Ю. А. Обуховский. "Восточный Крым. Багряники" 2004

В. А. Бушаков - ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД ІСТОРИЧНОЇ ТОПОНІМІЇ КРИМУ - Київ – 2003
Часть №7 - Раздел 3 - Географические термины и другие слова,
которые составляют историческую топонимию Крыма
дальше::к содержанию

Розділ 3

ГЕОГРАФІЧНІ ТЕРМІНИ ТА ІНШІ СЛОВА, ЩО СКЛАДАЮТЬ ІСТОРИЧНУ ТОПОНІМІЮ КРИМУ

3.1. ІРАНСЬКА ЛЕКСИКА

ard осет. клятва, попередньо божество, яким клянуться – античне пос. ’Αρδάβδα, “Семибожна, присвячена семи богам” (аланська або таврська назва Феодосії), див. avd.

arğud осет. освячений, благословенний – античне пос. ’Άργωδα (Пліній Старший називає в Тавріці плем`я Orgocini). Пор. suğdæg.

avd осет. сім - античне пос. ’Αρδάβδα, див. ard. Пор. ‘επτά, yedi.

*bagadata іран. богом даний – Βαδάτιον (ототожнюється з Палакієм, Παλάκιον, що локалізується на місці Балаклави або Усть-Альминського городища), пор.: античне пос. Θεοδοσία “Дарована богами” (локалізується на місці сучасної Феодосії). Пор. θεόδοτος.

dændæg осет. зуб – Δανδάκα (локалізується на Усть-Альминському городищі).

*dvar- іран., dwar осет. двері – Ταυρική Тавріка (назва гірської частини Криму в античних авторів), Ταυροι таври (пор. п där двері, ворота; гірський прохід, däri мешканець гірських ущелин, долин; також: гора Ταυρος на кордонах Вірменії та Кілікії, гори Аварім ( עברים ‘abarīm) “Проходи” в Палестині, п därvaze ворота і область Дарваз у Бадахшані; до речі, Константин Багрянородний називає Тавріку τά λεγόμενα κλίματα “так званими кліматами” – дг κλίμα, -τος похил; сторона світу; клімат, нг патріархія), область Δορυ в півд.-зах. Криму у Прокопія Кесарійського. Пор. δερβένι, πόρος, πύλη, boğaz, qabaq II.

*kapa- іран., kæf осет. риба – Παντικάπαιον, столиця Боспорського царства (див. *panti-), Καφά, іт. Caf(f)a, т Kefe (середньовічна назва Феодосії). Пор. ψάρι, тюрк. balıq.

Κιμμέριοι кіммерійці, (іраномовний?) народ, який, за Геродотом, населяв Кіммерію, Κιμμερίη (нинішній Крим) – τά Κιμμέρια τείχεα “Кіммерійські укріплення”, античне пос. Κιμμερικόν (локалізується біля г. Опук на Керч. п-ві), Κιμμέριος βόσπορος (давньогрецька назва Керченської протоки).

Mayræm осет. Маріам, богоматір < г Μαριάμ тс – християнське село Майрум навпроти Успенського скельного монастиря, під плато, на якому знаходилось укріплення Киркор (нині Чуфут-Кале) – центр аланського князівства, завойованого татарами у 1299 році.

*panti- іран. шлях, путь – Παντικάπαιον, столиця Боспорського царства; ойконім, ймовірно, походить від скіфської назви Керченської протоки – Παντικάπη “Рибна путь”, див. *kapa-, пор. т balıklava.

pula è LwI афг. край поля; вал, насип; межа, рубіж, кордон, pählu п бік, пор. санскр. pāli край; загата, гребля; межа між полями (від pāl- захищати, охороняти) – Φούλλαι, Phullae, центр Фулльської єпархії (локалізується на місці Ст. Криму або Чуфут-Кале). Пор. τάφρος, endek, or, qırım.

suğdæg осет. чистий, святий – Σουγδαία (Судак), див. ще σούδα.

дальше::к содержанию