרה “Стіна” (Γαδηρα ~ Γαδιρα), בית גדר “Місце стіни”, שור “Стіна”. Пор. κίρκος, κρικέλλα, κρικέλλι, isar.

τσικνίδα ~ ’άτσικνιδα ~ τσουκνίδα ~ ’άτσουκνιδα нг кропива, див. çigentra.

назад::дальше