В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003 Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова, которые составляют историческую топонимию Крыма назад::дальше 3.2. ГРЕЦЬКА ЛЕКСИКА (К-Л)κόκκινος нг, дг червоний – ур. Кокенхома (див. χώμα), пор. румейський апелятив чапóхма жовта глина, відображений у назві двох курганів, балки й села Чапохма (нині Федорівка) в Півн. Приазов`ї, а також румейські назви місця купання Кóтню-та-Хая “Червона скеля” на р. Кальміус у с. Заможне (Чермалик) та паг. Кóчну Джап “Червоний пагорб” (кт cap косогір, схил гори) в с. Кременівка (Чердакли). Пор. ’ερυθρός, qızıl. κόκκος нг, дг зерно (в плодах), дг червець, що водиться на дубі (Quercus coccifera) і дає червону фарбу (давні люди приймали цю комаху за ягоду), κουκ(κ)ί нг біб (плід); зернятко, κουκκιά нг боби (рослина) – гірський масив Кокія, хр. Кокія-Бель, старовинне укріплення Кокія-Ісар, гірський прохід Кокія-Богаз, ур Кокі. κοπανιστήρι[ον] нг ступа; товкачик – б. Купаністра біля с. Кучук-Узень. Пор. ματσούκα, toqmaq. κοπριά нг гній, κοπρία дг купа гною, κόπρος нг, дг гній – дж. Купрія-Чокрак. Пор. kübre. κούκκος ~ κόκκυξ, -υγος нг зозуля – ур. Кукос в Алушті. κουκ(κ)ούτσι нг зернятко; кісточка (в плодах) – ур. Кокоц у Байдарській дол. і в селах Біюк-Ламбат та Ласпі. Див. κουκ(κ)ί. κούρκα нг індичка, κούρκος індик – с. Куркулет. κουτάλα нг черпак, ополоник, κουτάλι ложка, κοτύλη дг заглибина, западина; невелика чаша – яр Котла і дж. Котла-Чокрак у бас. Ускюту, ур. Кутали-Сурамларе. κούτελο нг лоб – високий морський берег Кутілья ~ Кутілья-Бурун біля с. Туак, пор.: скельний мис Сірий Лоб біля монастирища Ай-Тодор. Пор. μέτωπον, burun. κρεμαστός, -ή, -όν нг, дг висячий – р., водоспад Кремасто-Неро “Висяча вода” (Учан-Су, див. uçansuv). κρημνός дг крутий берег, стрімчак – античне поселення Κρημνόι (знаходилось десь на березі Чорного моря; можливо, первинна назва Пантікапея). κρήνη нг джерело (пор. укр. криниця) – села “Кринча і Чокур” (див. çuqur). Пор. κρουνιά, βρύση, πυγάδι, πηγή, çeşme‚ keşme‚ çoqraq. κρικέλλα нг велике кільце, ланець, κρικέλλι невелике кільце, ланець (від κρίκος кільце; ланець) – Кіркель – назва фортеці Киркор (Чуфут-Кале) у польських авторів, пор. ойк. Крікелу, Крікелон в Греції. Пор. κίρκος, τσέρκι. κρουνιά нг, κρουνός нг, дг джерело – дж. Крону. Пор. βρύση, κρήνη, πυγάδι, πηγή, çeşme‚ keşme‚ çoqraq. κτείς, κτενός дг, χτένι ~ χτένα нг гребінка - Κτενούς λιμήν, гавань біля Херсонеса (ототожнюється з Севастопольською бухтою). Пор. taraq. κύριος, -α, -ο [-ία, -ον] нг головний, основний; пан, хазяїн, власник; чоловік; господь, бог – Киркор (нині городище Чуфут-Кале) < *Κύρ[ια] χώρ[α] або *Κύρ[ιον] χωρ[ίον], див. χώρ[α] (див. також тюрк. qır, qırıq, qırq, дєвр. hor, hōr, qīr). κώμη дг село, нг селище – античне пос. ’Αχίλλειος κώμη (локалізується на косі Чушка в Керч. протоці). Λ λαγγάδι ~ λαγκάδι нг лісиста долина (в горах), λαγκάδα велика лісиста долина (в горах), велика лісиста ущелина – б. Ланґа біля с. Алсу (по ній тече р. Чорна). λάκκα нг западина, лісовий яр, улоговина, лощина, λάκκος нг яма, рів, яр, дг яма, ставок, цистерна, басейн; погріб для зберігання вина, λαγών дг бік; пах; западина, ущелина – с. Лакі ~ Лака. Пор. çuqur. λακκούβα, див. λάκκα. λάκκωμα нг велика яма; западина, заглибина (в землі) – ущ. Лакапа біля с. Ворон, пор. також λακκούβα. λαμπάς, -αδος дг, λαμπάδα нг смолоскип, кт lampat маяк – античне пос. Λαμπάς (локалізується на місці Біюк-Ламбата), с. Біюк- та Кучук-Ламбат. Пор. φανάρι, φάρος. λάπαθο[ν] ~ λάπατο[ν] нг щавель > т lábada тс, λάπατα нг лобода, пор. кт, н alabota тс – г. Лапата, ур. Лапата біля с. Узеньбаш і Маркур, гірський прохід Лапота-Богаз ~ Лопата-Богаз, пор. також дг λοπάς, -άδος миска, блюдо. λάσπη нг грязь, твань, болото, мул – с. Ласпі. Пор. βόρβορος, bataq. λεκάνη нг таз, миска < кт legen, т leğen великий таз, п îgL lägän мідний таз, цебер, а Î aqL laqān діжа – ур. Лаконі, г. Лакана ~ Лекана біля с. Туак, яр Лакен на м. Ай-Тодор, г. Ляконессі-Бурун, вулиця Лаконеїз (див. -εις) та дж. Лаконез-Чешме в с. Ай-Серез, ур. Лаканес-Дересі в Гаспрі та Ореанді. Пор. πινάκα‚ σκάφη, keres, legen‚ lenger‚ qazan‚ tekne. λεπρός, -ή, -ό [-ά, -όν] нг, дг прокажений – г. Лепру біля с. Туак. Пор. qotur. λευκός, -ή, -ό[ν] нг, дг білий, світлий; λεύκα ~ λεύκη нг срібляста тополя, λεύκων нг місце, засаджене сріблястою тополею – яр Левка в с. Буюк-Озенбаш, пор. оронім Λευκά ’όρη на Кріті. Пор. aq‚ selbi‚ sügüt. ληνός дг чан, кадіб, корито, точило, в якому вичавлюють виноград – ур. Лінея в Гурзуфі. Пор. ’όρον, trapon. назад::дальше |